Рішення № 18825695, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 19/81

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості у розмірі 39473,28 дол.США (тіло кредиту та відсотки) та 55505,31 грн. (пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та комісія)

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився

Суд перебував в нарадчій кімнаті

20.09.2011р. з 10.50 год. по 11.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 39473,28дол.США (тіло кредиту та відсотки) та 55505,31 грн. (пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та комісія).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №75-Д/07 від 12.10.2007р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та винагороди за кредитне обслуговування, у звязку з чим нараховує до стягнення пеню.

Ухвалою від 21.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/81.

Разом з позовом 20.07.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на все майно, в тому числі грошові кошти, які належать відповідачу, шляхом проведення його опису і арешту та надіслання до відповідної філії Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на яке саме майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Водночас, чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду надсилати на адресу ДП „Інформаційний центр” заяви про реєстрацію обтяжень, накладених на майно відповідача внаслідок вжиття заходів до забезпечення позову.

Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/81 шляхом накладання арешту на майно, в тому числі грошові кошти, відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою та не відповідає приписам закону.

В судовому засіданні 20.09.2011р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в жодне судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 21.07.2011р., 08.08.2011р., 22.08.2011р., 05.09.2011р.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЄ №678816, наданої Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) станом на 19.08.2011р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

На адресу суду повернуто поштові відправлення, надіслані відповідачу за вказаною адресою, №№13227942, 13532486, 13690871 з відміткою органу поштового звязку „адресат не проживает”, „по истечению срока хранения”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" іт.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

12 жовтня 2007р. між Закритим акціонерним банком „Приватбанк” (далі - банк) та підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №75-Д/07 (далі кредитний договір), істотні умови якого узгоджені сторонами в розділі А кредитного договору.

Відповідно до п.А.2, ліміт кредитного договору складає 65000,00 дол. США, цільовим призначенням є придбання обладнання, оплата будівельно-монтажних робіт, наданих послуг, придбання ТМЦ, поповнення обігових коштів і сплата страхових платежів у випадках і порядку, передбачених, п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору. Згідно з п.А.1, кредит є строковим.

Згідно з п.А.3 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється в сумі та строки відповідно до Графіку погашення кредиту, наведеному в цьому пункті. Платежі відповідно до Графіку погашення кредиту підлягають сплаті в повному розмірі. Часткові платежі без попереднього узгодження з банком не допускаються.

За умовами п.п.А.6-А.7, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 13,5% річних. При порушенні позичальником будь-якого з зобовязань з погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 33% річних від суми простроченого кредиту.

Відповідно до п.А.8, датою сплати процентів є 25-те число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.3. У разі несплати процентів вони вважаються простроченими.

Згідно з п.А.10 кредитного договору, позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,25% від встановленого ліміту на мету, відмінну від сплати страхових платежів, зазначеної в п.А.2, в поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється в дату сплати.

За умовами п.1.1 кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати позичальнику кредит у формі відповідно до п.А.1 в сумі та на цілі, зазначені в п.А.2, на пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, у визначені цим договором строки.

Розділом 2 кредитного договору сторони узгодили взаємні права та обовязки, які з нього витікають.

В розділі 4 сторонами деталізований порядок розрахунків за кредитним договором. Зокрема, пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.5 кредитного договору встановлений обовязок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом та за неправомірне використання кредитних коштів, винагороду за кредитне обслуговування, розмір та порядок сплати яких узгоджений сторонами в п.п.А.6-А.8, А.10.

Підстави та обсяг відповідальності за порушення сторонами умов кредитного договору визначений в розділі 5. Так, виходячи зі змісту п.5.1, при порушенні позичальником будь-якого з зобовязань по сплаті процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, сплати винагороди позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбаченої п.п.5.1, 5.2, 5.3, здійснюється протягом 3років від дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконано позичальником.

Відповідно до п.6.1, кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобовязань сторонами за цим договором.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №75-Д/07 від 12.10.2007р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», нова редакція якого затверджена позачерговими загальними зборами акціонерів від 20.08.2009р., вказана юридична особа є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №75-Д/07 від 12.10.2007р. виступає Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі п.п.А.2-А.4 кредитного договору позивач згідно з ордером-розпорядженням від 16.10.2007р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 65000,00 дол. США.

Водночас, протягом дії кредитного договору, позивачем згідно з п.п.А.6-А.7, А.10, 4.1-4.3, 4.5 здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами та винагороди за кредитне обслуговування.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені Графіком повернення кредиту строки не повернув, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду в повному обсязі не сплатив, у звязку з чим банк звернувся до нього з претензією №09060008011/294 від 05.02.2010р., в якій вимагав погасити прострочену заборгованість за кредитним договором та попередив про можливість її примусового стягнення в судовому порядку.

Незважаючи на власноручне отримання позичальником зазначеної претензії, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на примірнику претензії банку, вона була залишена ним без відповіді та задоволення.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/81 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості з повернення кредиту в сумі 29688,05 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 9785,23 дол. США, заборгованості в комісійної винагороди в сумі 28756,56грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №75-Д/07 від 12.10.2007р. у зазначених сумах правомірними, доведеними належним чином, тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобовязань за кредитним договором, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.п.5.1, 5.3 договору нараховано та предявлено до стягнення гривневий еквівалент пені в сумі 3356,18 дол.США, який станом на 15.06.2011р. складає 26748,75 грн.

В підтвердження правомірності нарахування пені в сумі 3356,18 дол. США позивачем надано виписку з рахунку №80911051800607 (а.с.а.с.43-57), на якому ПАТ Комерційний банк „Приватбанк” обліковується пеня, нарахована за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки вищевказана виписка з банківського рахунку згідно зі ст.ст.1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є документом первинного бухгалтерського обліку господарських операцій банку, суд приймає її в якості належного доказу правомірності нарахування пені у зазначеній сумі.

Проте, проаналізувавши наданий розрахунок пені суд вважає його невірним, оскільки визначаючи гривневий еквівалент пені в розмірі 3356,18дол.США позивач виходив з курсу долару США, встановленого Національним банком України на 15.06.2011р., та не врахував приписи п.5.1 кредитного договору, за якими в разі надання кредиту в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Разом з цим, перевіривши розрахунок пені з урахуванням зазначених положень кредитного договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені в сумі 26748,75 грн., тому задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 39473,28дол.США (тіло кредиту та відсотки) та 55505,31 грн. (пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та комісія) задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 29688,05дол. США, заборгованість за процентами в сумі 9785,23 дол.США, заборгованість з комісії в сумі 28756,56 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 26748,75 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 555,06 грн. та 394,73 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк „Приватбанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ14360570) надмірно сплачене державне мито в сумі 69,65 дол. США.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.09.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >