Рішення № 18827250, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 21/44

Позивач: Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтис АМД” м. Алчевськ Луганської обл.

про стягнення 11 874,90грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1. за дов.

відповідача: ОСОБА_2. пров. юр.

3-ї особи: ОСОБА_3. за дов.

Колективним підприємством „Фірма „Азовбудматеріали” до Державного підприємства “Донецька залізниця” предявлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит), відправленого позивачу 07.06.11р. (вантажовідправник - ТОВ „Алтис АМД”) за залізничною накладною №52342789 у напіввагоні №64457963 (на станцію призначення вагон з вантажем прибув за досилочною накладною № 52350857), у загальній сумі 11 874,90грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію Ясинувата з ознаками розкрадання під час перевезення (заглиблення у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 11.06.11р. БН 697801/92. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені фірмою збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- виявлені і зафіксовані на станції Ясинувата нещільне прилягання 6-7 люків до поперечної балки з обох сторін і щілину 20мм вантажовідправником на порушення ст.31 Статуту залізниць України і п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не було усунено перед завантаженням;

- відповідно до ст.917 Цивільного кодексу України відправник вантажу має право відмовитись від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу;

- якщо відправник не відмовився від непридатного для перевезення вантажу наданого транспортного засобу, то відповідальність за втрату, недостачу вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (розяснення президії ВГСУ від 29.09.08р. № 04-5/225);

- невірно зазначена норма недостачі для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтис АМД” листом від 09.09.11р. № 66-пр пояснило, що:

- товариство не було ні виробником, ні власником вантажу за спірною відправкою, не купувало його і не продавало;

- товариство виступило вантажовідправником в порядку надання транспортно-експедиторських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Квік Дан”;

- на прохання товариства „Компанія Квік Дан” надала копії рахунку-фактури, акту приймання-передачі продукції, специфікації, згідно яких ціна відвантаженої продукції 1100,00грн. (з ПДВ).

Представники вантажовідправника і залізниці пояснили, що залізницею спірний вагон був поданий під завантаження у порожньому стані.

Відповідач на вимогу суду не пояснив причин відчеплення спірного вагону від потягу на станції Довжанська, а також не надав акт ВУ-23.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.06.2011р. ТОВ “Алтис АМД” (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (вантажоодержувач) у напіввагоні №64457963 за залізничною накладною на групу вагонів №52342789 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні 68 700 кг (брутто не зазначено, тара 22 600кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 001, укладеним 29.12.2007р. з ВАТ ВКФ “Дон-Енерджи”. За цим договором (специфікація № 39) та згідно рахунку № 3 від 08.06.2011р. ціна 1т антрациту 958,33 грн. без ПДВ.

На станції Должанська Донецької залізниці напіввагон № 64457963 був відчеплений від потягу у звязку з його технічною несправністю і направлений в ремонт, про що був складений акт загальної форми № 1407 від 07.06.2011р.

Після усунення обставин, які були підставою відчеплення напіввагону від потягу, спірний вагон з вантажем був відправлений за призначенням за досилочною накладною № 52350857.

На станцію Яснувата (побіжна станція) вагон прибув 09.06.2011р., де були складені акти загальної форми № 2684 від 09.06.2011р., № 332 від 11.06.2011р та акт про технічний стан вагону № 55 від 09.06.2011р. Підстава складання актів загальної форми під час огляду були виявлені воронкоподібні заглиблення. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БН 697801/92 від 11.06.2011р., згідно з яким:

·вагон в технічному відношенні справний;

·навантаження нижче бортів 400мм, розрівняне вручну, вантаж слабомаркований;

·над 6-7 люками нещільне прилягання до поперечної балки, щілина 20мм, с 2-х сторін воронка 2000мм на ширину та до полу, щілина закладена мотлохом;

·на час переважування витікання вантажу не було;

·зважування вагону проводилося на 200 тонних вагонних тензометричних терезах, приписаних до станції Ясинувата;

·вага нетто зважування вантажу 57 000 кг (брутто 79 600кг, тари з документу 22 600кг), нестача вантажу складає 11 700кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший.

На станції призначення вантаж був виданий позивачеві за даними, зазначеними у комерційному акті.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин. Також залізниця не змогла пояснити механізм витікання вантажу, якщо це мало місце, через нещільне прилягання люка до поперечної балки (зазор 20мм), яке (нещільне прилягання) мало бути закрите арміровочним листом, який згідно конструкції мав повністю перекривати цю щілину.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 11 358,60грн. із розрахунку: 10 326кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 100,00 грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 11 358,60грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність (комерційну) вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону (нещільне прилягання люка до поперечної балки та щілину 20мм) і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення або на станції Должанська, де здійснювався ремонт спірного вагону? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У звязку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення або на одній із проміжних станцій, розташованих перед станцією Ясинувата, зокрема на станції Дебальцеве, де є пункт комерційного огляду вагонів, це було б виявлено.

Заперечення залізниці щодо того, що на відправникові лежить обовязок підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на шляху слідування; придатність рухомого складу для перевезення вантажів у комерційному відношенні визначає відправник, судом до уваги не взяті, так як:

- ч.3 ст.32 Статуту, на яку посилається залізниця, передбачений обовязок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, а не вагон. Подібна норма закріплена і п.4 Правил приймання вантажів до перевезення;

- поняття "технічно несправні вагони" і "вагони в комерційному відношенні непридатні для перевезення відповідного вантажу" не тотожні. Їх варто розрізняти, тому що вагон може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. У такому випадку мова йде про непридатність вагона в комерційному відношенні.

Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:

- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають „пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей”;

- люк і поперечна балка є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому нещільне прилягання одного із люків до поперечної балки і щілина 30мм свідчать про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.ст.114, 115, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 2600099011365400 в АКІБ “УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 11 358,60грн. основного боргу (вартість нестачі), 113,59грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 225,74 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено 28.09.2011р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу.

1 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтис АМД”

Вик

Тел.381-91-18