Рішення № 18801812, 13.10.2011, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2011 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючої - судді Порозової І.Ю.

при секретарі Кормило С.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького, управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації про оскарження наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

29.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького та управління культури Хмельницької обласної адміністрації, про визнання недійсними наказів про переведення на посаду головного режисера театру, про винесення догани, про звільнення, а також просить поновити його на роботі, на посаді художнього керівника обласного музично-драматичного театру ім.М. Старицького та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, різницю між заробітною платою головного режисера та художнього керівника театру, оплату лікарняних листів і моральну шкоду посилаючись на те, що 14.01.2010 року його переведено з посади художнього керівника на посаду головного режисера, згоди на таке переведення він не надавав. 17.02.2010 року наказом № 27-к його звільнено з роботи за прогули згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, які він не допускав. Крім того просить скасувати наказ про винесення суворої догани від 15.01.2010 року, як винесений безпідставно.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягають на задоволені заявлених позовних вимог.

Представник відповідача Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. М. Старицького ( в подальшому представник відповідача)проти позову заперечує.

Представник відповідача-управління культури Хмельницької обласної адміністрації позов не визнає, пояснивши, що всі питання прийому на роботу та звільнення з роботи вирішує безпосередньо керівник театру, разом з тим повідомила, що предмет спору розглядався управлінням культури і з врахуванням позиції трудового колективу театру управління культури не вбачає підстав для поновлення на роботі ОСОБА_1.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.11.1999 року ОСОБА_1прийнято на роботу в Хмельницький театр ім. Петровського на посаду художнього керівника театру. 19.03.2002 року йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». 21.08.2009 року театр перейменовано на Хмельницький обласний музично-драматичний театр імені М.П.Старицького. Наказом № 10 від 14.01.2010 року ОСОБА_1переведено на посаду головного режисера з 04.01.2010 року. 15.01.2010 року наказом № 11 оголошено сувору догану за порушення моральних, етичних, виробничих норм поведінки по відношенню до роботи та виконання своїх функціональних обовязків. 17.02.2010 року наказом № 27-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного режисера згідно п.4 ст.40КЗпП України ( за прогул без поважних причин)Підстава : акти про неявку на роботу від 13, 14, 15, 16 лютого 2010 року.

Дані фати підтверджуються наказом № 10 від 14.01.2010 року, наказом №11 від 15.01.2010 року, наказом № № 37-к від 17.02.2010 року, оригіналом трудової книжки. Актами від 13,14,16,17 лютого 2010 року.

Відповідно до ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення нароботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Відповідно до ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України “Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках :

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин”.

Судом встановлено, що з 04.01.2010 року позивач, без його згоди був переведений з посади художнього керівника театру на посаду головного режисера наказом від 14.01.2010 року, що суперечить вимогам ст. 32 КЗпП України та доводиться відсутністю такої згоди, віповідно наказ № 10 від 14.01.2010 року мав би бути скасованим, проте, відповідно до ч. 1 ст. 233 КзпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення-в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення, або з дня видачі трудової книжки. Про те, що ОСОБА_1 знав про наявність такого наказу в момент його винесення свідчить його підпис на посадовій інструкції головного режисера( а.с.121-122), проте своїм правом на оскарження дій адміністрації не скористався.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тобто вимога про виплату різниці в заробітній платі художнього керівника та головного режисера поставлена без порушень строків звернення до суду, проте, згідно штатних розписів на вказані посади заробітна плата головного режисера театру станом на 01.01.2010 року складала: 2452,50грн. ( а.с.1460 , заробітна плата художнього керівника театру станом на 1.11.2009 року складала: : 2452,50 грн.(а.с. 152), тобто різниці в заробітній платі по обох посадах не виявлено, вказане також підтверджується листом від 17.12.2009 року ( а.с. 119) та поясненнями в судовому засіданні головного бухгалтера ОСОБА_4, будь-яких доказів того, що розмір заробітної плати змінився ОСОБА_1 суду не надав. .

Наказ про оголошення суворої догани № 11 від 15.01.2010 року на думку суду не відповідає тяжкості вчиненого проступку, тобто не узгоджується з вимогами ч.3 ст. 149 КзпПУкраїни ( при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника). Крім того в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що поведінка ОСОБА_1 суперечила внутрішнім правилам поведінки в театрі і т. д. Свідок ОСОБА_5 пояснила, що чула, як ОСОБА_1 в грубій формі ображав директора, проте ніхто із допитаних свідків, як і представник відповідача не змогли пояснити чи повязана така поведінка з робочим процесом і яким чином вона вплинула на роботу театру. Крім того ст. 147 КЗпП України не передбачено такий вид стягнення, як сувора догана. Проте в цій частині вимог ОСОБА_1 також пропустив строк на звернення до суду. Посилання позивача на те, що він в позасудовому порядку намагався улагодити спір, а саме звертався до голови Хмельницької облдержадміністрації не визнаються судом поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, на застосуванні строків позовної давності наполягає представник відповідача, а відтак ОСОБА_1.в цій частині вимог слід відмовити в звязку з пропуском строку на звернення до суду.

17.02.2010 року винесено наказ № 37-к про звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин, а саме відсутність на роботі 13, 14, 15, 16 лютого 2010 року. Як пояснив позивач в судовому засіданні, про існування цього наказу він дізнався 17.02.2010 року вранці, після чого в нього погіршився стан здоровя і він звернувся до лікаря, який відкрив йому лікарняний лист. Як доказ того, що у вказані дні ОСОБА_1 був на роботі останній надав акти від 17 лютого за підписами працівників театру про те, що 13, 14, 16 лютого він був на роботі. Проте, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що підписували чистий аркуш паперу на прохання ОСОБА_1, проте в зазначені в актах дні ОСОБА_1 на роботі не бачили. Також представником відповідача представлено акт про присутність на роботі ОСОБА_1 16.02.2010 року з відмовою від підпису ОСОБА_8(а.с.173). будь-яких інших доказів своєї присутності на роботі 13, 14, 15, 16 лютого позивач суду не надав. Хронологія подій 17.02.2010 року свідчить про те, що хвороба ОСОБА_1 виникла після його звільнення, будь-яких відомостей про те, що він хворіє він в театр не надавав, про що свідчить акт від 14.04.2010 року ( а.с. 222). За таких обставин позовні вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягаєть задоволенню, як і вимога про оплату лікарняних листів.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України “При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом не встановлено конкретний час, коли ОСОБА_1 отримав трудову книжку, разом з тим сам позивач в судовому засіданні пояснив, що отримав її одразу після звільнення, коли отримував розрахункові кошти, що фактично підтверджується наявністю цього документу у нього, оригінал якого він представив суду для огляду. Таким чином відсутня підстава для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки в такому ОСОБА_1 не перебував.

Відповідно до Статуту Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені м. Старицького та з врахуванням положення про управління культури, туризму і курортів обласної державної адміністрації від 10.03.2010 року управління культури не є належним відповідачем по справі, оскільки приймає на роботу та звільняє з роботи працівників театру директор театру (п.5.5 статуту).

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 10, 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 40, 149, 150, 232, 233, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в позові до Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького, управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації про оскарження наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи на р/р 31215259700002, одержувач ВДК у м. Хмельницькому, код ЗКПО 23565225, банк одержувача ГУДКУ в Хмельницькій області МФО 815013, КЕКД 22050000.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя