Рішення № 18827429, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 16/132

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обєднаної справи

за позовними заявами: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ, ідентифікаційний код 34832663

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красний Лиман, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 10834,27грн., пені в розмірі 4469,24грн., додаткової винагороди в розмірі 28594,25грн.; стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 3978,78грн., пені в розмірі 1983,98грн. додаткової винагороди в розмірі 10498,38грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_5. (за довіреністю №ЭЛ/УКР-07/11-2 від 10.08.2011р.);

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 10.06.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 10.08.2011р. з розгляду обєднаної справи оголошено перерву до 20.09.2011р.

У судовому засіданні 20.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красний Лиман (далі Відповідач) про стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 10834,27грн., пені в розмірі 4469,24грн., додаткової винагороди в розмірі 28594,25грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором фінансового №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. як до так і після повернення предмету лізингу, у звязку з чим за період з січня по квітень 2009р. включно утворилась стягувана заборгованість по лізинговим платежам, за незавершений лізинговий платіж за травень 2009р. та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок заявлених вимог, правоустановчі документи, договір фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. з додатками та додатковою угодою; технічний паспорт; листи з розрахунками суми додаткової комісії, акти приймання передачі предмету лізингу; рахунки, нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” та надавши додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду (а.с.а.с.76-90 т.1), у тому числі - додаткові пояснення від 26.07.2011р. з обґрунтуванням правової природи стягуваної додаткової винагороди.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.05.2011р. (суддя Манжур В.В.) порушено провадження за вказаним позовом у справі №16/132, яку в подальшому за результатами повторного автоматичного розподілу згідно розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 08.07.2011р. передано в провадження судді Попкова Д.О.

Відповідач у відзиві від 23.06.2011р. (а.с.56 т.1) спочатку проти позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на припинення правовідносин через розірвання договору, необхідність застосування строку позовної давності до вимог щодо пені, безпідставність зміни розміру платежів стягуваною додатковою винагородою і неврахування здійсненого авансу, але в подальшому в наданих 20.09.2011р. доповненнях до відзиву (а.с.97 т.2) визнав вимоги в частині заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красний Лиман (далі Відповідач) про стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 3978,78грн., пені в розмірі 1983,98грн. додаткової винагороди в розмірі 10498,38грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором фінансового №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. як до так і після повернення предмету лізингу, у звязку з чим за період з січня по квітень 2009р. включно утворилась стягувана заборгованість по лізинговим платежам, за незавершений лізинговий платіж за травень 2009р. та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок заявлених вимог, правоустановчі документи, договір фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. з додатками та додатковою угодою; технічний паспорт; листи з розрахунками суми додаткової комісії, акти приймання передачі предмету лізингу; рахунки, нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” та надавши додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду (а.с.а.с.65-76 т.1), у тому числі - додаткові пояснення від 26.07.2011р. з обґрунтуванням правової природи стягуваної додаткової винагороди.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. (суддя Підченко Ю.О.) порушено провадження за вказаним позовом у справі №16/132, яку в подальшому за результатами повторного автоматичного розподілу згідно розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. передано в провадження судді Попкова Д.О.

Відповідач у відзиві від 07.07.2011р. (а.с.а.с.51, 52 т.2) спочатку проти позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на припинення правовідносин через розірвання договору, необхідність застосування строку позовної давності до вимог щодо пені, безпідставність зміни розміру платежів стягуваною додатковою винагородою і неврахування здійсненого авансу, але в подальшому в наданих 20.09.2011р.доповненнях до відзиву (а.с.97 т.2) визнав вимоги в частині заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн.

Ухвалою від 10.08.2011р. справи №16/132 і №40/122 обєднані в одне провадження під загальним №16/132-40/122.

У судовому засіданні 20.09.2011р. представники сторін в межах обєднаної справи підтримали свою позицію, викладену письмово, а Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.98-113 т.2), вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів по суті заявлених вимог.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2008р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ (а.с.12 т.1), згідно умов п.п. 3, 4, 5.7 якого Лізингодавець набуває у власність у постачальника (Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.) предмет лізингу і передає їх Лiзингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим договором і правилами (а.с.а.с.13-16 т.1), строком на 48 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу. Найменування предмету лізингу і його технічні характеристики визначені додатком №2 (а.с.17 т.1).

Розділом 5 договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. передбачено:

- ціна договору формується і вказується в національній валюті України гривні (п.5.1.);

- загальна сума договору в розмірі 603690,1грн. разом з ПДВ, у тому числі - лізингові платежі в розмірі 599711,6грн. разом з ПДВ(п.5.2.1), з яких авансовий платіж в розмірі 79570грн. разом з ПДВ (п.5.2.1.1) та періодичні лізингові платежі в розмірі 520141,6 разом з. ПДВ (п.5.2.1.2);

- комісія за передачу предмету лізингу в розмірі 3978,5грн. разом з ПДВ (п.5.2.2);

- викупна вартість 1 одиниці Предмета лізингу на момент закінчення договору лізингу в розмірі 250грн. разом з ПДВ (п.5.3);

- Лізингодавець не стягує комісію за передачу предмету лізингу у власність в разі, якщо Лізингоотримувач не припускався протягом строку дії даного договору порушень з оплати лізингових платежів в розмірі 2000грн. разом з ПДВ (п.5.4);

- комісія за внесення змін до даного договору за ініціативою Лізингоотримувача, в т.ч. із причин: зміни страхової компанії, зміни забезпечення даного договору, зміни Графіка лізингових платежів, передачі предмету Лізингу у користування третім особам, зміни Лізингоотримувача та інших причин в розмірі 500грн. разом з ПДВ (п.5.5);

- всі платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України відповідно до графіка лізингових платежів.

Положеннями п.3.1.6 Загальних правил фінансового лізингу (а.с.а.с. 13-16 т.1) встановлений обовязок Лізингоодержувача, вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів (Додаток №3-а.с.18), сплачувати лізингові платежі, дата вчинення яких згідно п. 2.4. визначається датою передачі предмету лізингу в користування перший платіж має здійснюватися через місяць від такої передачі, а кожні наступні платежі через місяць після попереднього.

Умовами п. 5.1. Загальних правил фінансового лізингу за порушення термінів сплати лізингових платежів або при частковій оплаті встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На момент укладання договору фінансового лізингу сторонами був складений графік нарахування лізингових платежів (а.с.18 т.1), за змістом якого лізингові періоди визначалися календарними місяцями з жовтня 2008р. по вересень 2012р., а грошові зобовязання Лізингоодержувача визначалися сумами в гривнях.

Відповідно до умов п.п.2.3. і 3.1.1 Загальних правил фінансового лізингу предмет лізингу вартістю 399149,97грн. разом з ПДВ був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт передання-приймання предмету лізингу від 11.09.2008р. (а.с.19 т.1).

Означене майно було придбано Позивачем у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на підставі договору поставки автотранспортних засобів №ЭЛ/Хрк-0388/ДКП від 28.07.2008р. (а.с.а.с.100-103 т.2) за ціною 397850грн. разом із ПДВ, яка і була сплачена останнім (а.с.99 т.2). При цьому із змісту означеного договору та інших наявних у справі документів не вбачається, що для придбання предмету лізингу Позивачем залучалися кредитні кошти в доларах США.

Позивачем виставлялися (а.с.а.с.35-39 т.1) Відповідачу рахунки з розрахунками (а.с.а.с.23-34 т.1) додаткової комісії за період з листопада 2008р. по квітень 2009р., зумовленої коливанням валютних курсів, на загальну суму 28594,25грн., тоді як із змісту наявних в матеріалах справи документів не вбачається запровадження сторонами обовязку Лізингоодержувача із сплати означеної додаткової комісії шляхом (запровадження) укладання відповідної додаткової угоди. В свою чергу, здійснені Відповідачем платежі відображені у банківський довідці №54370-28.1-122672 від 28.07.2011р. (а.с.89 т.1).

Додатковою угодою №1 від 22.04.2009р. (а.с.21 т.1) сторони дійшли згоди про розірвання договору фінансового лізингу і за актом приймання-передачі від 22.04.2009р. (а.с.22 т.1) предмет лізингу був повернутий Лізингоодержувачу.

23.07.2008р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ (а.с.12 т.2), згідно умов п.п. 3, 4, 5.7 якого Лізингодавець набуває у власність у постачальника (Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.) предмет лізингу і передає їх Лiзингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим договором і правилами (а.с.а.с.13-16 т.2), строком на 48 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу. Найменування предмету лізингу і його технічні характеристики визначені додатком №2 (а.с.17 т.2).

Розділом 5 договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. передбачено:

- ціна договору формується і вказується в національній валюті України гривні (п.5.1.);

- загальна сума договору в розмірі 221664,01грн. разом з ПДВ, у тому числі - лізингові платежі в розмірі 220204,01грн. разом з ПДВ(п.5.2.1), з яких авансовий платіж в розмірі 29200грн. разом з ПДВ (п.5.2.1.1) та періодичні лізингові платежі в розмірі 191004,01грн. разом з ПДВ (п.5.2.1.2);

- комісія за передачу предмету лізингу в розмірі 1460грн. разом з ПДВ (п.5.2.2);

- викупна вартість 1 одиниці Предмета лізингу на момент закінчення договору лізингу в розмірі 250грн. разом з ПДВ (п.5.3);

- Лізингодавець не стягує комісію за передачу предмету лізингу у власність в разі, якщо Лізингоотримувач не припускався протягом строку дії даного договору порушень з оплати лізингових платежів в розмірі 2000грн. разом з ПДВ (п.5.4);

- комісія за внесення змін до даного договору за ініціативою Лізингоотримувача, в т.ч. із причин: зміни страхової компанії, зміни забезпечення даного договору, зміни Графіка лізингових платежів, передачі предмету Лізингу у користування третім особам, зміни Лізингоотримувача та інших причин в розмірі 500грн. разом з ПДВ (п.5.5);

- всі платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України відповідно до графіка лізингових платежів.

Положеннями п.3.1.6 Загальних правил фінансового лізингу (а.с.а.с. 13-16 т.2) встановлений обовязок Лізингоодержувача, вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів (Додаток №3-а.с.18 т.2), сплачувати лізингові платежі, дата вчинення яких згідно п. 2.4. визначається датою передачі предмету лізингу в користування перший платіж має здійснюватися через місяць від такої передачі, а кожні наступні платежі через місяць після попереднього.

Умовами п. 5.1. Загальних правил фінансового лізингу за порушення термінів сплати лізингових платежів або при частковій оплаті встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На момент укладання договору фінансового лізингу сторонами був складений графік нарахування лізингових платежів (а.с.18 т.2), за змістом якого лізингові періоди визначалися календарними місяцями з жовтня 2008р. по вересень 2012р., а грошові зобовязання Лізингоодержувача визначалися сумами в гривнях.

Відповідно до умов п.п.2.3. і 3.1.1 Загальних правил фінансового лізингу предмет лізингу вартістю 147300,03грн. разом з ПДВ був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт передання-приймання предмету лізингу від 11.09.2008р. (а.с.19 т.2).

Означене майно було придбано Позивачем у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на підставі договору поставки автотранспортних засобів №ЭЛ/Хрк-0389/ДКП від 28.07.2008р. (а.с.а.с.107-110 т.2) за ціною 149000грн. разом із ПДВ, з яких оплачено 146000грн. (а.с.113 т.2). При цьому із змісту означеного договору та інших наявних у справі документів не вбачається, що для придбання предмету лізингу Позивачем залучалися кредитні кошти в доларах США.

Позивачем виставлялися (а.с.а.с.35-39 т.2) Відповідачу рахунки з розрахунками (а.с.а.с.23-34 т.2) додаткової комісії за період з листопада 2008р. по квітень 2009р., зумовленої коливанням валютних курсів, на загальну суму 10498,38грн., тоді як із змісту наявних в матеріалах справи документів не вбачається запровадження сторонами обовязку Лізингоодержувача із сплати означеної додаткової комісії шляхом (запровадження) укладання відповідної додаткової угоди. В свою чергу, здійснені Відповідачем платежі відображені у банківський довідці №54370-28.1-123315 від 28.07.2011р. (а.с.а.с.75, 76 т.2).

Додатковою угодою №1 від 22.04.2009р. (а.с.21 т.2) сторони дійшли згоди про розірвання договору фінансового лізингу і за актом приймання-передачі від 22.04.2009р. (а.с.22 т.2) предмет лізингу був повернутий Лізингоодержувачу.

За таких обставин позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 10834,27грн., пені в розмірі 4469,24грн., додаткової винагороди в розмірі 28594,25грн.; та за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. - заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 3978,78грн., пені в розмірі 1983,98грн. додаткової винагороди в розмірі 10498,38грн.

Відповідач доповненнями до відзиву від 20.09.2011р. (а.с.97 т.2) визнав вимоги в частині заборгованості за лізинговими платежами за кожним з договорів, заперечуючи проти решти вимог з підстав, викладених у відзивах від 23.06.2011р. (а.с.56 т.1) та від 07.07.2011р. (а.с.а.с.51, 52 т.2)

Суд розглядає спір в контексті всіх заявлених Позивачем за кожним із позовів вимог, оскільки в межах такого позову вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за відповідним договором фінансового лізингу), що відповідає приписам ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань за договорами фінансового лізингу та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладених між ними договорів від 23.07.2008р. №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ та №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги, що положення ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду), суд зазначає, що у світлі ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України лізингові платежі мають здійснюватися незалежно від результатів господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно визначених договорами графіків не пізніше 11 числа кожного поточного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним привалом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем визнається факт нездійснення ним поточних лізингових платежів за період з січня по квітень 2009р. у загальному розмірі:

-за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ - 43203,48грн.;

-за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ - 16052,22грн.

Суд наголошу, що визнання позовних вимог в цій частині приймається в порядку ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України у якості додаткової підстави для їх (вимог) задоволення.

Означені обставини дозволяють стверджувати про наявність порушення грошового зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та вважати Відповідача таким, що прострочив ці грошові зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, з огляду на що суд, перевіривши правильність розрахунків, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення вказаних вище сум заборгованості з лізингових платежів за кожним з договорі фінансового лізингу.

Водночас, решта заявлених вимог судом відхиляється з огляду на таке:

1.Відносно заборгованості за незавершені лізингові платежі за травень 2009р.

Як встановлено судом виходячи із змісту графіків лізингових платежів до кожного з договорів фінансового лізингу, лізинговий період визначений сторонами календарними місяцями. В свою чергу, положення п. 10.7 Загальних умов фінансового лізингу встановлюють обовязок сплачувати платіж саме за незавершений через розірвання договору лізинговий період.

Між тим, обидва договори фінансового лізингу були припинення угодами про розірвання 22.04.2009р., зважаючи на що незавершеним лізинговим періодом користування майном є саме квітень 2009р., висновок про оплату якого викладений судом вище.

Таким чином, лізинговий період травень 2009р. не може вважатися незавершеним у розумінні п. 10.7 Загальних умов фінансового лізингу, оскільки навіть не починався правовідносини сторін в порядку ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України припинилися до його початку. Відтак, Позивач не має субєктивного права на нарахування незавершеного лізингового платежу за травень 2009р., що унеможливлює порушення такого відсутнього права Відповідачем та його відновлення у судовому порядку.

2.Відносно додаткової винагороди, повязаної із коливанням курсу гривні до долару США:

Умови укладених договорів фінансово лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ і №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ не встановлюють обовязку для Лізингоодержувача сплачувати таку винагороду, яка, до того ж не узгоджується із визначеною в ч. 2 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” структурою лізингових платежів”.

При цьому, доказів запровадження обвязку із сплати такої винагороди шляхом укладання відповідних додаткових угод згідно вимог ст. 654 Цивільного кодексу України суду не представлено, що у сукупності із встановленим ст.525, ч. 2 ст.632 і ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України загальним правилом про недопустимість односторонньої зміни умов договору взагалі і щодо ціни зокрема, зумовлює висновок суду про безпідставність надсилання Позивачем рахунків Відповідачеві про сплату стягуваної додаткової винагороди - право на її отримання не має.

В свою чергу, відсутність захищуваного права за наведеними вище підставами у світлі приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України зумовлює відмову у задоволені позову про захист такого відсутнього права.

3. Відносно нарахованої пені на несплачені лізингові платежі за період з січня по квітень 2009р. платежі:

Дійсно, ст. 611 Цивільного кодексу України встановлює одним з наслідків порушення зобовязання, встановлених договором або законом, сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

В свою чергу, за змістом ст. 549 Цивільного кодексу України стягувана пеня є видом неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, про застосування якої у відповідності до вимог ст. 547 цього Кодексу домовились сторони безпосередньо у п. 5.1 Загальних умов.

Втім, оскільки базою для нарахування стягуваної пені є заборгованість за поточними лізинговими платежами, яка в повному обсягу сформувалась станом на 12.04.2009р., остільки судом зважаючи на викладену у відзиві заяву про застосування позовної давності відносно вимог шодо пені відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України відмовляється у позові в цій частини. Дійсно, п.1 ч. 2 ст. 258 вказаного Кодексу визначає річний строк позовної давності для вимог щодо пені, який у відповідності до ст. 261 Кодексу починає свій відлік з наступного дня після нездійснення 11 числа відповідного місячного платежу, тоді як позови надіслано до суду лише 17.05.2011р.(а.с.42 т.1, а.с.42 т.2).

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ (ідентифікаційний код 34832663) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красний Лиман (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 10834,27грн., пені в розмірі 4469,24грн., додаткової винагороди в розмірі 28594,25грн.; стягнення за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн., незавершеного лізингового платежу в розмірі 3978,78грн., пені в розмірі 1983,98грн. додаткової винагороди в розмірі 10498,38грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красний Лиман (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ (ідентифікаційний код 34832663) за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0388/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 43203,48грн. та за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0389/ДЛ від 23.07.2008р. заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 16052,22грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Могильного ОСОБА_1, м. Красний Лиман (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ (ідентифікаційний код 34832663) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 592,56грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,82грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >