Рішення № 18827427, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 37/184

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 04052844

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.М”, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 31137231

про: стягнення за договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій №75 від 03.09.2010р. заборгованості в розмірі 33296,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №01/13-4768 від 01.12.2010р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 09.08.2011р. на 20.09.2011р.

У судовому засіданні 20.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Донецької міської ради, м. Донецьк (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.М”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій №75 від 03.09.2010р. заборгованості в розмірі 33296,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №75 від 03.09.2010р., внаслідок чого за період з 03.09.2010р. по 15.03.2011р. виникла стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає Рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №55 від 04.02.2004р., дозволи на розміщення зовнішньої реклами №№ 001387, 001384, 001385, 0-01386, договір №75 від 03.09.2010р. з додатками (розрахунок оплати за надання рекламного місця), листи, акт обстеження місць розміщення рекламних засобів, нормативно обґрунтовуючи вимоги посиланням на ст. 16 Закону України „Про рекламу”, п.п. 3, 24, 30, 32 Типових правилами розміщення зовнішньої реклами”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, п.п.4, 25, 31, 33 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька, затвердженим рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 04.02.2004р. №55, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивач надав витребувані судом документи (а.с.а.с.38-42).

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів, у судові засідання без пояснення причин не зявлявся та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобовязань з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеної за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.38), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51) з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 20.09.2011р. представник Позивач підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішені спору в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору, оскільки участь у судових засіданнях є правом, а не обовязком, від бажання здійснювати яке не може перебувати у залежності встановлення правової визначності довкола заявлених вимог.

Більш того, у суду не має можливості в подальшому очікувати на надання формулювання Відповідачем своєї позиції по суті спору з наданням відповідних доказів, оскільки 20.09.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2010р. на підставі рішень виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.03.2006р. №№127/30, 127/31 Приватному підприємству „Фірма С.О.М.”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31906208), були видані дозволи (а.с.а.с.19-22) на розміщення зовнішньої реклами у кількості 4 місця, зі строком до 15.03.2011р.

На підставі вказаного рішення виконкому міськради від 15.03.2006р. №127/30, №127/31, протоколу засідання робочого органу 327 від 03.09.2010р., та договору купівлі-продажу №2/10 від 02.08.2010р., складеним між Приватним підприємством „Фірма С.О.М.” та Товариством з обмеженою відповідальністю „С.О.М.”, сторонами 03.09.2010р. був укладений договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних рекламних конструкцій №75 (а.с.а.с.23-25).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору №75 „Виконком” (Адміністрація) надав, а Товариство з обмеженою відповідальністю „С.О.М.” (Розповсюджувач зовнішньої реклами) прийняв в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - розміщення рекламних щитів, у кількості 4 місць, розміром 6,0х3,0м, за адресами: вул. Краснооктябрьська, 2; вул. Куйбишева, 60; вул. Куйбишева, 46; вул. Краснооктябрьська, 9.

Положеннями п. 2.1. договору його термін визначений сторонами тривалістю 1 рік з 03.09.2010р. по 15.03.2011р.

Згідно з п.п. 4.1.- 4.4 договору №75 за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Відповідач починаючи з 03.09.2010р. до 30.09.2010р. включно здійснює оплату в розмірі 4842,62грн. без ПДВ, починаючи з 03.09.2010р. Відповідач здійснює оплату щоквартально до 15 числа першого місяця поточного кварталу протягом всього строку дії договору згідно з п.2.1., у розмірі 15565,56грн. без ПДВ на розрахунковий рахунок 31514931700002 місцевого бюджету м. Донецька в УДК у Донецькій області, МФО 834016, код 23977045, код платежу 50110000. Загальна сума договору становить 62262,20грн. без ПДВ за рік.

Через порушення Розповсюджувачем зовнішньої реклами грошових зобовязань за укладеним договором виникла заборгованість за період 03.09.2010р. в розмірі 4842,62грн., за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р. в розмірі 15565,56грн., за період з 01.01.2011р. по 15.03.2011р. в розмірі 12887,61грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 03.09.2010р. по 15.03.2011р. становить 33296,00грн. Позивачем неодноразово складалися листи від 18.11.2010р. №01/12-4589, від 21.12.2010р. №01/12-4984, від 21.03.2011р. №01/12-1041, від 23.05.2011р. №01/12-3034 (а.с.а.с.30-33) з вимогою сплатити наявну заборгованість, які залишені без реагування, при тому, що згідно акту від 09.06.2011р. обстеження рекламних конструкцій (а.с.а.с.34-36) відповідні рекламна засоби з відміткою про приналежність Відповідачеві фактично розташовані за вказаними у дозволах адресах.

У звязку із невиконанням Відповідачем грошових зобовязань Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) актів звірення розрахунків (а.с.а.с.41, 42), складених та надісланих (а.с.46) Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладеного між ним договору №75 від 03.09.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, п. 14 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька”, затвердженим рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 04.02.2004р. №55 (а.с.а.с.10-14) передбачає укладання договору на розміщення рекламної конструкції і здійснення платежів за ним до міського бюджету.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №75 від 03.09.2010р. близький до договору найму, адже опосередковую тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обовязок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір №75 від 03.09.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із щоквартального здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, до 15 числа першого місяця поточного кварталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобовязання із сплати за користування місцями до розміщення зовнішньої реклами. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. Наразі, як вбачається із матеріалів справи, і доказів іншого всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не надано, ним не здійснювалися платежі за договором №75 від 03.09.2009р., зважаючи на що, заборгованість в сумі 33296,00грн. підлягає стягненню у повному обсягу.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 04052844) до Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.М”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31137231) про стягнення за договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних рекламних конструкцій №75 від 03.09.2010р. заборгованості в розмірі 33296,00грн. у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.М”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31137231) на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 04052844) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 03.09.2010р. №75 в розмірі 33296,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „С.О.М”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31137231) на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 04052844) витрати по сплаті державного мита в сумі 332 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >