Рішення № 18827438, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 37/186

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34384980

до відповідача: Державного підприємства „Донецька Вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33161769

про: заборгованості в розмірі 107504,00грн., 7% штрафу від простроченої суми в розмірі 7525,28грн., пені в розмірі 13535,8грн. та інфляційної індексації в розмірі 1495,42грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 25.02.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю 39/2536 від 20.07.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.08.2011р. до 20.09.2011р.

У судовому засіданні 20.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецька Вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.01.2010р. №341 від 01.03.2010р. заборгованості в розмірі 107504,00грн., 7% від простроченої суми в розмірі 5912,48грн., пені в розмірі 16125,6грн. та інфляції в розмірі 15608,41грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за укладеним договором №341 від 01.03.2010р. про надання послуг з охорони 2-ого західного вентиляційного та 1-ого західного повітря подавального стволів відокремленого підрозділу „Шахта ім. О.О. Сочинського” державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, внаслідок чого за надані у травні - вересні 2010р. послуги виникла заборгованість та підстави для нарахування інфляційної індексації і штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав акт звірки від 01.03.2011р., рахунки для оплати з квитанціями відправки відповідачу, акти виконаних робіт з 02.2010р. по 01.2011р., претензію №01/341 від 01.06.2011р., договір №341 від 01.03.2010р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 20, 173 Господарського кодексу України.

Позивач надав додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.84-91, 103), заявою про уточнення позовних вимог від 13.09.2011р. (а.с.а.с.97-100) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив заявлену до стягнення пеню до суми 13535,8грн. та інфляційну індексацію до суми 1495,42грн. і збільшуючи штраф до 7525,28грн. у звязку із перерахунком, а у доповненнях до позовної заяви від 13.09.2011р. (а.с.а.с.101, 102) сформулював клопотання про компенсацію за рахунок Відповідач вартості послуг залученого адвоката в сумі 15000грн.

Відповідач надав відзив №19-09/1492 від 09.08.2011р. (а.с.а.с.64, 65), яким позовні вимоги визнав в частині заборгованості за надані послуги в травні липні 2010р. в загальному розмірі 70656грн., заперечуючи проти вимог щодо решти заборгованості несвоєчасністю надання Позивачем на підписання актів виконаних робіт, що зумовлює відсутність прострочення з оплати таких послуг , а відносно решти вимог через недоліки в розрахунку і застосування ставки пені, що перевищує визначені ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідачем на вимогу суду та на підтвердження своїх позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 66-81).

У судовому засіданні 20.09.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення згідно заяви про уточнення від 13.09.2011р., а представник Відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, заперечуючи проти включення до суми судових витрат оплату послуг адвоката.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами, оскільки їх цілком достатньо для правильною юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між Відповідачем (Виконавець) та Позивачем (Замовник) був укладений договір №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р. (а.с.а.с. 43-47), згідно п.п. 1.1, 5.1, 7.1 якого Виконавець зобовязується надати (виконати) послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (74.60.1) (надання послуг з охорони 1-ого західного повітря подавального та 2-ого західного вентиляційного стволів) обєкту, який знаходиться за адресою: 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, на протязі 334 діб (2010р.) починаючи з 01.03.2010р. до 31.12.2010р., а Замовник зобовязується прийняти та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором.

Положеннями п. 2.1.1. договору на Замовника покладені обовязки з оплати вартості отриманих послуг в порядку, зазначеному в п. 4.3., який, в свою чергу, визначає, що оплата має здійснюватися на протязі 250 календарних днів після факту надання послуг, підтвердженням якого є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих (виконаних) послуг.

Згідно п. 4.1. договору обсяг фактично наданих послуг по охороні підлягає оформленню актом прийняття наданих (виконаних) послуг, набуваючого юридичної сили після підписання сторонами договору. При цьому, Замовник зобовязаний підписати такий акт, наданий Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за звітним, протягом 5 робочих днів і за наявності зауважень має право вказати їх в акті.

Пунктом 4.2. договору загальна вартість послуг сторонами визначена сумою 256512грн. разом із ПДВ, а п. 4.5. підставою для перерахування коштів визначені виставлений Виконавцем рахунок та підписаний сторонами акт наданих (виконаних) послуг.

Пункт 3.2.1. покладає на Замовника відповідальність перед Виконавцем за дотримання обовязків, у тому числі з своєчасності та повноти оплати отриманих послуг, а п. 3.2.2. конкретизує таку відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі 0,1% вартості прострочених в оплаті послуг за кожен день прострочення, а прострочення понад 30 дів додаткового штрафу в розмірі 7% від вартості несплачених послуг. При цьому, за змістом п. 3.3.4. сплата означеної неустойки не звільняє сторони від виконання зобовязань за договором.

Сторонами відносно розглядуваного періоду заборгованості були підписані без зауважень акти виконаних робіт: за травень 2010р. (а.с. 40) від 31.05.2010р. на суму 23808грн. разом з ПДВ; за червень 2010р. (а.с.38) від 30.06.2010р. на суму 23040грн. разом з ПДВ; за липень 2010р. (а.с.36) від 31.07.2010р. на суму 23808грн. разом з ПДВ; за серпень 2010р. (а.с. 34) від 31.08.2010р. на суму 23808грн. разом з ПДВ і за вересень 2010р. (а.с.32) від 30.09.2010р. на суму 23040грн. разом з ПДВ усього на суму 117504грн.

При цьому, жоден із вказаних актів виконаних робіт не містить будь-яких застережень Замовника відносно строку їх надання на підписання або фактичного підписання іншою, ніж зазначено в преамбулі датою.

Задля забезпечення оплати послуг за вказаними актами Позивача разом із супровідними листами вручалися та Замовнику (згідно відміток) та надсилалися (а.с.а.с.22, 23) відповідні рахунки-фактури (а.с.а.с.13-21, 33, 35, 37, 39, 41). В свою чергу, загальний майновий обіг за договором (у тому числі і оплати з боку Замовника), відображені у підписаному без зауважень акті звірення розрахунків (а.с.103), до якого також включено заборгованість за надані у жовтні 2010р. січні 2011р. послуги, стягнення якої не є предметом розгляду в межах цієї справи, і всі здійсненні Відповідачем платежі.

У звязку з невиконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія №01/341 від 01.06.2011р. (а.с.42) з вимогою сплатити вартість отриманих послуг, а саме: основного боргу в розмірі 107504,00грн., 7% від простроченої суми в розмірі 5912,48грн., пеню в розмірі 16125,60грн. та інфляцію в розмірі 15608,41грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на його задоволені, зменшивши в подальшому заявою від 13.09.2011р. (а.с.а.с.97-100) вимоги щодо пені до суми 13535,8грн. та інфляційну індексацію до суми 1495,42грн. і збільшуючи штраф до 7525,28грн.

Відповідач проти позову заперечив в частині заборгованості за послуги, надані у серпні і вересні 2010р., а також щодо штрафних санкцій і інфляційної індексації (а.с.а.с.64, 65), посилаючись, зокрема, на наявність власних відміток на своїх екземплярах актів виконаних робіт (а.с.а.с.80, 81) про їх надання лише в грудні 2010р. і лютому 2011р. відповідно.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог з урахуванням зменшення їх суми згідно заяви від 13.09.2011р., оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає вимогам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

В свою чергу, до прийняття рішення позивач управнений зменшити розмір заявлених до стягнення вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усунення недоліків у розрахунках, а отже не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а таж збільшити певну складову заявлених вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафних санкцій та інфляційної індексації.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, а також умовами укладеного між ними 01.03.2010р. договору №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є певні юридичні факти. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором від 01.03.2010р. №341 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів проведених 18.01.2010р. , його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №341 від 01.03.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, невизначеність строку виконання зобовязання зумовлює необхідність застосування положень ч. 2 цієї статті, за якою, в такому випадку, період належного виконання визначається 7-ми денним строком з момент висування вимоги про сплату.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 250 календарних днів після факту надання послуг (підписання актів приймання наданих (виконаних) послуг), на підставі виставленого Виконавцем рахунку згідно положень п. 4.3. договору №341 від 01.03.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт послуги з охорони за розглядуваний період з травня по вересень 2010р. включно були надані Відповідачеві у повному обсягу, тоді як доказів їх оплати у визначеному розмірі останнім всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не тільки надано, але й підписаний сторонами акт звірення розрахунків (а.с.103) достатньою мірою вказує на відсутність розбіжностей сторін відносно загального обсягу здійснених Замовником платежів.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, починаючи з 251 календарного дня після визначеної в преамбулі кожного акту дати його підписання.

Прострочення при виконання грошового зобовязання зумовлює виникнення у кредитора згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України права на отримання окрім суми боргу нарахованих на неї за весь період прострочення 3% річних та інфляційної індексації.

Перевіривши розрахунок суми вимог суд встановив його відповідність умовами договору, встановленим в межах ці цієї справи обставинам, розглядувані вимоги задовольняються судом у повному обсягу, щодо основної суми заборгованості в розмірі в розмірі 107504,00грн. щодо інфляційної індексації в сумі 1495,42грн.

Заперечення Відповідача відносно несвоєчасності надання Виконавцем на підписання актів виконаних робіт за серпень і вересень 2010р. та не закінчення у звязку із цим 250-ти денного строку для їх оплати на момент подання позову судом відхиляються як недоведені та безпідставні, оскільки відповідні примітки Замовника містять лише його примірники актів, а за змістом п. 4.3. договору визначальним для підтвердження факту надання послуг є саме наявність підписаного за відповідний період акту виконаних робіт, а не дата фізичного підписання такого акту.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тоді як штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені та штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 3.2.1. і п. 3.2.2. договору №341 від 01.03.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобовязань протягом вказаного Позивачем періоду, з урахуванням визначення розмір заявленої до стягнення пені із дотриманням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та за період стягнення, визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунок пені, приведеного в заяві від 13.09.2011р. (а.с.а.с.97-100), вважає за необхідне відмовити у задоволені позову в цій частині, оскільки всупереч п. 4.3. договору пеня розрахована з наступної дати після складеного акту за відповідний період без врахування висновку про виникнення момент прострочення лише через 250 календарних днів після такої дати. Таким чином, стягувана пеня розрахована за період, коли прострочення в оплаті ще не мало місця, що суперечить приведеним вище нормам, які регламентують порядок нарахування пені.

Водночас, фактична тривалість прострочення з оплати за весь розглядуваний період понад 30 діб дозволяє дійти висновку про правомірність нарахування і стягнення штрафу в сумі 7525,28грн. (відносно вересня 2011р. такий 30-ти денний строк за підрахунками суду добіг кінця 07.07.2011р., тоді як позов подано 21.07.2011р.)

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до первісної ціни позову. При цьому, суд відмовляє у задоволені викладеного у доповненнях до позову від 13.09.2011р. клопотання про віднесення на рахунок Відповідача оплати послуг залученого Позивачем адвоката, оскільки за змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України відповідної компенсації можуть підлягати лише фактично понесені витрати, доказів чого, так само, як і угоди про залучення адвоката із визначенням вартості його послуг до справи не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34384980) до Державного підприємства „Донецька Вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33161769) про заборгованості в розмірі 107504,00грн., 7% штрафу від простроченої суми в розмірі 7525,28грн., пені в розмірі 13535,8грн. та інфляційної індексації в розмірі 1495,42грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька Вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33161769) на користь Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34384980) заборгованість в розмірі 107504,00грн., штрафу в сумі 7525,28грн. та інфляційну індексацію в розмірі 1495,42грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства „Донецька Вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33161769) на користь Приватного підприємства „Скорпіон секьюріті менеджмент”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34384980) компенсацію витрат зі сплати державного мито в розмірі 1165,25грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 189,46грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >