Рішення № 18821649, 24.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1940/11 за позовом: спільного підприємства "Київ-Захід" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Червоноград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нововолинськ

про стягнення 5302 грн. 94 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 юрист (дов. №1 від 03.01.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: спільне підприємство "Київ-Захід" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5302,94 грн., в тому числі 4514,30 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. у жовтні-листопаді місяцях 2011 року товарно-матеріальних цінностей, 337,64 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та порушення термінів розрахунків (за період прострочки платежів з 30.10.2010р. по 29.04.2011р.), а також 451 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 7.2 договору від 22.10.2010р., в розмірі 10% від загальної вартості неоплачених товарів.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обємі поклавши при цьому на підприємця ОСОБА_1 обовязок відшкодування спільному підприємству "Київ-Захід" у формі ТзОВ понесених ним у звязку з поданням позову до суду витрат. При цьому представник сторони посилається на укладення 22.10.2010р. між сторонами договору купівлі-продажу №675/10, відпуск позивачем згідно умов цієї угоди відповідачу товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 5537,43 грн. згідно видаткових накладних №135986 від 25.10.2010р., №138481 від 29.10.2010р., №138471 від 29.10.2010р., №144478 від 12.11.2010р. та №144543 від 12.11.2010р., отримання товарів підприємцем ОСОБА_1 та існування на даний час заборгованості по їх оплаті в розмірі 4514,30 грн., нарахування у звязку з цим сум штрафних санкцій.

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, в судове засідання підприємець ОСОБА_1 особисто не зявився, свого повноважного представника не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (ухвала від 03.10.2011р. про порушення провадження у справі направлялась на визначену у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, Ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями, паспорті громадянина України ОСОБА_1 адресу відповідача: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду без вручення адресату повернута не була).

При цьому судом було враховано, що у відповідності до наданого на запит господарського суду №11476059 від 24.10.2011р. Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 34-35) субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 зареєстрований в якості підприємця виконавчим комітетом Нововолинської міської ради 23.09.2010р. за адресою АДРЕСА_1, стан фізичної особи-підприємця зареєстрований.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності підприємця ОСОБА_1 не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2010 року між спільним підприємством "Київ-Захід" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Червоноград та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Нововолинськ (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 23.09.2010р.) було укладено договір купівлі-продажу №675/10 (а.с. 11) згідно з умовами котрого спільним підприємством "Київ-Захід" у формі ТзОВ було взято на себе зобовязання щодо поставки відповідачу товарно-матеріальних цінностей у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємцем ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязання відносно прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №135986 від 25.10.2010р. на суму 1930,56 грн. (а.с. 12), №138481 від 29.10.2010р. на суму 51 грн. (а.с. 15), №138471 від 29.10.2010р. на суму 3039,92 грн. (а.с. 17), №144478 від 12.11.2010р. на суму 435,95 грн. (а.с. 20) та №144543 від 12.11.2010р. на суму 80 грн. (а.с. 22) було відпущено підприємцю ОСОБА_1, а останнім прийнято визначених угодою товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 5537,43 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договору купівлі-продажу та видаткових накладних.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні №135986 від 25.10.2010р., №138481 від 29.10.2010р., №138471 від 29.10.2010р., №144478 від 12.11.2010р. та №144543 від 12.11.2010р. на відпуск спільним підприємством "Київ-Захід" у формі ТзОВ відповідачу товарів містять всі визначені чинним законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. в жовтні-листопаді місяцях 2010 року господарських операцій.

Згідно п. 5.1.2 договору від 22.10.2010р. №675/10 відповідач зобовязувався здійснювати оплату за отриманий товар згідно накладних шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача) в установі банку або внесення коштів в касу останнього на протязі 5 календарних днів після отримання товару .

З огляду на викладені положення угоди відповідачем було взято на себе зобовязання щодо проведення розрахунків по оплаті відпущеної продукції в наступні терміни: згідно видаткової накладної №135986 від 25.10.2010р. до 30.10.2010р., згідно видаткової накладної №138481 від 29.10.2010р. до 03.11.2010 р., згідно видаткової накладної №138471 від 29.10.2010р. до 03.11.2010р., згідно видаткової накладної №144478 від 12.11.2010р. до 17.11.2010р. та згідно видаткової накладної №144543 від 12.11.2010р. до 17.11.2010р.

Проте підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених у жовтні-листопаді місяцях 2010 року товарно-матеріальних цінностей (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість останніх оплатив частково в розмірі 1023,13 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера від 10.12.2010р. а.с. 32), у звязку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгував спільному підприємству "Київ-Захід" у формі ТзОВ 4514,30 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених згідно видаткових накладних №135986 від 25.10.2010р., №138481 від 29.10.2010р., №138471 від 29.10.2010р., №144478 від 12.11.2010р. та №144543 від 12.11.2010р. товарів 5537,43 грн. за мінусом частково проведеної відповідачем оплати товарів в сумі 1023,13 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення основної суми заборгованості 4514,30 грн.

Сума заборгованості 4514,30 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 7.2 договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. сторонами було визначено, що за несвоєчасну оплату замовленого або придбаного товару, покупець (відповідач) сплачує продавцеві (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу.

Отже, сторони у п. 7.2 договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 7.2 не визнавався. Відповідач зобовязання щодо оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 4514,30 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 337,64 грн., нарахованої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та п. 7.2 договору №675/10 від 22.10.2010р. за період прострочки платежів з 30.10.2010р. по 29.04.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені 337,64 грн., перевіривши методику нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що ці вимоги підставні та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі 337,64 грн.

При цьому судом було встановлено, що нарахування суми пені 337,64 грн. позивачем було здійснено із загальної суми заборгованості 4514,30 грн. за період прострочки платежів з 30.10.2010р. по 29.04.2011р., Загальний розмір пені за вказаний період є меншим від пені, котра могла б нараховуватись позивачем відповідачу та заявлятись до відповідного стягнення з врахуванням кожної із видаткових накладних та визначених для останніх кінцевих термінів оплати (загальний розмір такої пені згідно з проведеними судом перерахунками міг становити 357,95 грн.)

Одночасно з цим сторони пунктом 7.2 договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р. встановили, що у разі порушення покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару покупець (відповідач ) сплачує продавцеві (позивачу) штраф у розмірі 10% від суми несплачених ним товарів. Крім того, п. 7.3. вищевказаного договору не звільняє покупця (відповідача) від виконання зобовязань за цим договором після сплати штрафних санкцій.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 4514,30 грн. відповідно до п. 7.2. договору купівлі-продажу №675/10 від 22.10.2010р., було нараховано 451 грн. штрафу за порушення строків оплати за поставлений товар станом на 12.09.2011 р. в розмірі десяти відсотків від суми несплачених товарів.

Відповідач зобовязання щодо повної оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 451 грн. господарський суд прийшов до висновку, що останні підставні і підлягають до задоволення в повному обємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 258, 267, 509, 526, 527, 530, 546-550, 599, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спільного підприємства "Київ-Захід" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Львівська область, м. Червоноград, вул. Івасюка, 20, код ЄДРПОУ 20780000) 4514,30 грн. заборгованості, 337,64 грн. пені, 451 грн. штрафу, а всього 5302,94 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

24.10.11