Рішення № 18824543, 14.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.11 р. Справа № 40/139

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг”, м. Київ

До відповідача: Малого приватного підприємства „Азія”, м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення заборгованості - 249300, 32 грн., пені 14863, 30 грн., 3% річних 3250, 50 грн., інфляційних 9570, 40 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Малого приватного підприємства „Азія”, м.Маріуполь про стягнення 236 110 грн. 99 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором фінансового лізингу №33 від 27.12.2007р.

Заявою №695/06 від 05.082011р. поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач фактично збільшив розмір позовних та просить стягнути з відповідача заборгованість - 249300, 32 грн., пеню 14863, 30 грн., 3% річних 3250, 50 грн., інфляційні 9570, 40 грн. Заява розглянута та прийнята судом. Позов розглянуто по суті з урахуванням даної заяви позивача.

Відповідач повідомив суд про часткову оплату суми основного боргу, в підтвердження чого надав відповідні платіжні документи, підтвердив правильність нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.07.2011р., у звязку із обранням судді Підченка Ю.О. на посаду судді господарського суду м.Києва, справу №40/139 передано на повторний автоматичний розподіл. У відповідності до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи призначено суддю Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №33 від 27.12.2007р. (далі по тексту Договір).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до ст.2 Договору, За цим Договором, лізингодавець (позивач) зобовязується придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу (відповідач) на певний строк майно (далі предмет лізингу), спеціально придбано лізингодавцем у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобовязується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним, сплачувати лізингодавцю плату (далі лізингові платежі) та в кінці строку дії Договору придбати предмет лізингу собі у власність за умови сплати всіх існуючих за цим Договором платежів, у відповідності до діючого законодавства та положень цього Договору.

Згідно п.3.5 Договору, лізингоодержувач зобовязується сплачувати лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів, визначеному в Додатку №2 до Договору. Будь-які затримки стосовно строків оплати вважатимуться затримкою платежів.

Додатковою угодою №1 від 14.01.2008р. до Договору сторони фактично змінили ціну обєкту лізингу та склали новий графік платежів Додаток №1 до додаткової угоди №1 від 14.01.2008р. до Договору.

Додаток №1 до додаткової угоди №1 від 14.01.2008р. до Договору (засвідчена копія) із графіком платежів міститься в матеріалах справи (а.с.55) та досліджено господарським судом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, передав відповідачу обєкт лізингу, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом приймання-передачі предмету лізингу від 14.01.2008р. (додаток №3 до Договору), а також відповідачем.

Разом з цим, відповідач порушив умови Договору, лізингові платежі за вищевказаним графіком здійснив не у повному обсязі та несвоєчасно.

На підставі наведеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість - 249300, 32 грн.

В ході розгляду спору господарським судом зясовано, що відповідач після подачі позову до суду (дата подачі позову 08.06.2011р.) частково оплатив суму боргу у загальному розмірі 62183,84 грн., в підтвердження чого у справі містяться копії платіжних доручень №122751 від 14.09.2011р., №123491 від 14.09.2011р.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що предмет спору в частині вимог про стягнення з відповідача боргу у сумі 62183,84 грн. відсутній, а провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши обох представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться заборгованість перед позивачем у сумі 187116, 48 грн., яка є доведеною, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем Договірних зобовязань, позивач просить стягнути з відповідача за період з 16.11.2010р. по 04.08.2011р. 3% річних 3250, 50 грн., за листопад 2010р. червень 2011р. інфляційні 9570, 40 грн.

Відповідач підтвердив правильність нарахування вказаних сум.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом. Зазначені суми нараховані позивачем арифметично вірно, відповідно до приписів діючого законодавства.

Таким чином вимоги про стягнення 3% річних 3250, 50 грн., інфляційних 9570, 40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.3.12 Договору, у випадку несвоєчасного виконання лізингоодержувачем зобовязань по сплаті лізингових та інших платежів, лізингодавець матиме право нараховувати пеню за кожен день затримки в розмірі 0,10% від суми заборгованості.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 14863, 30 грн. за період з 16.11.2010р. по 04.08.2011р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає приписам чинного законодавства.

Правильність нарахування пені підтверджено відповідачем.

Пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, арифметично вірно та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг”, м. Київ до Малого приватного підприємства „Азія”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості - 249300,32 грн., пені 14863, 30 грн., 3% річних 3250, 50 грн., інфляційних 9570, 40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства „Азія” (87535, Донецька обл.., м.Маріуполь, Іллічівський р-н, пр.Металургів, 198, ЄДРПОУ 13500454, п/р 26003301513039/980 в філії „Іллічівського головного відділення Промінвестбанку”, МФО 334442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” (юр.адреса: 03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 77-а; адреса для листув.: 01601, м.Київ, вул.Мечникова, 2, 9 поверх бізнес центру „Парус”; ЄДРПОУ 35059482, п/р 26501100000056 в ЗАТ „Кредит Європа Банк”, МФО 380366) заборгованість - 187116, 48 грн., пеню 14863, 30 грн., 3% річних 3250, 50 грн., інфляційні 9570, 40 грн., державне мито в сумі 2 769, 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 62183,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.09.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >