ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р.
Справа № 5004/1926/11 за позовом державного підприємства “Волиньвугілля”, м. Нововолинськ
до виробничого управління комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ
про стягнення 4850,44 грн.
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі Мороз Д.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 42 від 07.06.2011р.)
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 4850,44 грн., з них: 3288,95 грн. заборгованості за використання ділянки власної електромережі на підставі договору № 104/98 від 31.12.2009р., 597,30 грн. пені, 164,16 грн. процентів річних, 569,81 грн. збитків, завданих інфляцією, 230,22 грн. штрафу.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві № 04-987 від 11.10.2011р. визнає позов в частині стягнення заборгованості в розмірі 3288,95 грн. та в частині стягнення 597,30 грн. пені, 164,16 грн. процентів річних, 569,81 грн. збитків, завданих інфляцією, 230,22 грн. штрафу. Просить розглядати справу за відсутності його представника.
Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.10.2011р., подав письмові пояснення по справі, враховуючи думку представника позивача, який не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, господарським судом на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
встановив:
31.12.2009р. між ДП “Волиньвугілля” та виробничим управлінням комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради було укладено договір № 104/98, згідно з п.1.1. якого ДП надає ВУКГ дозвіл використовувати ділянку власної електромережі для обслуговування світлофора, який знаходиться на балансі ВУКГ та розташований на перехресті вул. Шахтарської і автотраси Ковель-Жовква.
Згідно з п. 1.2 договору відповідач зобов'язувався сплачувати кошти за фактичний об'єм використаної електроенергії згідно з показниками лічильника та відповідно до тарифів постачальника електроенергії.
Пунктами 2.2., 2.3. договору передбачено, що обумовлений розрахунковий період складає календарний місяць.
Попередня оплата визначається на підставі рахунків на попередню оплату, що надаються позивачем відповідачу щомісячно.
Відповідно до п. 2.4 договору попередня оплата здійснюється відповідачем на протязі трьох банківських днів з моменту надходження рахунку про попередню оплату від позивача.
У звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань в частині оплати за використання ділянки електромережі позивача, за ним виникла заборгованість в розмірі 3288,95 грн., яка підтверджується відповідачем у відзиві на позов, актом звірки станом на 14.09.2011р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 1 від 26.05.2011р. про погашення суми заборгованості, пені і штрафних санкцій.
У відповіді на претензію № 04-595 від 10.06.2011р. відповідач суму заборгованості визнав, просив відтермінувати стягнення заборгованості у звязку з важким фінансовим станом, також просив розглянути питання про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між підприємствами.
На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не оплачена.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на те, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті, взятого за договором № 104/98 від 31.12.2009р., позовна вимога про стягнення з нього 3288,95 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи з положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
В даному випадку відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобовязання, а тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 597,30 грн. пені, 230,22 грн. штрафу до задоволення не підлягає.
Позивач детального розрахунку заборгованості, від якої нараховано 164,16 грн. процентів річних, 569,81 грн. збитків, завданих інфляцією, письмових пояснень про періоди нарахування процентів річних, інфляційних (із зазначенням конкретних дат початку і завершення нарахування) не подав, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність цих нарахувань. Поважних причин невиконання цих вимог суду ухвала від 30.09.2011р., не навів.
А тому позов в частині стягнення 164,16 грн. процентів річних, 569,81 грн. збитків, завданих інфляцією, на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.173,193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з виробничого управління комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради (45400, м. Нововолинськ, вул. Лісна, 8, код ЄДРПОУ 03339331, ІПН 033393303189) на користь державного підприємства “Волиньвугілля” (45400, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965, ІПН 323659603188) 3 288 грн. 95 коп. заборгованості; 64 грн. 65 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 149 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові про стягнення 597 грн. 30 коп. пені, 230 грн. 22 коп. штрафу відмовити.
4. Позов в частині стягнення 164,16 грн. процентів річних, 569,81 грн. збитків, завданих інфляцією, залишити без розгляду.
Суддя І. О. Якушева
Повний текст рішення
складено та підписано
14.10.11
Судове рішення № 18820777, Господарський суд Волинської області було прийнято 14.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5004/1926/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: