Рішення № 18826448, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 32/109пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від19.07.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність 16.06.2011р.

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект”, м. Донецьк

до відповідача: Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект”, м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в односторонньому порядку порушені умови договору оренди землі, в частині збільшення вартості орендної плати, всупереч приписів ст. 30 Закону України „Про оренду землі”. Також, посилався на те, що в договорі не передбачений строк дії договору, земельна ділянка не виділена в натурі, тому ці факти, є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки, шляхом його розірвання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що провадження у справі №32/109пд повинно бути припинено, згідно ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що є рішення господарського суду, яким було вирішено господарський спір між тими сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Згідно свідоцтва (виданого на підставі рішення виконкому Ворошиловської районної у м. Донецьку ради) про право власності від 14 лютого 2001р. №50, Товариству з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект” на праві колективної власності належить житловий будинок площею 102,9кв.м., який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 75/77.

08.04.2004 року у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі під №В/2-1059 був зареєстрований договір оренди земельної ділянки №1204а №Ю-4518/2003, укладений між виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект” (орендар).

Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування без виділення в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 45,69кв.м., що знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька, по вул. Артема, 75/77 із при будинкової території будівлі для сплати до місцевого бюджету орендної плати за землю.

Площа земельної ділянки, визначена пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться у користуванні або власності орендаря (п.1.2 договору). Згідно визначеній площі здійснюється розрахунок орендної плати за землю, який є невідємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договір укладається на термін оренди або перебування у власності орендаря нежилого приміщення, що знаходиться на земельній ділянці за вищезгаданою адресою.

Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата вноситься орендарем з 1 січня 2003р. у грошовому вигляді у розмірі 1297,59грн. На рік, на поточний рахунок місцевого бюджету Ворошиловської районної ради м. Донецька, р/р 33216812800004 в УДК Донецькій області, МФО 834016, код ЗКПО 24164870 код платежу 13050200, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обовязків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 640 ЦК України встановлює, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавством передбачено, що підставою розірвання договору є не будь-яке порушення умов договору і не будь-яке порушення законодавства, а виключно наявність таких обставин, які визначені наведеною частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з пункту 4.1 договору оренди землі, орендодавець має вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення, відповідно до законодавства України, розмірів земельного податку, зміни коефіцієнта індексації грошової оцінки земель та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Тобто, у вимогах про розірвання договору позивачем не доведений факт: наявності обставин, що призвели до порушення прав позивача; позбавлення позивача або неотримання позивачем того, на що він розраховував при укладанні договору та інше.

Крім того, позивачем не доведений самий факт настання обставин, які свідчать про істотне порушення умов договору відповідачем (шляхом їх односторонньої зміни), які є підставою для розірвання договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що укладання додаткової угоди, про збільшення розміру орендної плати, не відбулось.

При цьому, пропозиція щодо їх внесення не є такою, що суперечить вимогам Закону України „Про оренду землі”, та, власне умовам укладеного між сторонами договору, а саме, за договором оренди земельної ділянки №1204а №Ю-4518/2003 від 08.04.2004р., орендодавець має вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення, відповідно до законодавства України, розмірів земельного податку, зміни коефіцієнта індексації грошової оцінки земель та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та вносити зміни та доповнення до цього договору тільки в письмовій формі, у вигляді додаткових угод, яка стає невідємною частиною договору (п.п. 4.1, 5.2 договору).

Підсумовуючи зазначене вище, суд, дійшов висновку про те, що позивачем не доведений факт порушення його цивільних прав та інтересів, з огляду на те, що всі істотні умови, зокрема, збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення, відповідно до законодавства України, розмірів земельного податку, зміни коефіцієнта індексації грошової оцінки земель та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, були обізнані при укладанні договору оренди землі №1204а №Ю-4518/2003 від 08.04.2004р.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект”, м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про розірвання договору оренди земельної ділянки, такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Донторгкомплект”, м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про припинення договору оренди земельної ділянки №1204а №Ю-4518/2003 від 08.04.2004р., шляхом його розірвання.

Повний текст рішення підписано 26.09.2011р.

Рішення набирає законної сили 07.10.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >