Рішення № 18827548, 26.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.11 р. Справа № 37/191

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красногорівка, ідентифікаційний код НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра Комплекс”, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 37296760

про: стягнення за договором оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р. заборгованості в розмірі 45000,00грн та пені в розмірі 3465,21грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2.(за довіреністю 32231 від 22.07.201р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 15.08.2011р. на 26.09.2011р.

У судовому засіданні 26.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Красногорівка (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра Комплекс”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р. заборгованості в розмірі 45000,00грн та пені в розмірі 3688,08грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р. внаслідок чого за період з 16.11.2010р. по 31.12.2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р., акт приймання-передачі адміністративної будівлі в оренду від 16.11.2010р., акт звірки розрахунків від 31.12.2010р., акт приймання передачі адміністративної будівлі із оренди від 31.12.2010р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 549, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та на виконання вимог суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.19-28).

Заявою від 26.09.2011р. (а.с.44) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України у звязку із здійсненим перерахунком (а.с.а.с.45-48) Позивач зменшив розмір вимог щодо пені до 3465,21грн.

Відповідач надав клопотання про відкладання розгляду справи від 12.08.2011р. (а.с.а.с.29, 30)надіслав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.29-37) з додатками, яке було задоволене ухвалою суду від 15.08.2011р., однак в подальшому в судове засідання без пояснення причин не зявився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших причин не надав.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник Позивача підтримав заявлений позов у повному обсягу, вимагаючи вирішення спору в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом були створені належні умови для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного позову з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №16/11/10 (а.с.а.с.7-13), згідно п.п. 1.1., 1.2, 6.1 якого Орендодавець за плату передає у тимчасове володіння і користуванні, а Орендар приймає в оренду нежитлову адміністративну будівлю „Северная Пальмира” (адміністративну будівлю як в цілому, так і його окремі частки, з усім обладнанням, інженерними мережами, прилеглі до будівлі земельні ділянки та ін.), що знаходиться за адресою: 83003, м. Донецьк, вул. Горячкіна, 26, для використання у господарській діяльності, а саме - ділового офісу, строком до 31.12.2010р.

Приналежність обєкту оренди Позивачу підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.26, 27), виданим КП БТІ м. Донецьк 18.11.2009р. і 27.01.2009р.

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної в цілому за орендований обєкт із розрахунку 30000,00грн. без урахування ПДВ на місяць, до якої входить експлуатаційні витрати, комунальні послуги, та інші витрати, що вносяться на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа наступного місяця за розрахунковий місяць.

Положеннями п. 2.3.1 договору своєчасне та повне внесення орендних та інших платежів віднесено до обовязків Орендаря.

Пунктом 7.1. договору встановлена відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

16.11.2010р. обєкт оренди відповідно до п.п. 3.1. договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.14), а 31.12.2010р. відповідно до умов 2.3.5 договору обєкт оренди був повернутий Орендодавцю за актом приймання-передачі приміщень (а.с.16).

Між сторонами підписаний акт звірки розрахунків за період з 16.11.2010р. по 31.12.2010р. (а.с. 15), відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 45000,00грн.

Таким чином, у звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань за договором оренди у Відповідача за вказаний період утворилась заборгованість в розмірі 45000,00грн., яка згідно довідки №11/07-2 від 11.07.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера Позивача (а.с.91) станом на 11.07.2011р. Відповідачем не погашена.

За таких обставин Позивач, нарахувавши додатково на суму заборгованості пеню в розмірі 3688,08грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом, а заявою від 26.09.2011р. у звязку із перерахунок зменшив розмір вимог щодо пені до 3465,21грн.

Відповідач своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків, складеного (а.с.21) та надісланого (а.с.22) Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про зменшення від 26.09.2011р. (а.с.44), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається оскільки зумовлено приведенням розрахунку розміру пені у відповідність до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В свою чергу, обєднання заявленим вимог в межах одного позову цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором і застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку зі сплати орендних платежів до 20 числа наступного місяця за розрахунковий місяць відповідно до умов п.5.3.1 договору оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, із матеріалів справи вбачається і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами цього не спростовано, що за період користування майном впродовж строку дії договору з 16.11.2010р. по 31.12.2010р. ним не було здійснено жодного платежу з орендної плати.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу з 21 числа кожного наступного за розрахунковим місяця.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог, викладений у позовній заяві, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі 45000,00грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п. 7.1 договору оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги встановлений судом факт невиконання грошових зобовязань Відповідачем у розглядуваний період, перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині (а.с.47) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсязі у сумі 3465,21грн.

Судові витрати, пропорційні відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красногорівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра Комплекс”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 37296760) про стягнення за договором оренди № 16/11/10 від 16.11.2010р. заборгованості в розмірі 45000,00грн та пені в розмірі 3465,21грн. - в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра Комплекс”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 37296760) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красногорівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 45000,00грн та пеню в розмірі 3465,21грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пальміра Комплекс”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 37296760) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красногорівка (ідентифікаційний код НОМЕР_1) державне мито в розмірі 484,65грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >