Рішення № 18824238, 19.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.11 р. Справа № 4/317

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 06.06.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Пако ван” м. Дніпропетровськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк

про стягнення 10275,18грн. заборгованості, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 10275,18грн., з яких: 4085,56грн. заборгованість за отриману, але не сплачену продукцію, 5781,06грн. пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована за період з 25.09.2010р. по 04.07.2011р. відповідно до п. 9.1 договору, 408,56грн. штраф в розмірі 10% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 15 днів, нарахований відповідно до п. 9.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки №ТОВ-000071 від 09.09.2010р., видаткову накладну №ТОВ-000173 від 10.09.2010р. на суму 4150,44грн. та довіреність №186 від 09.09.2010р., по яких отриманий товар відповідачем, видаткову накладну (повернення) №КА-0000003 від 05.10.2010р. на суму 65,88грн., по якій повернута частина товару, претензію №17 від 11.05.2011р., лист №11/54 від 19.05.2011р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки №ТОВ-000071 від 09.09.2010р. товар, а також пені та штрафу, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №ТОВ-000071 від 09.09.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки №ТОВ-000071 від 09.09.2010р. продавець (позивач) поставляє та передає у власність покупця (відповідач) товар, а покупець приймає його та оплачує (п. 1.1 договору).

2

Асортимент, найменування, кількість, ціна та сума зазначаються в накладних на товар та/або актах приймання-передачі товару, які є невідємною частиною договору (п. 2.1 договору). Продавець поставляє товар вантажним автомобільним транспортом на умовах DDP склад покупця Інкотермс 2000 за адресою: 83087, м. Донецьк, пер. Гвардійський, 15 „а” (п. п. 4.1, 4.2 договору).

Згідно п. 8.2 договору покупець зобовязався сплатити товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки його партії.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 договору він діє до 31.12.2010р. та автоматично продовжується на один рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про намір його розірвання.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що поставка товару відбувалась тільки за однією накладноюё що підтверджується видатковою накладною №ТОВ-000173 від 10.09.2010р., за якою позивач передав, а повноважна особа відповідача на підставі довіреності №186 від 09.09.2010р. отримала товар на загальну суму 4150,44грн.

Відповідачем по видатковій накладній (повернення) №КА-0000003 від 05.10.2010р. повернута позивачу частина товару на загальну суму 65,88грн.

Таким чином, у відповідача залишився несплачений товар на загальну суму 4084,56грн. (у позивача невірно зазначена сума боргу - 4085,56грн.).

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 8.2 договору покупець сплачує товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки його партії. Відповідно до видаткової накладної № ТОВ-000173 від 10.09.2010р. кінцевий строк оплати становить 24.09.2010р.

Починаючи з 25.09.2010року і до часу звернення позивача з позовною заявою, відповідачу нарахована неустойки за прострочку оплати.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, а статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 8.2 договору, отриманий товар не сплачений, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 4084,56грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 5781,06грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована за період з 25.09.2010р. по 04.07.2011р. відповідно до п. 9.1 договору та 408,56грн. штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 15 днів, нарахований відповідно до п. 9.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання по оплаті товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

3

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. п. 9.1, 9.2 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 8.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 9.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 5781,06грн. пені частково в сумі 315,69грн., оскільки вона повинна бути розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ, а позивачем нарахування проведене за більш тривалий термін - 283 дні та без врахування розміру облікової ставки НБУ.

В пункті 9.2 договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати понад 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми боргу.

Позивачем законно нарахований штраф за порушення договірних зобовязань в частині оплати товару в сумі 408,45грн., так як загальна суму боргу становить на одну гривню менш за зазначеною у позові, тому господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині вимог, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Пако ван” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк про стягнення 10275,18грн., з яких: 4085,56грн. заборгованість, 5781,06грн. пеня, 408,56грн. штраф частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Канцлер” м. Донецьк-83000, вул. Артема,71 (фактична адреса: 83087, м. Донецьк, пров. Гвардійський, 15 „а”), ЄДРПОУ 32321645 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пако ван” м. Дніпропетровськ, 49051, вул. Каштанова, 11, ЄДРПОУ 37071145 заборгованість в сумі 4084,56грн., 315,69грн. пені, 408,45грн. штрафу, 47,75грн. державного мита та 110,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 19.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 4 примірника:

1 суду,

1 позивачу,2 відповідачу