Рішення № 18827544, 27.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.11 р. Справа № 37/205

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк, ідентифікаційний код 03534794

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експометал", м. Донецьк, ідентифікаційний код 32645745

про: стягнення за договором оренди нерухомого майна №б/н від 01.01.2008р. заборгованості в розмірі 3219,5грн., 3% річних в розмірі 111,28грн., інфляційної індексації в розмірі 392,38грн., пені в розмірі 250,57грн. та штрафу в розмірі 31,93грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 21.03.2011р.);

від Відповідача - ОСОБА_2. (за довіреністю №8 від 27.12.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 13.09.2011р. на 27.09.2011р. з оголошенням перерви до з 10.00 до 13.15.

У судовому засіданні 27.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державна установа "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експометал", м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди нерухомого майна №б/н від 01.01.2008р. заборгованості в в розмірі 3219,5грн., 3% річних в розмірі 111,28грн., інфляційної індексації в розмірі 392,38грн., пені в розмірі 250,57грн. та штрафу в розмірі 31,93грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна №б/н від 01.01.2008р., внаслідок чого за серпень 2009р. та період з жовтня 2009р. по січень 2010р. по березень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу, пені, інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, договір оренди нерухомого майна №б/н від 01.01.2008р..; рахунки, акт прийому-передачі; акт звірки розрахунків станом на 01.04.2010р. та 23.05.2011р., довідку про наявність заборгованості, угоду про розірвання договору оренди від 01.04.2010р., претензію №419/3 від 08.11.2010р. з доказами отримання, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 172, 175, 193 Господарського кодексу України.

Уточненням позовних вимог №383 від 22.09.2011р. (а.с.а.с.50-52) Позивач повідомив про часткову оплату заборгованості та навів новий розрахунок вимог щодо пені і штрафу, а також надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.54, 55), а заявою від 27.09.2011р. (а.с.56) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на приведений в уточненнях розрахунок збільшив вимог щодо пені до 355,87грн. і щодо штрафу до 64,39грн.

Відповідач надав відзив №229 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.57, 58), яким проти позову заперечив, вказуючи на припинення вимог щодо стягуваної заборгованості у звязку з їх незявленням позивачем як конкурсних в межах справи про банкрутство №42/179Б. На підтвердження чого надав ухвалу Господарського суду Донецької області за результатами попереднього засідання від 15.06.2011р. у справі №42/179Б.

У судовому засіданні 27.09.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання сторонами певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №б/н (а.с.а.с.14-18), згідно п.п. 1.1., 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в платне користування строком до 31.11.2011р. державне майно лабораторну кімнату площею 25,11кв.м., що розташовані на 2-му поверсі лабораторного корпусу, який знаходиться на балансі ДУ НТЦ „Реактив електрон” НАН України (Балансоутримувач) і розташований за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських комісарів, 17а, для використання під лабораторію.

Пунктом 2.1. договору визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно умов п.п.3.1 та 3.3. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування щомісяця в строк не пізніше 20 числа поточного місяця орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, з розрахунку 14,05грн. без ПДВ за 1кв.м., за всю орендовану площу 423,36грн. разом з ПДВ. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по рахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати.

Умовами п. 3.6. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день сплати). У разі, кола заборгованість триває не менше 3 місяців, Орендар має також сплатити 2% штрафу від суми заборгованості (п.3.7. договору).

01.01.2008р. обєкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі майна (а.с.21).

Задля забезпечення належного виконання грошових зобовязань Орендодавцем виписувалися Орендарю рахунки-фактури стосовно орендної плати та супутніх платежів (а.с.а.с.19-21).

Угодою від 01.04.2010р. (а.с.26) сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди, визначивши розмір заборгованості Орендаря в сумі 3219,5грн., порядок нарахування якої відображений у складеному і підписаному сторонами без зауважень акту звірення розрахунків станом на 01.04.2010р. (а.с.24). За змістом довідки позивача за підписом керівника і головного бухгалтера №28-05/11 від 30.05.2011р. (а.с.25) означена сума заборгованості сформувалась за період за серпень 2009р., а також за період з жовтня 2009р. по березень 2010р.

Задля примушення до сплати означеної заборгованості Позивачем надіслав Відповідачу претензію 3419/3 від 08.11.2010р. (а.с.а.с.27,28), яка була отримана 26.11.20201р.

У звязку із незадоволенням претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, вимагаючи стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у заборгованості в розмірі 3219,5грн., 3% річних в розмірі 111,28грн., інфляційної індексації в розмірі 392,38грн., пені в розмірі 250,57грн. та штрафу в розмірі 31,93грн.

Остаточною заявою від 27.09.2011р. (а.с.56) Позивач збільшив вимог щодо пені до 355,87грн. і штрафу до 64,39грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №229 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.57, 58). Як вбачається з наданої ним ухвали Господарського суду Донецької області від 15.06.2011р. у справі №42/179Б (а.с.а.с.59-64), відносно Відповідача 20.12.2010р. було порушено провадження у справі про банкрутство, в межах якої був затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу якого Позивач включений не був. Більш того, як вбачається із змісту цієї ухвали та пояснень представника Позивача, він взагалі не звертався із заявою про визнання конкурсних вимог до Відповідача в межах справи про банкрутство останнього.

Суд розглядає справу виключно в контексті первісних вимог, залишаючи заяву від 27.09.2011р. про їх збільшення без розгляду відповідно до п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки всупереч ч. 2 ст. 46 цього Кодексу Позивач не доплатив державного мита пропорційно суми збільшення вимоги. При цьому, діюче законодавство не передбачає можливості „зарахування” державного мита щодо вимог, відносно яких відбулося зменшення розміру чи відмова, в рахунок оплати збільшення інших складених вимог.

В свою чергу, обєднання всіх розглядуваних вимог в одному позові цілком відповідає положенням ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційної індексації.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного субєктивного права (інтересу) обєкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди №б/н від 01.01.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Таким чином, сутність захищуваного Позивачем права ґрунтується на наявному невиконаному зобовязані Відповідача зі здійснення оплати за період користуванням майном на умовах договору оренди (за серпень 2009р., а також за період з жовтня 2009р. по березень 2010р.)

Втім, встановлені судом обставини спростовуються наявність означеного права, оскільки виходячи із дати порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача (20.12.2010р.) та визначений п. 3.3. момент виникнення обвязку з оплати оренди за розглядуваний період, вимоги щодо сплати заявленої заборгованості є конкурсними у розумінні абз. 6 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та мали заявлятися в межах справи про банкрутство впродовж 30-ти денного строку з моменту публікації відповідного оголошення (відбулося в газеті „Голос України” № 22 від 05.02.2011р.) згідно положень ч. 1 ст. 14 вказаного Закону.

Між тим, Позивач не заявляв у встановленому порядку означених вимог, зважаючи на що відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такі вимоги є погашеними (припиненими в силу закону).

Припинення зобовязання зі здійснення стягуваних платежів до моменту подання розглядуваного позову в контексті згадуваних положень ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України унеможливлює перебування Відповідача у статусі боржника Позивача, а останнього у статусі кредитора вже відсутнього зобовязання, а отже унеможливлює і існування захищуваного права та бази для нарахування заявлених в порядку ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України вимог стосовно 3% річних, інфляційної індексації та штрафних санкцій.

Відсутність захищуваного субєктивного права визначає неможливість існування його порушення та застосування судового захисту від такого порушення, що зумовлює відмову у задоволені позовних вимог як юридично і доказово неспроможних. Дійсно, визначені ч. 1 ст. 19 Конституції України засади побудови правопорядку, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та які безпосередньо застосовуються при виконання цивільних обовязків (ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України), унеможливлює спонукання Відповідача до виконання відсутність обовязків у судовому порядку.

Понесені Позивачем судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експометал", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32645745) про стягнення за договором оренди нерухомого майна №б/н від 01.01.2008р. заборгованості в розмірі 3219,5грн., 3% річних в розмірі 111,28грн., інфляційної індексації в розмірі 392,38грн., пені в розмірі 250,57грн. та штрафу в розмірі 31,93грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >