Рішення № 18824235, 19.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.11 р. Справа № 4/315

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 14.07.2011р.,

від відповідача не явилась,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик” м. Горлівка

до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Горлівка

про стягнення 246,89грн., 20%річних, інфляційних, пені, штрафу.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 31.08.2011р. заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 1597,61грн., з яких: 1350,72грн. заборгованість за отриману, але не сплачену продукцію, 6,37грн. інфляційні, які нараховані за червень 2011р., 72,68грн. 20%річних, які нараховані за період з 22.05.2011р. по 22.08.2011р. відповідно до п. 9.2 договору, 56,33грн. пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована за період з 22.05.2011р. по 22.08.2011р. відповідно до п. 7.1 договору, 111,51грн. штраф в розмірі 7% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 30 днів, нарахований відповідно до п. 7.1 договору.

В судовому засіданні надана заява про зменшення суми позову за мінусом стягнення боргу в сумі 1350,72грн. у звязку з перерахуванням, решта вимог залишається на розгляд суду.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки №1624 від 01.01.2011р. з додатком, податкову накладну, видаткову накладну №38163/37378 від 14.05.2011р. на суму 1592,94грн., по яких переданий товар відповідачу, прибутковий касовий ордер №79135 від 20.06.2011р. на суму 242,22грн., по якому проведена часткова оплата товару.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача сум, нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України і за несвоєчасне виконання грошового зобов2язання неустойки у відповідності з п.7 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №1624 від 01.01.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки №1624 від 01.01.2011р. постачальник (позивач) передає покупцю (відповідач) алкогольні напої, а покупець приймає та оплачує їх в порядку, обумовлену договором (п. 1.1 договору). Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог правил „Інкотермс” (п. 3.1 договору).

2

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару (п. 6.1 договору).

Згідно п. 9.7 договору він чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про наміри його розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що видатковій накладній №38163/37378 від 14.05.2011р. позивач передав, а повноважна особа відповідача, зазначена в повідомленні до договору, отримала товар на загальну суму 1592,94грн.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, тобто по видатковій накладній №38163/37378 від 14.05.2011р. до 21.05.2011р. включно.

Розрахунок за отриманий товар проведений відповідачем після звернення з позовом, що являється порушенням строку виконання грошового зобовязання покупцем (відповідачем).

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 6.1 договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 242,22грн., що підтверджує прибутковий касовий ордер №79135 від 20.06.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи, а решта боргу сплачена після звернення позивача з позовом до господарського суду.

Таким чином, на час звернення з позовом, суми заборгованості, як і предмету спору в цій частині не існує.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути 6,37грн. інфляційні, які нараховані за червень 2011р. та 72,68грн. 20%річних, які нараховані за період з 22.05.2011р. по 22.08.2011р. відповідно до п. 9.2 договору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 20%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

В п. 9.2 договору сторонами розмір річних збільшений до 20 відсотків.

3

Приймаючи до уваги, що сторонами п.7.1 передбачений вид відповідальності ( штраф ) і розмір його ( 7% від суми боргу ), господарський суд вважає правомірним нарахування неустойки у вигляді штрафу в розмірі 94грн.55коп.

Пунктом 9.2 договору сторони дійшли згоди про нарахування 20% річних за користування коштами у випадку порушення строків оплати за період з 22 травня по 22 серпня 2001р. (три повних місяця), тому господарський суд задовольняє вимогу позову в цій частині. Однак, враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, періодом якого є три місяця нарахування річних повинно бути нарахованою за повний місяць, протягом якого порушений строк оплати, а не за кожен прострочений день, як нараховується пеня. З урахуванням цих застережень, задовольняється вимога в цій частині в сумі 7грн.50коп.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п.6.1 до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання (пеня п.7.1); в) розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання за період з 22 травня по 22 серпня 2011року (92дні), господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 56,33грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, за період червня 2011року, що складає 6грн.37коп.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в повному розмірі, оскільки сума боргу відповідачем сплачена лише після звернення позивача до господарського суду.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик” м. Горлівка до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Горлівка про стягнення витрат від інфляції в сумі 6,37грн. інфляційні, 72,68грн. 20%річних, 56,33грн. пеня, 111,51грн. штраф частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик” м. Горлівка-84601, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 35871504 інфляційні витрати в сумі 6,37грн., річні за користування коштами в сумі 7грн.50коп., пеню в сумі 56,33грн., штраф в розмірі 94грн.55коп., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решіт позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 19.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу