Рішення № 18827566, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 33/146

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 32001618)

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 00174846)

про стягнення суми основного боргу за виконані роботи в сумі 15263грн.73коп., інфляційних витрат в сумі 339грн.74коп., 3% річних у розмірі 303грн.24коп., пені в сумі 1119грн.45коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №90 від 04.08.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю №81/юр від 02.08.2011р.

Позивач, Дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу за виконані роботи в сумі 15263грн.73коп., інфляційних витрат в сумі 339грн.74коп., 3% річних у розмірі 303грн.24коп., пені в сумі 1119грн.45коп.

Ухвалою від 12.08.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/146, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №1138 від 25.11.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15263грн.73коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат в сумі 339грн.74коп., 3% річних у розмірі 303грн.24коп., пені в сумі 1119грн.45коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №1138 від 25.11.2010р., протоколу розбіжностей від 25.11.2010р. до договору підряду №1138 від 25.11.2010р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010р., акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010р., рахунка №145, платіжного доручення №2390 від 28.01.2011р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 26.08.2011р., доказів направлення акту взаємних розрахунків, податкової накладної №113/17 від 30.11.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 54-57 Господарсько процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача 30.08.2011р. надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній визнає позовні вимоги.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

25.11.2010р. між Орендним підприємством „Шахта ім..А.Ф. Засядько” (замовник) та Філія „Дебальцевська ДЕД” дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” (підрядник) укладено договір підряду №1138 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати роботи по улаштуванню покриття з асфальтобетону КГЕС (п.1.1. Договору), обєкт: КГЕС (п.1.2. Договору), склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику, визначені кошторисною документацією (п.1.3. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

П.3.1. Договору визначено, що загальна вартість робіт за договором визначається договірною ціною і складає 20263грн.72коп.

За п.3.2. Договору договірна ціна динамічна і може переглядатися сторонами за наступними умовами:

-зміна обсягу і складу робіт;

-необхідність врахування інфляційного ринкового подорожчання матеріалів і робіт;

-прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт;

-виконання непередбачених робіт.

Відповідно до п.9.2. Договору приймання-передача виконаних робіт оформляється актом приймання-передачі робіт (форма КБ-2в).

Так, 30.11.2010р. сторонами складений акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010р. на суму 20263грн.72коп., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Відповідно до чого, суд робить висновок, що зазначені будівельні роботи за Договором прийняті замовником без заперечень.

За п.8.2. Договору щомісячні розрахунки замовника за виконані підрядником роботи будуть здійснюватися на підставі „Актів приймання виконаних підрядних робіт” (форма КБ-2в) та „Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представника сторін.

Підрядник подає замовнику документи, що підтверджують виконання робіт не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. А замовник зобовязаний протягом трьох днів перевірити реальність акту і підписати його в частині фактично виконаних обсягів робіт або надіслати обґрунтовану відмову від їх підписання у зазначений строк. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 20 днів з дня підписання документів замовником.

Отже, кінцевий термін розрахунків за вказаним актом становить 20.12.2010р.

Однак, за твердженням позивача та як вбачається з матеріалів справи у зазначений термін відповідачем оплата здійснена не була, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20263грн.72коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №2390 від 28.01.2011р., за яким відповідачем сплачено на виконання умов Договору грошові кошти у розмірі 5000грн.00коп.

Доказів погашення спірної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Також, відповідно до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, останній підтверджує наявність зазначеного невиконаного грошового зобовязання.

Отже, суд робить висновок, що заборгованість у розмірі 15263грн.72коп. відповідачем не погашена до теперішнього часу.

Доказів на підтвердження заборгованості у розмірі 0грн.01коп. позивачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 0грн.01коп. не підлягають задоволенню за недоведеністю.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 15263грн.72коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 303грн.24коп. та інфляційні витрати в сумі 339грн.74коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем невірно здійснений зазначений розрахунок.

Так, позивачем невірно визначений період нарахування 3% річних, а саме: зазначено, що на суму 20263грн.72коп. позивач здійснив зазначене нарахування за період з 21.12.2010р. по 28.01.2011р. Однак, як вище встановлено, з 28.01.2011р. сума заборгованості за спірним Договором складає 15263грн.72коп. у звязку із здійсненням часткової оплати суми заборгованості у розмірі 5000грн.00коп. Відповідно до чого, нарахування 3% річних у відповідності з вимогами чинного законодавства слід здійснювати за спірним Договором на суму 20263грн.72коп. за період з 21.12.2010р. по 27.01.2011р.

Здійснивши розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 301грн.66коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 339грн.74коп. є такими, що не суперечать нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1119грн.45коп.

Так, за умовами Договору за порушення грошових зобовязань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, яка обчислюється від вартості неоплачених робіт (п.13.3. Договору).

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно здійснений вказаний розрахунок.

Так, позивачем невірно визначений період нарахування пені, а саме: зазначено, що на суму 20263грн.72коп. позивач здійснив зазначене нарахування за період з 21.12.2010р. по 28.01.2011р. Однак, як вище встановлено, з 28.01.2011р. сума заборгованості за спірним Договором складає 15263грн.72коп. у звязку із здійсненням часткової оплати суми заборгованості у розмірі 5000грн.00коп. Відповідно до чого, нарахування пені у відповідності з вимогами чинного законодавства слід здійснювати за спірним Договором на суму 20263грн.72коп. за період з 21.12.2010р. по 27.01.2011р.

Здійснивши розрахунок суми пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 1111грн.30коп.

20.09.2011р. представником відповідача через канцелярію суду надав заяву про заміну відповідача правонаступником у зазначені справі, до якої долучив витяг з ЄДРПОУ станом на 28.07.2011р., копії довідки Головного управління статистики у Донецькій області, виписки з ЄДРПОУ станом на 28.07.2011р., витягу зі статуту Публічного акціонерного товариства „Шахта імені О.Ф. Засядька”.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 28.07.2011р. Орендне підприємство „Шахта імені О.Ф. Засядька” припинено.

За п.3.1. зазначеного статуту Публічне акціонерне товариство „Шахта імені О.Ф. Засядька” з дати його державної реєстрації є правонаступником прав і зобовязань Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядька”.

За приписами ст.25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до чого, суд вважає за необхідне, задовольнити вказану заяву та замінити відповідача у справі №33/146 Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м.Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 00174846) його правонаступником Публічним акціонерним товариством „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м.Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 00174846).

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача у справі №33/146 Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м.Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 00174846) його правонаступником Публічним акціонерним товариством „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м.Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 00174846).

Позов Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Шахта ім. О.Ф. Засядько”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу за виконані роботи в сумі 15263грн.73коп., інфляційних витрат в сумі 339грн.74коп., 3% річних у розмірі 303грн.24коп., пені в сумі 1119грн.45коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Шахта ім. О.Ф. Засядько” (83054, м.Донецьк, проспект Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (83001, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 6А, код ЄДРПОУ 32001618) суму основної заборгованості у розмірі 15263грн.72коп., 3% річних у розмірі 301грн.66коп., інфляційні витрати у розмірі 339грн.74коп., пеню у розмірі 1111грн.30коп., державне мито в розмірі 170грн.16коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.87коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >