ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.09.11 р. Справа № 4/211
Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кудель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 довіреність від 31.12.2010р.,
від відповідача не явилась,
за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк
до відповідача - Приватного підприємства „Альком-сервіс” м. Димитров
про стягнення 4708,79грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4708,79грн., з яких: 3982,50грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з листопада 2009р. по квітень 2010р., 556,93грн. інфляційні, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р., 169,36грн. - 3%річних, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р.
В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №125/1 від 01.10.2007р. з додатками, повідомлення про зміну тарифів, акт на включення опалення від 02.11.2009р., рахунки №572 від 30.11.2009р. на суму 1178,81грн., №674 від 17.12.2009р. на суму 1219,46грн., №88 від 31.01.2010р. на суму 919,84грн., №182 від 28.02.2010р. на суму 828,00грн., №274 від 31.03.2010р. на суму 820,80грн., №344 від 19.04.2010р. на суму 194,40грн., які тримані відповідачем.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 682043.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
ВСТАНОВЛЕНО:
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №125/1 від 01.10.2007р., а також річних, інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.
2
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №125/1 від 01.10.2007р.
Згідно п. 1 цього договору енергопостачальна організація (позивач) постачає споживачу (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Сторони керуються Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, а також іншими нормативними актами, цим договором та чинним законодавством.
Теплова енергія поставляється споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).
Сторонами підписані додатки до договору, в яких обмовлені конкретні обєкти, обсяги поставки теплової енергії, її ціна та вартість
В п. 6 договору „Порядок розрахунків” сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунку, наданого теплопостачальною організацією.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 10-го числа поточеного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 10 договору він набуває чинності з дня підписання та діє до 30.09.2008р. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку договору жодна з сторін не заявила про його припинення, договір вважається укладеним на наступний термін.
3
Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення від 02.11.2009р., копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №572 від 30.11.2009р. на суму 1178,81грн., №674 від 17.12.2009р. на суму 1219,46грн., №88 від 31.01.2010р. на суму 919,84грн., №182 від 28.02.2010р. на суму 828,00грн., №274 від 31.03.2010р. на суму 820,80грн., №344 від 19.04.2010р. на суму 194,40грн., всього на загальну суму 5161,31грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов п. 6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги, що підтверджується витягами з банківських рахунків, після чого за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. на загальну суму 3982,50грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 556,93грн. інфляційних, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р. та 169,36грн. 3%річних, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р.
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
4
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги сплачені тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 556,93грн. інфляційних, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р. та 169,36грн. 3%річних, які нараховані за період з 02.11.2009р. по 31.07.2011р.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк до Приватного підприємства „Альком-сервіс” м. Димитров про стягнення 4708,79грн., з яких: 3982,50грн. заборгованість, 556,93грн. інфляційні, 169,36грн. - 3%річних в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства „Альком-сервіс” м. Димитров-85323, мікрорайон Західний, буд. 52 кв. 16, ідентифікаційний код 34455987 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 суму заборгованості в сумі 3982,50грн., 556,93грн. інфляційних, 169,36грн. - 3%річних, 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 21.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 суду,
1 позивачу,
1 відповідачу
Судове рішення № 18825635, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/211. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: