Рішення № 18827550, 26.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.11 р.                     Справа № 37/197                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк, ідентифікаційний код 31018243

до Відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №А-011/09 від 24.02.2011р. в сумі 1440,24грн., пені в сумі 22,20грн., штрафу в розмірі 1000грн., 3% річних в сумі 4,65грн., інфляційну складову в розмірі 2,55грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 07.08.2011р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 13.09.2011р. на 26.09.2011р.

У судовому засіданні 26.09.2011р. суд виходи до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №А-011/09 від 24.02.2011р. в сумі 1440,24грн., пені в сумі 22,20грн., штрафу в розмірі 1000грн., 3% річних в сумі 4,65грн., інфляційну складову в розмірі 2,55грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №А-011/09 від 24.02.2011р., внаслідок чого за період з квітня 2011р. по 09.06.2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, штрафу, інфляції, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, договір оренди №А-011/09 від 24.02.2011р. з додатками та додатковими угодами, рахунки-фактури, акти приймання передачі нерухомого майна, акт повернення нерухомого майна, лист №261 від 21.06.2011р., рахунки на оплату, акт надання послуг, акт звірки, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 625, 779, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 284-286, 343 Господарського кодексу України та в перебігу розгляду справи надав додаткові документи (а.с.а.с.64-77, 80-82, 88-98), у тому числі – пояснення відносно фактичного надання комунальних послуг Відповідачеві і виникнення стягуваної заборгованості з їх оплати.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, відзиву та доказів погашення стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобов’язання з інших причин не надав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали суду за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.82), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 26.09.2011р. Позивач підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішенні спору без участі Відповідача з огляду на достатність представлених документів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, оскільки Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з відповідними підтверджуючими доказами (у разі наявності).

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011р. Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № А-011/09 (а.с.а.с.12-18), згідно п.п. 1.1.,1.2 та 6.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в Торговому комплексі „Обжора”, розташованому за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Октябрьська, 34-А, загальною прощею 22,50кв.м, що відмічено на схемі (а.с.20), яка є невід’ємною частиною вказаного договору, для організації салону з ремонту одягу та шиття постільної білизни, строком до 31.01.2012р.

Об’єкт оренди розташована в будівлі, приналежні Позивачеві на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.62).

Умовами п. 2.2. договору визначений розмір орендної плати за перший календарний місяць (починаючи з дати відкриття для відвідувачів об’єкту оренди) у розмірі 7875,00грн., в т.ч. ПДВ 20%-1312,50грн., а в п.2.3. приведена формула розрахунку орендної плати за наступні місяці оренди, при цьому згідно п. 2.7. розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях.

Відповідно до п. 2.4. Орендар мав протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку перерахувати Орендодавцю 15750,00грн. в т. ч. ПДВ 20%-2625,00грн. у якості (в рівних частинах) орендної плати за перший місяць та гарантійного платежу, який не підлягає поверненню у разі невиконання орендарем своїх зобов’язань за договором або відмови від оренди та зараховується як платіж за останній місяць оренди у випадку належного виконання Орендарем своїх зобов’язань.

За умовами п. 2.6. договору при його укладанні сторони визначили, що Орендодавець зобов’язаний виставляти Орендареві рахунок в період з 25 по 30 число кожного місяця за наступний місяць, а орендна плата, що розраховується за визначеною в п. 2.3. формулою, сплачується Орендарем не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку (визначається датою отримання під розпис уповноваженою особою Орендаря), але не пізніше 5 числа поточного місяця незалежно від факту отримання рахунку.

Пунктом 2.9. на Орендаря покладений обов’язок з моменту отримання об’єкту оренди за актом приймання-передачі і до моменту закінчення договору з відшкодування витрат Орендодавця по комунальних послугах і експлуатаційних видатках на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом 5-ти банківських днів з моменту їх виставлення. При цьому комунальні послуги сплачуються за визначеними тарифами на підстави пристроїв обліку та/або пропорційно займаної площі об’єкту оренди, а експлуатаційні видатки сплачуються Орендарем за приведеною формулою пропорційно займаної площі. Перелік і порядок оплати комунальних послуг і експлуатаційних видатків визначений додатком №6 до договору (а.с.32), згідно якого всі означені послуги мають сплачуватися Орендарем протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Положення п. 2.10. визначають розмір сплачуваного щомісячного авансу за комунальні послуги і експлуатаційні видатки (600грн.) до 30 числа поточного місяця у якості попередньої оплати за наступний на підставі виставленого Орендодавцем до 25 числа поточного місяця рахунку.

Пункт 5.2. договору передбачає заходи відповідальності за порушення строків оплати орендних платежів та відшкодування Орендодавцю витрат по комунальних послугах та експлуатаційних видатках в обсягах і строках, передбачених договором, у вигляді пені у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення та штрафу (понад пеню) в розмірі 1000грн. у разі, якщо прострочення перевищуватиме 10 банківських днів.

01.04.2011р. об’єкт оренди був переданий Орендарю, про що сторонами складений відповідний акт прийому передачі (а.с.33).

Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист №260 від 21.06.2011р. (а.с.35) з проханням підписати додаткову угоду від 09.06.2011р. (а.с.36) про дострокове розірвання договору оренди № А-011/09 від 24.12.2011р. з 24.02.2011р. за ініціативою Орендаря та повернути об’єкт оренди Орендодавцю до 30.06.2011р..

В перебігу орендних правовідносин Позивачем складалися рахунки на оплату (а.с.а.с.45, 47, 49, 52), доказів вручення (надсилання) або отримання Орендарем не надано, а також - акти надання послуг (а.с.а.с.46, 48, 50, 53), які з боку Орендаря також не були підписані. В свою чергу, Відповідачем здійснювалися платежі в порядку виконання договору оренди № А-011/09 від 24.02.2011р. (а.с.а.с.76, 77) у загальному розмірі 18100грн., з яких (за змістом складених Орендодавцем актів звірення розрахунків – а.с.а.с.66, 67) 600грн. віднесено до авансу за комунальні послуги і дві суми по 8750грн. – гарантійний платіж і платіж за перший місяць оренди.

Крім того, 04.05.2011р. і 02.06.2011р. сторони у складених актах приймання-передачі електроенергії зафіксували данні лічильника, а остаточні відомості відображені в акті від 09.06.2011р. (а.с.91), яким об’єкт оренди повернуто власнику.

Листом №261 від 21.06.2011р. (а.с.38) Орендодавець з доданням для підписання актів звірення розрахунків (а.с.а.с.39, 40) звернувся до Орендаря з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати за період з 01.06.2011р. по 09.06.2011р. в сумі 612,5грн.; заборгованості по комунальним послугам за квітень 2011р. в розмірі 23,85грн., за травень 2011р. – 626,94грн., за період з 01.06.2011р. і по 09.06.2011р. – 176,95грн., усього - 1440,24грн.

У зв’язку з несплатою означених сум, Позивач, нарахувавши додатково пеню, 3% річних та інфляційну індексацію та штраф, звернувся до суду з розглядуваним позовом. За змістом довідки №385 від 12.09.2011р. (а.с.80), підписаної директором та головним бухгалтером Позивача, стягувана заборгованість станом на 08.09.2011р. складає 1440,24грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог Позивача, оскільки їх сумісний розгляд відповідає приписам ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов’язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов’язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань та застосуванні наслідків такого прострочення у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційної індексації та штрафних санкцій.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов’язань з компенсації експлуатаційних витрат та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір, який за своєї сутністю опосередковує відносини (оренди), є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати відносно розглядуваного періоду з 01.06.2011р. по 09.06.2011р. не пізніше 05.06.2011р. незалежно від факту отримання рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов’язань за період з 01.06.2011р. по 09.06.2911р. утворилась заборгованість у сумі 612,5грн. з орендної плати (визначена з огляду на врахування здійсненого Орендарем гарантійного платежу). Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також інфляційну індексацію та 3% річних.

Поряд із цим, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, тоді як штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Водночас, ч. 4 ст. 231 Господарського кодекс України (яка, за висновком суду має пріоритет у застосуванні у розглядуваних правовідносинах з урахуванням викладеного в абз. 1 п. 1 Інформаційного листа ВГСУ „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 р. N 01-8/211) допускає можливість визначення штрафних санкцій і у конкретній грошовій сумі.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування неустойки у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п. 5.2. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині (а.с.а.с.5-7) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 612,5грн., та нарахованих на неї 3% річних – 2,22грн., інфляційної індексації – 2,45грн., пені – в сумі 10,78грн., а також штрафу – в сумі 1000грн. (адже прострочення орендної плати тривало понад 10 банківських днів).

Водночас, суд відмовляє у задоволені решти вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат, а також – нарахованих на неї (заборгованість) 3% річних, інфляційної індексації та пені, оскільки за змістом приведених умов договору виникнення грошового зобов’язання у Орендаря зі здійснення таких платежів покладено у залежність від виставлення та отримання Орендарем відповідних рахунків та фактичного понесення Орендодавцем відповідних витрат (адже це є платежами відшкодування).

Між тим, Позивачем не надано належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів ані виставлення (надсилання) відповідних рахунків Орендареві (власні відмітки Орендодавця у журналі обліку про відмову від отримання рахунків у якості доказу вручення судом не сприймаються), ані самостійної сплати Орендодавцем відповідних витрат для висування вимоги про їх подальше відшкодування Відповідачем, що зумовлює висновок про недоведеність факту прострочення платежів з боку Відповідача і правомірність їх визначення саме у стягуваних сумах.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №А-011/09 від 24.02.2011р. з урахуванням витрат по комунальним послугам в сумі 1440,24грн., пені в сумі 22,20грн., штрафу в розмірі 1000грн., 3% річних в сумі 4,65грн., інфляційну складову в розмірі 2,55грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) заборгованість з орендної плати в сумі 612,5грн. та нараховані на неї 3% річних – 2,22грн., інфляційну індексацію – 2,45грн., пеню – в сумі 10,78грн., а також штраф – в сумі 1000грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018243) державне мито в розмірі 66,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 153,89грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.           

< Список >                    <Довідник >

< Список >                    <Довідник >

< Текст >