ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.09.11 р. Справа № 38/155
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб”, м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 15640,00грн., 30% річних у сумі 5501,52грн., пені у розмірі 1552,25грн.
за участю представників:
від позивача: не зявився
від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб”, м.Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 15640,00грн., 30% річних у сумі 5501,52грн., пені у розмірі 1552,25грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди №1 від 01.12.2008р., акт №1 прийому-передачі від 01.12.2008р., додаткову угоду №1 від 02.12.2008р. до договору оренди №1 від 01.12.2008р., договір оренди №559-МАГ від 01.04.2010р., акт прийому-передачі від 01.04.2010р., акт прийому-передачі від 09.09.2010р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010р, виписки банку, правовстановлюючі документи тощо.
08.09.2011р. на адресу господарського суду від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Макіївської міської ради надійшов лист №12-1664-18 від 02.09.2011р., відповідно до якого ОСОБА_1, зареєстрована Виконавчим комітетом Макіївської міської ради як фізична особа підприємець (реєстр. номер НОМЕР_2) та проживає за адресою: 86126, АДРЕСА_1. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
01.12.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Макіївський хлібокомбінат” (за договором-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб” (за договором орендар ) був укладений договір оренди №1, предметом якого є оренда нежитлового приміщення, площею 125,60кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.
В свою чергу, 01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб” (за договором-орендодавець, далі-позивач) та Субєктом підприємницької діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - орендар, далі-відповідач) був укладений договір оренди приміщення №559-МАГ.
Предметом договору оренду є оренда нежитлових приміщень, площею 125,60кв.м. для використання під продовольчий магазин, вартістю з урахуванням її індексації 879200,00грн., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, належного орендодавцю, на підставі договору оренди.
Право користування переданим приміщенням і ризик випадкової загибелі переходить орендодавцю одночасно з підписанням акту прийому передачі приміщення (додаток №1), складеного за участю уповноважених представників сторін (п.1.4).
Розділом 3 договору сторони визначили права та обовязки орендаря.
Так, орендар зобовязаний своєчасно у встановлені договором строки сплачувати орендну плату незалежно від результату господарської діяльності (п.3.1).
Четвертим розділом договору сторони визначили порядок передачі та повернення приміщення.
Орендодавець надає орендарю приміщення протягом 3 днів з моменту укладення договору по акту прийому-передачі (Додаток №1), який підписується уповноваженими представниками сторін і є невідємною частиною договору (п.4.1).
По закінченню строку дії договору оренди або при його достроковому розірванні сторони здійснюють звірку розрахунків по оплаті послуг оренди, комунальних платежів, після чого орендатор повертає приміщення орендодавцю по акту прийому-передачі в технічно справному (чистому, прибраним) не пізніше 3 днів з моменту закінчення строку дії або дострокового розірвання договору. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі. (п.4.6).
Розділом 5 договору сторони визначили плату та порядок розрахунків.
Щомісячна сума орендної плати за користування приміщеннями складає 3 600,00грн. із розрахунку 28,66грн. за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, включаючи компенсацію орендодавцю комунальних витрат, при цьому ліміт витрат електроенергії орендарем складає 4200КВт і води 5 м.куб. на календарний рік (п.5.1).
Орендар щомісячно сплачує орендну плату (передплату) шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця 100% орендної плати не пізніше 1 числа поточного місяця. Інші рахунки сплачується орендарем протягом 5 банківських днів з моменту наданого рахунку (п.5.2).
Орендодавець щомісячно надає орендарю акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується орендарем протягом 5 днів. У випадку якщо орендар не підписав акт виконаних робіт у зазначений строк, і письмово не мотивував відмову від його підписання, акт виконаних робіт вважається не оскарженим орендарем і є підставою для оплати (п.5.3).
Умовами п. 6.1. договору у випадку прострочки платежу за оренду приміщення орендар зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. А у випадку якщо така прострочка складає більш 30 днів, крім пені сплачується штраф у розмірі двомісячної суми орендної плати. Крім того, у випадку несвоєчасного внесення суми щомісячної орендної плати або суми за комунальні послуги, суборендатор сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 30% річних від простроченої суми (ст.625 ЦК України) .
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р.(п.9.1). По закінченню строку дії договір вважається продовженим до 31.12.2011р., якщо сторони не заявили про його розірвання (п.9.2).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.
На виконання умов договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р. позивачем відповідно до акту прийому передачі від 01.04.2010р. було передано відповідачу у оренду майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 125,6 м.кв.
Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень - вересень 2010р, підписаних сторонами без зауважень та скріплених печатками, позивач виконав свої зобовязання за договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р.належним чином.
08.09.2010р. відповідач передав, а позивач прийняв відповідно до акту прийому передачі від 08.09.2010р. до договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р., майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 125,6 м.кв.
Вказані акти приймання-передачі мають посилання на договір оренди №559-МАГ від 01.04.2010р., містять підписи представників сторін та скріплені печатками сторін.
Відповідач частково сплачував орендну плату, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 15640,00грн.
За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю в сумі 15 640,00 грн. також і нарахованих 30% річних в сумі 5501,52грн. та пені в сумі 1552,25грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 30% річних.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.
За таких обставин відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (оренди) шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця 100% орендної плати не пізніше 1 числа поточного місяця згідно умов п. 5.2. договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р., у розмірі 15640,00грн. (в межах строку дії договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів позивачем у квітні вересні 2010р. були у повному обсягу надані і не оплачені відповідачем послуги (оренди) на загальну суму 15 640,00грн., жодних доказів на спростування чого відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
Відтак, нездійснення оплати наданих послуг (оренди) згідно умов договору оренди приміщення №559-МАГ від 01.04.2010р. кваліфікується судом як порушення відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Загальна сума заборгованості за надані орендні послуги становить 15 640,00грн.
На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за орендну плату в сумі 15 640,00грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору (п.6.1) передбачено, що у випадку прострочки платежу за оренду приміщення орендатор зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.
Позивач з посиланням на п.6.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.04.2010р. по 01.03.2011р. в сумі 1552,25грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування пені у звязку з чим розмір пені складає 1 442,42грн.
Таким чином, позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково в розмірі 1442,42грн.
Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 109,83грн. задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного внесення суми щомісячної орендної плати або суми за комунальні послуги, суборендатор сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 30% річних від простроченої суми (ст.625 ЦК України).
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних в сумі 5501,52грн.
Здійснивши перевірку розрахунку 30% річних, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування 30%річних.
Здійснивши перерахунок 30% річних відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що розмір 30% річних складає 5 486,03грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 30% річних підлягають задоволенню частково в сумі 5 486,03грн.
Позовні вимоги щодо стягнення 30% річних у залишковому розмірі 15,49грн. задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625, 627, 759 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 15640,00грн., 30% річних у сумі 5501,52грн., пені у розмірі 1552,25грн., задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область (86126, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб”, м.Донецьк (83045, м.Донецьк, пр.Ленінський,43, ЄДРПОУ 31535142) суму основного боргу у розмірі 15 640,00грн., 30% річних у сумі 5 486,03грн., пеню у розмірі 1442,42грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецька область (86126, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Донбасхліб”, м.Донецьк (83045, м.Донецьк, пр.Ленінський, 43, ЄДРПОУ 31535142) витрати по сплаті державного мита в сумі 225,69грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,70грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 27.09.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2011р.
Суддя Лейба М.О.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 18827363, Господарський суд Донецької області було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/155. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: