Рішення № 18827543, 27.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.11 р. Справа № 37/198

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк, ідентифікаційний код 03534794

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк, ідентифікаційний код 33005739

про: стягнення за договором оренди нерухомого майна №01/03-09 від 02.03.2009р. заборгованості в розмірі 4233,50грн., 3% річних в розмірі 292,80грн., інфляційної індексації в розмірі 937,70грн., пені в розмірі 525грн. та штрафу в розмірі 1205,06грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю б/н від 21.03.2011р.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 13.09.2011р. на 27.09.2011р.

У судовому засіданні 27.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державна установа "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди нерухомого майна №01/03-09 від 02.03.2009р. заборгованості в розмірі 4833,50грн., 3% річних в розмірі 292,80грн., інфляції в розмірі 937,70грн., пені в розмірі 378,27грн. та штрафу в розмірі 1205,06грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна №01/03-09 від 02.03.2009р., внаслідок чого за березень 2009р., липень 2009р. та серпень 2009р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу, пені, інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, договір оренди нерухомого майна №01/03-09 від 02.03.2009р.; рахунки, акт прийому-передачі; акт звірки розрахунків станом на 20.05.2011р., довідку про наявність заборгованості, вимогу №269 від 04.08.2009р., претензію №419/2 від 08.11.2010р. з доказами надсилання, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 172, 175, 193 Господарського кодексу України.

Уточненням позовних вимог №361 від 22.09.2011р. (а.с.а.с.43,44) Позивач повідомив про часткову оплату заборгованості та навів новий розрахунок вимог щодо пені, а також надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.45 49), а заявою від 27.09.2011р. (а.с.50) в порядку ст.ст. 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1205,06грн. та змінюючи інші складові заявлених сум, остаточно вимагаючи стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4233,5грн., пені в сумі 525грн., інфляційної індексації в сумі 937,7грн. та 3% річних в розмірі 292,8грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, відзиву та доказів погашення стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших причин не надав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали суду за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.48), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 27.09.2011р. Позивач наполягав на викладених у заяві від 27.09.2011р. вимогах та достатності представлених документів для вирішення спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, оскільки Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з відповідними підтверджуючими доказами (у разі наявності).

Суд наголошує, що встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача скористатися своїми процесуальними правами.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № 01/03-09 (а.с.а.с.14-17), згідно п.п. 1.1., 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в платне користування строком до 31.12.2009р. державне майно:

- кімнати №33, №34 (за технічним паспортом), площею 37,10кв.м., що розташовані на 4-му поверсі адміністративного корпусу, яке знаходиться на балансі ДУ НТЦ „Реактив електрон” НАН України (Балансоутримувач) і розташоване за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських комісарів, 17а, для використання під офіс;

- підвальне приміщення адміністративного корпусу площею 40кв.м., розміщене за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Бакинський комісарів, 17а, яке знаходиться на балансі ДУ НТЦ „Реактив електрон” НАН України (Балансоутримувач), для використання під офіс.

Пунктом 2.1. договору визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно умов п.п.3.1 та 3.3. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування щомісяця в строк не пізніше 20 числа поточного місяця орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України з розрахунку за базовий місяць оренди березень: за офіс 36,20грн. без ПДВ за 1кв.м., за всю орендовану площу - 1343,02грн. та ПДВ 268,60грн., всього 1611,62грн.; за склад 13,00грн. без ПДВ за 1кв.м., за всю орендовану площу 520,00грн. та ПДВ 104,00грн., всього 624,00грн., яка підлягає коригуванню кожного місяця орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по рахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати.

Умовами п. 3.6. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

Умовами п. 3.7 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати та інших платежів заборгованість за ними становить до 30 календарних днів, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення; за прострочення від 30 до 90 календарних днів 20% від суми заборгованості за кожен день прострочення; за прострочення більше 90 календарних днів 50% простроченої суми від суми заборгованості за кожен день прострочення.

02.03.2009р. обєкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі майна (а.с.21).

Задля забезпечення належного виконання грошових зобовязань Орендодавцем виписувалися Орендарю рахунки-фактури стосовно орендної плати (а.с.а.с.18-20).

Позивачем на адресу Відповідача складався лист №269 від 04.08.2009р. (а.с. 24) і претензія №419/2 від 08.11.2010р. (а.с.а.с.25, 26) з вимогами про виконання в добровільному порядку прострочених грошових зобовязань з оренди.

Згідно акту звірки розрахунків (а.с.22) Відповідачем 22.06.2009р. було перераховано суму 1372,00грн. та 20.08.2009р. суму 4168,73грн., з огляду на що була визначена заборгованість з орендної плати у розмірі 4833,5грн. за березень, липень і серпень 2009р. (а.с.23), задля примушення до сплати якої Позивачем 10.11.2010р. була надіслана (а.с.27) претензія №419/2 від 08.11.2010р. (а.с.а.с.25, 26).

У звязку із незадоволенням претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, вимагаючи стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 4833,50грн., а також нарахованих пені у сумі 378,27грн., штрафу у сумі 1205,06грн., 3% річних у сумі 292,80грн., інфляції у сумі 937,70грн.

Як вбачається із довідки Управління державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька від 16.09.2011р. №58-02/1487 (а.с.45) 25.06.2011р. Відповідач в рахунок сплати заборгованості за договором оренди перерахував 600грн.

Остаточною заявою від 27.09.2011р. (а.с.50) Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1205,06грн. та змінив інші складові заявлених сум, вимагаючи стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4233,5грн., пені в сумі 525грн., інфляційної індексації в сумі 937,7грн. та 3% річних в розмірі 292,8грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглядає справу виключно в контексті вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4233,5грн., пені в сумі 378,27грн., інфляційної індексації в сумі 937,7грн. та 3% річних в розмірі 292,8грн., оскільки відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України Позивач управнений до прийняття рішення у справі відмовитися від певних вимог та зменшити/збільшити розмір інших. І такі відмова і зменшення судом приймається згідно ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснені уповноваженою на таку дію особою представником за довіреністю від 21.03.2011р.; по-друге, зменшення розміру суми заборгованості зумовлено врахуванням здійсненого Відповідачем платежу, а відмова від вимог про стягнення штрафу судом приймається з огляду на невідповідність встановленого в договору порядку розрахунку такого штрафу положенням ст. 549 Цивільного кодексу України; перед прийняттям відмови від частини позовних Позивачу розяснені наслідки цієї процесуальної дії, обізнаність із якими вбачається із змісту самого самої заяви від 27.09.2011р..

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення штрафу в сумі в сумі 1205,06грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

Заява від 27.09.2011р. в частині збільшення вимог про стягнення пені до суми 525грн. судом залишається без розгляду відповідно до п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки всупереч ч. 2 ст. 46 цього Кодексу Позивач не доплатив державного мита пропорційно суми збільшення вимоги. При цьому, діюче законодавство не передбачає можливості „зарахування” державного мита щодо вимог, відносно яких відбулося зменшення розміру чи відмова, в рахунок оплати збільшення інших складенових вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди №01/03-09 від 02.03.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №01/03-09 від 02.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 20 поточного числа місяця на користь Орендодавця відповідно до умов п. 3.1. договору №01/03-09 від 02.03.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі припинення грошових зобовязань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобовязань за визначений Орендодавцем період користування (формування стягуваної заборгованості березень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р. не було здійснено у повному обсягу орендних платежів, що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив їх виконання відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, 3% річних та інфляцію за період прострочення.

Перевіривши правильність розрахунку (а.с.а.с.8-9) позовних вимог в цій частині, суд задовольняє їх у повному обсягу в сумі 4233,50грн. - щодо заборгованості з орендної плати, у сумі 292,80грн. - щодо 3% річних та у сумі 937,70грн. щодо інфляції.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п.3.6. договору оренди №01/03-09 від 02.03.2009р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування, тривалість прострочення платежу, суд, з урахуванням визначення розміру заявленої до стягнення пені із дотриманням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, та за період стягнення, визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши розрахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення пені у повному обсягу в сумі 378,27грн., який не перевищує розміру пені, який міг бути нарахований за розглядуваний період.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню між розміром задоволених та первісних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині вимог Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк (ідентифікаційний код 33005739) про стягнення штрафу в розмірі 1205,06грн. у звязкуз прийняттям відмови від позову в цій частині.

2. Задовольнити позовні вимоги Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк (ідентифікаційний код 33005739) про стягнення за договором оренди нерухомого майна №01/03-09 від 02.03.2009р. заборгованості в розмірі 4233,50грн., 3% річних в розмірі 292,80грн., інфляційної індексації в розмірі 937,70грн., пені в розмірі 328,27грн. в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк (ідентифікаційний код 33005739) на користь Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) заборгованість в розмірі 4233,50грн., 3% річних в розмірі 292,80грн., інфляційну індексацію в розмірі 937,70грн. та пеню в розмірі 328,27грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудпроект" м. Донецьк (ідентифікаційний код 33005739) на користь Державної установи "Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) державне мито в розмірі 57,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 134,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >