Рішення № 18824158, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 7/177

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді Косицькій В.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства „Сигма” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Райз-Донбас” м.Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товаривства з обмеженою відповідальністю „Алянс Івест”, м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості 9889,84грн., пені 657,56грн., інфляційних 442,25грн., 3% річних 123,62 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 довір

Від відповідача: не прибув

Від третьої особи: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Сигма” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товар Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Райз-Донбас” м. Донецьк про стягнення заборгованості 9889,84грн., пені 657,56грн., інфляційних 442,25грн., 3% річних 123,62 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення №16 від 01.03.2010р. з додатковими угодами; акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2010р.; договір на відшкодування витрат, повязаних із представленням комунальних послуг №48 від 01.09.2010р.; рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 14.01.2011р.; лист №26 від 15.04.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення; акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2011р., виписку з особового рахунку.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав, ндав додаткові документи для залучення їх у справу.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, хоча про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ №11076257 від 08.09.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Сан Райз-Донбас” зареєстровано за адресою: 83054, м.Донецьк, вул.Економічна, буд.34.

У звязку з наведеним, враховуючи неявку відповідача та той факт, що строк розгляду спору минає, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.08.2011р. у справу залежно третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товаривства з обмеженою відповідальністю „Алянс Івест”, м.Донецьк.

Третя особа у жодне судове засідання не зявилась, пояснень по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

29.04.2009р. між позивачем по справі та ВАТ „Донецькобленерго”, у відповідності до приписів діючого законодавства, у тому числі Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією та ст.275 Господарського кодексу України, укладено договір про постачання електричної енергії №5024 від 29.04.2009р.

За умовами договору №5024 від 29.04.2009р., позивач зобовязався сплачувати електропостачальній організації вартість використаної електричної енергії, у тому числі, на обєкті, розташованому за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 185, на підставі виставленого електропостачальником рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення спірних правовідносин, даний договір був чинним.

01.03.2010р. між відповідачем та третьою особою укладено договір оренди нежитлового приміщення №16 від 01.03.2010р., за умовами якого відповідач прийняв від третьої особи у тимчасове користування нежитлове приміщення для здачі в суборенду, розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 185.

У виконання умов договору №16 від 01.03.2010р., відповідач та третя особа підписали 01.03.2010р. акт прийому-передачі нежитлового приміщення загальною площею 5538,60м2, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 185.

01.09.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір на відшкодування витрат повязаних із наданням комунальних послуг №48 від 01.09.2010р. (далі по тексту Договір).

Як вбачається з умов Договору та пояснень представника позивача, а також з наявних у справі документів, у спірний період Договір був чинним.

Згідно п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується систематично надавати комунальні послуги споживачу (відповідачу) у вигляді електроенергії, а споживач зобовязується приймати комунальні послуги та своєчасно здійснювати відшкодування витрат, повязаних з наданням комунальних послуг за умовами даного Договору.

Споживач зобовязується відшкодовувати витрати за надання комунальних послуг постачальнику шляхом перерахування суми на банківський рахунок або в касу постачальника до 10 числа поточного місяця, а постачальник зобовязується до 1 числа поточного місяця виставляти рахунок споживачу (п.2.1 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У виконання умов Договору, у грудні 2010р. позивач надав відповідачу комунальні послуги у вигляді поставки електроенергії та виставив відповідачу відповідний рахунок на сплату у сумі 38146, 16 грн., що підтверджено матеріалами справи (у тому числі частковими оплатами відповідача починаючи з 19.01.2011р. із посиланням на номер та дату спірного рахунку) та не спростовано відповідачем.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на той факт, що рахунок на сплату №СФ-0000001 від 14.01.2011р. направлено відповідачу вже 14.01.2011р., та здійснює свій розрахунок заборгованості, а також інших заявлених до стягнення сум з огляду на приписи ст.530 ГПК України та терміну поштового пробігу з дати відправки такого рахунку.

Зазначені посилання позивача судом до уваги не приймаються з огляду на недоведеність позивачем направлення відповідачу рахунку на сплату саме 14.01.2011р. Разом з цим, суд звертає увагу сторін на той факт, що перша часткова сплата відповідачем вказаного вище рахунку здійснена вже 19.01.2011р. з посиланням в призначенні платежу саме на рахунок №СФ-0000001 від 14.01.2011р. Тобто суд дійшов висновку, що 19.01.2011р. відповідач вже отримав вищевказаний рахунок.

Отже, враховуючи той факт, що рахунок за грудень 2010р. відповідач отримав лише 19.01.2011р. він не мав можливості оплатити його у відповідності до умов Договору у термін до 10 числа поточного місяця (грудня 2010р.)

Разом з цим, статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За своїми ознаками, рахунок на сплату фактично є вимогою про сплату певної грошової суми. Як вже вказано вище, датою предявлення рахунку треба вважати 19.01.2011р.

Таким чином, рахунок на суму 38146,16 грн. повинен бути оплачений відповідачем в термін, що не перевищує 7 днів з дня його предявлення.

Відповідач свої зобовязання за Договором у повному обсязі не виконав, рахунок оплатив частково.

У звязку з викладеним, 21.04.2011р. на адресу відповідача позивачем направлено лист №26 від 15.04.2011р. із вимогою сплатити залишкову суму боргу за грудень 2010р. у розмірі 9890, 00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості по відшкодуванню витрат на комунальні послуги (електроенергію) за грудень 2010р., позивач звернувся до суду та просить стягнути виниклу суму заборгованості 9889, 84 грн. в примусовому порядку.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що сума боргу по Договору - 9889, 84 грн. є доведеною та вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідача за лютий червень 2011р. 3% річних у сумі 123, 62 грн. та за лютий травень 2011р. інфляційні у сумі 442, 25 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом, зазначені суми нараховані позивачем відповідно до діючого законодавства та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.3.2 Договору, за несвоєчасну або неповну оплату комунальних послуг споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі 0,2 % від не перерахованої суми за кожен день прострочення платежу, проте не більше двох облікових ставок НБУ на день оплати.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 25.01.2011р. по 30.06.2011р. пеню у сумі 657, 56 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня перерахована судом з урахуванням дати предявлення відповідачу рахунку на сплату та з огляду на приписи ст.530 Цивільного кодексу України, та відповідно сума пені складає: 655, 83 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 655,83 грн. Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Сигма” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Райз-Донбас” м.Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товаривства з обмеженою відповідальністю „Алянс Івест”, м.Донецьк про стягнення заборгованості 9889,84грн., пені 657,56грн., інфляційних 442,25грн., 3% річних 123,62 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Райз-Донбас” м.Донецьк (83054, м.Донецьк, вул.Економічна, 34, ЄДРПОУ 34511983, р/р 26004172954 в ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Приватного підприємства „Сигма” м. Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Челюскінцев, 117/110, ЄДРПОУ 30479428, р/р 26008180471000 в АО „Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість 9889,84грн., пеню 655, 83грн., інфляційні 442,25грн., 3% річних 123,62 грн., державне мито у сумі 111, 10грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.09.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >