Рішення № 18827843, 08.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.11 р. Справа № 24/107

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка.

до відповідача: Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Словянськ

про: стягнення 48361,84 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 52-11”Д” від 28.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №б/н від 07.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області боргу за договором про постачання електричної енергії від 18.09.2009р. № 2213 у розмірі 48361,84 грн., з яких 41641,14 грн. - борг за активну енергію, 3609,07 грн. - борг за реактивну енергію, 3% річних - 307,80 грн., інфляційні - 799,22грн., пеня - 1579,46 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду договір про постачання електроенергії № 2213 від 18.09.2009р. з додатковими угодами до нього, рахунки за електроенергію, акти приймання-передачі електроенергії, розрахунок позовних вимог та інш.

17.08.2011р. позивач надав до канцелярії господарського суду уточнення прохальної частини позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача борг, який утворився внаслідок невиконання відповідачем зобовязань зі сплати спожитої у березні-травні 2011р. електричної енергії у сумі 41641,14 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання у сумі 425,15 грн. Інші вимоги позивач залишив без змін (а.с.54).

Відповідач вимоги позивача визнав частково - лише суму боргу за активну енергію у розмірі 45675,29 грн., борг за реактивну електроенергію у розмірі 3609,07 грн. та борг за перевищення договірних величин у розмірі 425,15 грн. Стосовно вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційних та пені зазначив, що заборгованість виникла у звязку з недостатнім фінансуванням установи з державного бюджету, а тому вини відповідача у виникненні боргу немає, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині на думку відповідача не підлягають задоволенню.

В обгрунтування такої позиції відповідач надав суду підписаний обома сторонами акт звірки заборгованості за договором №2213 від 18.09.2009р.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечив проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову в частині нарахування і стягнення 3% річних, інфляційних та пені.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позов та наполягав на частковому задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Факт зміни найменування позивача підтверджується випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №553276 (а.с.7).

18.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (постачальник) та Словянським міським відділом ГУМВС України в Донецькій області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2213 (а.с.8), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару, в межах 38,8 кВт приєднаної потужності, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п.2.3.4. та 2.3.5 Договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та оплачувати послуги з компенсації перетікання енергії згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії»

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 9 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” (а.с.18) встановлено, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також інші платежі, передбачені цим договором, споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у терміни, що не перевищують 10-ти денний термін з дня їх отримання.

Згідно п.5.6 договору, перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії визначається постачальником як різниця фактично спожитої активної електричної енергії за розрахунковий період згідно з «Актом прийняття-передавання товарної продукції» та договірною величиною споживання електроенергії, встановленою на розрахунковий період, згідно з умовами розділу 5 цього договору.

За приписами п.4.2.2. договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за листопад 2010р, грудень 2010р., лютий 2011р., березень 2011р, квітень 2011р, травень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на сплату активної електроенергії, які отримані особисто представником відповідача (а.с.20-25).

З матеріали справи вбачається, борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію на момент звернення до суду становить 41641,14 грн. та 3609,07 грн. борг за реактивну енергію. Сума боргу за активну та реактивну електроенергію визнається відповідачем у повному обсязі.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі 41641,14 грн. та борг за реактивну енергію у сумі 3609,07 грн. відповідачем не заперечується, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” про стягнення з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарським судом також встановлено факт перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання, про що свідчать наявні у справі повідомлення №2725 від 22.03.2011р. та рахунок. Факт отримання цих документів відповідачем підтверджено наявною на рахунку відміткою відповідача. (а.с.36)

За розрахунками позивача борг відповідача за перевищення договірних величин споживання електроенергії складає 425,15 грн. Відповідач визнав цей борг у повному обсязі.

Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1 - 4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.

Відповідно до пп.7 п.8.1 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Пунктом 4.2.2 договору сторони погодили, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період, визначену згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість електроенергії визначеної як різниця фактично спожитої договірної величини.

Отже, у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, про що також визначено сторонами у договорі на постачання електроенергії.

Враховуючи, що обсяг споживання відповідачем електроенергії понад договірну величину підтверджено матеріалами справи, розмір цього боргу обрахований позивачем у подвійному розмірі виходячи з різниці від фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії і є арифметично вірним, відповідачем не заперечується наявність заборгованості за перевищення договірних величин саме у зазначеному розмірі, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 425,15 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 307,80 грн., інфляційних у розмірі 799,22 грн. та пені у розмірі 1579,46 грн.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт порушення відповідачем грошових зобовязань за спірним договором про постачання електричної енергії і в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, інфляційних та пені за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду”, суд дійшов висновку, що предявлений до стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно і є обгрунтованими, тому позивні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме підлягають стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 307,80 грн., інфляційні у розмірі 799,22 грн. та пеня у розмірі 1579,46 грн.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача про відмову у позові через відсутність вини Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області внаслідок недофінансування з боку держави, оскільки умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Словянськ, 41641,14 грн. боргу за активну енергію, боргу за реактивну енергію у сумі 3609,07 грн., заборгованість за перевищення договірних величин у сумі 425,15 грн., суму 3% річних у розмірі 307,8 грн., суму інфляційних у розмірі 799,22 грн., суму пені у розмірі 1579,46 грн. задовольнити

Стягнути з Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84122, м. Словянськ, вул.Леніна, буд.30, ЄДРПОУ 08671604) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, п/р 260333021295 в філії Донецького облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106) 41641,14 грн. боргу за активну енергію та заборгованість за перевищення договірних величин споживання у сумі 425,15 грн.

Стягнути з Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84122, м.Словянськ, вул.Леніна, буд.30, ЄДРПОУ 08671604) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26000301661693 в ПІБ м. Словянськ, МФО 334561, ЄДРПОУ 00131127) - 3609,07 грн. боргу за реактивну енергію, 3% річних у розмірі 307,80 грн., суму збитків від інфляції 799,22 грн. та пеню 1579,46 грн.

Стягнути з Словянського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84122, м.Словянськ, вул.Леніна, буд.30, ЄДРПОУ 08671604) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 483,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2011р.