Рішення № 18827557, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 33/112

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30939178)

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ00179625)

про стягнення штрафних санкцій в сумі 6000грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1. за довіреністю №01/07/348 від 18.07.2011р.

В судовому засіданні 31.08.2011р. оголошено

перерву до 20.09.2011р. на підставі ст. 77

Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь” металургійний завод”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк про стягнення штрафних санкцій в сумі 16000грн.00коп.

Ухвалою від 08.07.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/112, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 31.08.2011р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 23.09.2011р. за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору на виконання підрядних робіт №19858дс від 30.11.2009р. робітниками відповідача, а саме: порушення правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства позивача, внаслідок чого виникли підстави для стягнення штрафу у розмірі 16000грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання підрядних робіт №19858дс від 30.11.2009р., доповнення до договору від 01.12.2010р., протоколів затримання, наказу на відрядження, правил внутрішнього трудового розпорядку, графіку змінності, наказу №89 від 20.01.2011р., довіреності №1573 від 13.09.2010р., акту приймання-передачі устаткування монтажу від 23.09.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 31.08.2011р. надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10000грн.00коп. штрафу на підставі ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України та наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6000грн.00коп.

Відповідно до чого, суд розглядає справу з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 10000грн.00коп.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог, зазначає, що факт скоєння крадіжки ОСОБА_2. взагалі не мав місця на підприємстві позивача. Щодо порушення робітниками відповідача (ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.) внутрішнього трудового розпорядку підприємства позивача, зокрема, гри в доміно у робочий час., відповідач зазначає, що це проходило не в робочий час, а під час перерви, що є особистим часом і може використовується на свій розсуд та посилається на той факт, що спірним Договором не встановлено норми внутрішнього режиму, у звязку із чим, працівники відповідача не могли знати, чи робочий час чи ні вони використовують на свій розсуд.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

30.11.2009р. між Акціонерним товариством закритого типу „Вуглеенергомонтаж” (підрядник) та Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” металургійний завод” (замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт №19858дс (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання виконати з власних матеріалів електромонтажні роботи з прокладки електрозварювальних ліній та монтаж зварювальних трансформаторів на обєктах філіалу „Збагачувальна фабрика” ЗАТ „ДМЗ”, розташованого за адресою: Донецька область, Красно армійський район, смт. Успішне (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви. В судовому порядку зазначений договір недійсним не визнавався.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.

За п.6.1. Договору для виконання своїх зобовязань за цим договором, підрядник залучає в достатній кількості та використовує для проведення робіт технічних спеціалістів, кваліфікація, досвід та компетентність яких надає можливість здійснювати відповідний нагляд за дорученою їм задачею, а також кваліфікаційну робочу силу для належного та своєчасного виконання робіт.

П.6.2. Договору встановлено, що підрядник несе відповідальність за поведінку своїх робітників, а також поведінку робітників інших виконавців, яких він залучає для виконання робіт, приймає відповідні заходи для попередження порушень робітниками технологічної та виробничої дисципліни, суспільного порядку, недопущення протизаконної поведінки, інших антисуспільних вчинків.

У відповідності з п.6.4. Договору підрядник зобовязаний дотримуватись інструкцій про пропускний та внутрішньо обєктовий режим, виданої замовником.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За твердженням позивача робітниками відповідача, які виконували роботи, передбачені Договором, на підприємстві позивача на підставі наказу відповідача №5 від 01.02.2011р. на відрядження, порушено правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції про пропускний та внутрішньо обєктовий режим, а також виробничої дисципліни, зокрема, 25.02.2010р. та території підприємства філії позивача о 14.30год. робітниками відділу охорони позивача був затриманий робітник відповідача ОСОБА_2. при спробі розкрадання майна позивача (газоаналізатору сигналізатору „Дозор” с.1 17 615), засвідченого протоколом служби охорони позивача від 25.02.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до доповнення до Договору (п.6.5.) у випадку порушення пунктів 6.2. та 6.4. Договору, за кожний виявлений замовником випадок, підрядник сплачує замовнику штраф в у розмірі 10000грн.00коп. за розкрадання майна (спробу розкрадання майна). Однак, як зазначив відповідач, зазначене устаткування (газоаналізатору сигналізатору „Дозор” с.1 17 615) за актом прийняття-передачі устаткування №2062 від 24.09.2010р. на підставі договору №14.1/403ст від 24.06.2010р. було передано Товариством з обмеженою відповідальністю „Соціальне-промислове будівництво „Енерго” відповідачу, копії акту та договору містяться в матеріалах справи. Відповідно до чого спростовується факт спроби викрадення майна позивача, адже, вказане майно не належало позивачу. У звязку із чим, представник позивача визнав зазначене заперечення обґрунтованим та відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 10000грн.00коп.

За приписами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду заяві, що долучається до матеріалів справи. Так, представником позивача 31.08.2011р. надано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 10000грн.00коп. Повноваження представника позивача на вчинення зазначеної дії судом перевірено, наслідки зазначеної процесуальної дії судом представнику позивача розяснені.

У відповідності із п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення штрафу у розмірі 10000грн.00коп. на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із відмовою представника позивача від позовних вимог в цій частині та прийняття такої відмови судом.

Щодо позовних вимог в частині стягання штрафу у розмір 6000грн.00коп. позивач зазначає, що 25.02.2011р. на території філії підприємства позивача о 13.15год. робітником відділу охорони позивача були затримані робітники відповідача (ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.), які використовували робочий час, відведений для виконання договірних зобовязань, в своїх особистих цілях. В результаті виявлених порушень робітниками відділу охорони позивача були складені протоколу від 25.02.2011р. про затримання трьох робітників відповідача, які грали в азартні ігри на відведеній для виконання договірних зобовязань території, тим самим порушили правила внутрішнього трудового розпорядку та виробничу дисципліну, копії зазначених протоколів містяться в матеріалах справи. Відповідно до доповнення до Договору (п.6.5.) у випадку порушення пунктів 6.2. та 6.4. Договору, за кожний виявлений замовником випадок, підрядник сплачує замовнику штраф в у розмірі 2000грн.00коп. за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку. Н підставі чого, позивачем висунуті відповідачу вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 6000грн.00коп. (2000грн.00коп. за три випадки порушення).

Відповідачем надані заперечення щодо вищезазначених обставин, за якими останній зазначає, що факт гри в доміно ним не оспорюється, однак, це проходило не в робочий час, а під час перерви, що є особистим часом і може використовується на свій розсуд та посилається на той факт, що спірним Договором не встановлено норми внутрішнього режиму, у звязку із чим, працівники відповідача не могли знати, чи робочий час чи ні вони використовують на свій розсуд.

Однак, зазначені твердження спростовуються матеріалами справи, а саме наступним. Відповідно до п.9 інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. П.5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ЗАТ „Донецьксталь” металургійний завод” час початку та закінчення щоденної роботи та перерви для відпочинку, приймання їжі визначається графіком змінності, затвердженим адміністрацією за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства про дотримання встановленої тривалості робочого часу за тиждень чи інший обліковий період, копія зазначених Правил міститься в матеріалах справи. У відповідності з графіком змінності №3 на 2011р. встановлено: перерва для рем. зміни з 12.15.год. до 13.00год., перерва для ІТР з 11.30год. до 12.15год., копія зазначеного графіку міститься в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено умови Договору в частині порушення робітниками відповідача Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ЗАТ „Донецьксталь” металургійний завод”, що підтверджується матеріалами справи.

За ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Так, позивачем направлено відповідачу претензію №17/17-1650юр від 10.03.2011р. про сплату штрафу у розмірі 16000грн.00коп. Заперечень відповідача щодо не отримання зазначеної претензії останнім не надано.

Відповідно до ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обвязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Однак, за твердженням позивача та як вбачається з матеріалів справи зазначене зобовязання відповідачем виконано не було.

Доказів сплати вказаного штрафу у розмірі 6000грн.00коп. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 6000грн.00коп. є доведеними, обґрунтованими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 67, п.4. ч.1 ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми штрафу у розмірі 10000грн.00коп. у звязку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині та прийняття такої відмови судом.

Позов Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м.Донецьк до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк про стягнення штрафних санкцій в сумі 6000грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж” (83032, м.Донецьк, вул.Зверькова, б. 16-а, код ЄДРПОУ 00179625, р/р 26007301747622 в ДУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод” (83055, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 174, код ЄДРПОУ 30939178, р/р 2600619802881 в Донбаській філії ПАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593) штраф у розмірі 6000грн.00коп., державне мито в розмірі 60грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 88грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >