Вирок № 18799966, 25.10.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-26/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011 рокум. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретарі Титенко Ю.А.,

за участю прокурорів Воліка О.І., Шепетуна А.А., Ткачук Ю.Б.,

потерпілого ОСОБА_1,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Припять Чорнобильського району Київської області, українця, громадянина України, освіта не повна середня, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

7.08.2000 року вироком Харківського районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 101, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 29.01.2005 року по відбуттю покарання,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта не повна середня, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 12.05.2009 року приблизно о 21:00 годині, проходячи спільно з ОСОБА_8 біля військової частини Е6133Я, яка знаходиться по АДРЕСА_3, помітивши в салоні автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 і який знаходився на стоянці за вказаною вище адресою, портфель, з метою таємного викрадення чужого майна вступив в злочинну змову з ОСОБА_8

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 12.05.2009 року приблизно о 21.10 годині, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, згідно відведеної йому ролі підійшов до лівих задніх пасажирських дверей вказаного автомобіля, де, використовуючи автомобільну свічку, що була при ньому і яку він взяв для цієї мети, розбив скло лівих задніх дверей автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», д.н.з. НОМЕР_1. В цей час ОСОБА_8 згідно відведеної йому ролі, знаходячись поряд, спостерігав за навколишньою обстановкою, забезпечуючи безпеку злочинних дій ОСОБА_7 Після чого, ОСОБА_7 через розбите скло проник в салон вказаного автомобіля, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1., а саме: портфель, вартістю 100 гривень, в якому знаходилось гроші в сумі 40000 ЄВРО, що згідно офіційного курсу НБУ, на момент вчинення злочину, становить 425200 гривень, гроші в сумі 11000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на момент вчинення злочину, становить 87120 гривень, золотий перстень, вартістю 850 гривень, золотий перстень, вартістю 1540 гривень, годинник «Роял», вартістю 1420 гривень, золоту обручку, вартістю 820 гривень, золоту каблучку, вартістю 6500 гривень, золоту каблучку, вартістю 650 гривень, золоті сережки, вартістю 1750 гривень, золоті сережки, вартістю 3600 гривень, золотий браслет від годинника, вартістю 2800 гривень, золотий ланцюжок, вартістю 750 гривень, золотий кулон, вартістю 450 гривень, золотий ланцюжок, вартістю 980 гривень, золотий ланцюжок, вартістю 2420 гривень, золотий браслет, вартістю 950 гривень, золоту чайна ложку, вартістю 600 гривень, золоту чайну ложку, вартістю 600 гривень, золоту чайну ложку, вартістю 600 гривень, золоту чайну ложку, вартістю 600 гривень, золоту чайну ложку, вартістю 600 гривень, золоту чайну ложку, вартістю 600 гривень. Таємно викравши вказане вище майно ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_1 шкоди на загальну суму 541500 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_8 30.01.2010 року приблизно о 11:40 годині, знаходячись біля станції метро «Видубичі»по вул. Набережно Печерській, 10 в м. Києві, у невстановленої слідством особи незаконно без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який знаходився у медичному шприці, після чого даний шприц поклав в ліву зовнішню кишеню куртки, в яку був одягнутий, та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.

30.01.2010 року приблизно о 12:00 годині, знаходячись на автомобільний стоянці біля супермаркету «Фуршет», що знаходиться по вул. Інженерній, 1 в м.Києві, ОСОБА_8 був затриманий працівниками міліції, які при поверхневому огляді з лівої зовнішньої кишені куртки, в яку ОСОБА_8 був одягнутий, виявили та вилучили медичний шприц, в якому знаходилась рідина темно коричневого кольору.

Згідно висновку експерта № 069Х від 04.02.2010 в наданій на дослідження рідині темно коричневого кольору, яка знаходилась в медичному шприці, вилученому 30.01.2010 року у ОСОБА_8, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій. Маса ацетильованого опію в перерахунку на суху речовину становить 0,26 г. Опій ацетильований згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 “ Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” “Список № 1" є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Підсудний ОСОБА_7 в ході судового слідства свою вину у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 12.05.2009 року він з ОСОБА_8 приблизно о 21 годині 30 хв. проїжджали на мопеді по вул. В.Васильківська в м.Києві. Зупинились біля парковки, поставили мопед між автомобілями. В цей момент в одному із автомобілів джипі темного кольору, він побачив портфель, вирішив його викрасти та попросив ОСОБА_29 поспостерігати за навколишньою обстановкою. Потім він розбив заднє автомобільне скло свічкою, забрав портфель, вони сіли на мопед та поїхали з місця в бік Бортничів. Зупинились біля заводу, відкрили портфель та він дістав звідти 8000 доларів США, золоті прикраси, які саме, він не памятає, та якісь документи. Після чого, він віддав ОСОБА_8 3000 доларів США, а все інше залишив собі. Після цього ОСОБА_10 підвіз його додому і теж поїхав додому. Визнає свою вину у крадіжці грошей 8000 доларів США та частини золота, щиро кається у вчиненому, цивільний позов визнає лише на вказану суму та частково вартість прикрас, вартість золотих ложечок, браслету від золотого годинника, двох золотих ланцюжків з кулонами не визнає, оскільки їх в портфелі не було.

Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав в повному обсязі, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України визнав частково, щиро розкаявся у вчиненому та показав, що 12.05.2009 року він разом з ОСОБА_7 поїхали кататися по місту на мопеді, зупинились біля стоянки. ОСОБА_7 пішов в бік, повернувся та повідомив, що побачив на задньому сидінні одного з автомобілів портфель і запропонував його вкрасти. Він сказав подивитися йому по бокам, завести мотоцикл, через декілька хвилин ОСОБА_7 повернувся з портфелем, вони сіли на мопед та поїхали в бік Бортничей до заводу. Вони зупинилися, ОСОБА_7 пішов подивитися, що є в портфелі. Дістав звідти гроші, годинник, чи були там золоті прикраси, він не памятає, портфель викинули та поїхали по домівках. Коли приїхали до будинку ОСОБА_7, перерахували гроші, там знаходилося 8000 доларів США, ОСОБА_7 віддав йому 3000 доларів США, після цього вони тривалий час не бачились. Крім того, показав, що він знав про те, що ОСОБА_7 розбив скло свічкою, проте сам процес розбиття скла, він не бачив.

Крім того, підсудний ОСОБА_8 показав, що приблизно взимку 2010 року, точної дати він не памятає, він зустрівся біля станції метро «Видубичі»із наглядно знайомим на імя ОСОБА_11. При зустрічі останній запропонував в нього купити наркотики, а саме опій ацетильований. Після чого, ОСОБА_11 дав йому одноразовий медичний шприц, в якому знаходився опій ацетельований, за який він заплатив 120 гривень. Після чого, вони розійшлись в різні сторони, а він з шприцом, який поклав до своєї кишені, підійшов до автомобіля «Опель Астра», який знаходився на автомобільній стоянці біля супермаркету «Фуршет», по вул.Інженерній,1 в м. Києві. В цей момент до нього підійшли працівники міліції, попросили його документи, але він почав хвилюватися. Далі працівники міліції обшукали його та в кишені куртки знайшли шприц з опієм ацетильованим. Після чого, останні викликали слідчо-оперативну групу і інші працівники міліції в присутності двох понятих, з кишені куртки вилучили в нього даний шприц з наркотиком. Даний наркотичний засіб він купив для власного вживання без мети збуту, вживає наркотики періодично. Свою вину визнає в повному обсязі та у вчиненні вказаного злочину також щиро кається.

Дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що підтверджується наступним.

Так, вина підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, підтверджується показами, допитаного в ході судового слідства потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 12.05.2009 року приблизно о 18 год. залишив свій автомобіль Сузукі на стоянці біля військової частини СБУ. За сидінням водія позаду на підлозі у машині лежав портфель, автомобіль стояв в 30-50 м від КПП біля камер спостереження. Гроші знаходились в портфелі, частина з них належала йому, 10000 Євро він взяв в борг у сестри, 10000 доларів США та 11000 Євро взяв в борг у своє подруги. Власних грошей в портфелі було 20000 доларів США, крім того, там знаходились золоті вироби в синій залізній коробці, а саме: прикраси, що належали дружині, його шлюбна обручка, золотий перстень за службу в спецпідрозділах, ще один золотий перстень, 6 золотих ложечок, золоті сережки, золотий браслет, золота обручка с діамантом, золотий ланцюжок, золотий браслет від годинника, позолочений годинник, крім того, в портфелі знаходився дозвіл на зброю. Вказані гроші та золоті вироби мали намір використати на придбання квартири. До вказаних вище подій, він з дружиною поїхали за місто, тому всі гроші та золоті вироби взяли із собою. Коли повернулися до м. Києва, він поїхав на роботу отримати заробітну плату, після чого їздив у справах, весь час автомобіль був на парковці. Коли повернувся до автомобіля, то виявив розбите скло, портфель не забрав з машини, оскільки мав намір повернутися одразу ж, проте вимушений був поїхати у справах і про портфель в автомобілі забув. В період часу як поставив авто біля 18 год. до того як виявив крадіжку до автомобіля не повертався. Він переглянув відеозаписи з камер спостережень, бачив як все відбувалось, крадіжка мала місце приблизно о 20 год. 45хв. Також, потерпілий показав, що частину грошей вони з дружиною зняли з депозиту, про що є довідка у справі, на частину золотих виробів є чеки, проте більшість золотих виробів подаровані, тому документів немає. Крім того, зазначив, що коли вони були на дачі, то портфель знаходився не в машині, до моменту розбиття скла гроші та прикраси були в машині, про їх наявність в автомобілі ніхто, крім сімї, не знав. Уточнений цивільний позов в розмірі 541500 гривень до обох підсудних підтримує та просить задовольнити. Аналогічні за своїм змістом покази потерпілий надавав і в ході досудового слідства із чіткою вказівкою на кількість та вартість викраденого майна (т. 1 а.с. 89-98).

Крім того, вина підсудних підтверджується показами свідка ОСОБА_12., який показав в суді, що ввечері 12 травня 2009 року він чергував в СБУ по вул.Червоноармійська, 96. Камери спостереження виходять за територію. Ввечері він помітив підозрілих осіб на мопеді. Молодший хлопець зявився в полі зорі, постояв біля стоянки, відійшов, а потім знову повернувся. Він викликав у нього підозру, проте виходити за територію він не має права. Через деякий час до вказаного хлопця підійшов ще один, вони ходили біля машин, через 20 хвилин спрацювала сигналізація, на якому саме автомобілі, він не знає. В цей момент він помітив як різко поїхали дві людини на мотоциклі, у хлопця, який сидів позаду, в руках була сумка, яка саме він не роздивився. Коли ці двоє хлопців стояли біля стоянки, то в руках у них нічого не було. По звуку сигналізації він зрозумів через деякий час, що це автомобіль потерпілого. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і в ході досудового слідства із зазначенням точних дати, часу подій (т. 1 а.с. 174-176).

Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_13 показав, що 12.05.2009 року приблизно о 21 годині він повертався з місця служби на роботу, щоб доповісти черговому. Підїжджаючи до Управління, яке знаходиться на вул.Червоноармійській, 96 в м. Києві, при заїзді до провулку з вул. Горького, побачив біля стоянки мотоцикл, біля якого знаходилось дві людини. Спочатку він вирішив, що це його співробітники, але не впізнавши їх, проїхав далі до КПП. Потім він зайшов на територію Управління, пробув там приблизно 10-15 хвилин. Після чого пішов тією ж дорогою, якою підїжджав, пішки. Побачив на тому ж місті мотоцикл, один із хлопців був за кермом, а інший поруч. Один із них наказав заводити мотоцикл, той його завів. В цей момент він пройшов за кут та почув звук сигналізації, проте не придав цьому значення. На наступний день дізнався про те, що в автомобілі потерпілого розбили скло та вкрали портфель, що в ньому знаходилось йому невідомо. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і в ході досудового слідства, зазначивши при цьому прикмети осіб, яких він бачив, склавши їх фотороботи (т. 1 а.с. 161-164).

Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_11 показав, що він приймав участь при затриманні ОСОБА_7 в Бортнічах по підозрі у вчиненні крадіжки. Після затримання ОСОБА_7 доставили до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, опитали та вилучили документ в присутності понятих, який саме, він не памятає, та срібну коробку. За декілька днів до вказаних подій він також приймав участь у затриманні ОСОБА_8, спілкувався з ним безпосередньо. Останній розповів, що разом з ОСОБА_7 розбили в машині скло та забрали портфель, хто приймав явку з повинною у ОСОБА_8, він не знає. При вилученні речей у ОСОБА_7 останній повідомив, що вказані речі отримав в результаті вчинення двох крадіжок. Крім того, свідок категорично заперечив той факт, що він застосовував по відношенню до ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 недозволені методи слідства. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і в ході досудового слідства із чіткими вказівками на дату, час описаних ним подій, та речей, які вилучались (т. 1 а.с. 199-201).

Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_14 показав, що на початку 2010 року він знаходився в Голосіївському РУ ГУ у власних справах разом із ОСОБА_15, їх запросили бути понятими при вилученні речей у хлопця. Слідчий діставав речі, показував їх, складав перелік, всі протоколи перед тим як підписати він завжди уважно читає. У звязку з тим, що свідок не памятав окремих деталей проведення слідчої дії за його участю, судом за згодою учасників процесу було оголошено надані ним в ході досудового слідства покази в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, згідно яких 01.02.2010 року він був запрошений в Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві, з метою проведення поверхневого огляду ОСОБА_7 Затриманий назвався ОСОБА_7 При проведені поверхневого огляду у ОСОБА_7 з лівої кишені куртки було вилучено: дозвіл на зберігання пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями на імя ОСОБА_1 та металеву візитницю срібного кольору, в якій знаходилась візитна картка на імя ОСОБА_16 та пластикові картки. Як пояснив ОСОБА_7, даний дозвіл знаходився в сумці, яку він викрав в середині травня з салону автомобіля «Сузукі Гранд Вітара»по вул. В. Васильківська. Після чого, даний дозвіл було упаковано в поліетиленовий пакет, який опечатаний печаткою «Для пакетів»Голосіївського РУ та завірено підписами (т.1 а.с. 183-184). В судовому засіданні свідок в повному обсязі підтримав свої покази та після предявлення йому протоколу огляду, виявлення та вилучення від 1.02.2010 року (т. 1 а.с. 26) підтвердив обставини, викладені у ньому, вказавши, що даний документ містить його підпис. Також, свідок зазначив, що жодних скарг чи зауважень від учасників даної слідчої дії не надходило.

Аналогічні за своїм змістом покази в ході досудового слідства надавав і свідок ОСОБА_15 Вказані покази були оголошені судом за згодою всіх учасників процесу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, у звязку з неможливістю безпосередньою допитати вказаного свідка. Так, свідок ОСОБА_15 вказував про те, що 01.02.2010 року він був запрошений в Голосіївське РУ ГУ МВС України в м.Києві, з метою проведення поверхневого огляду ОСОБА_7 Затриманий назвався ОСОБА_7 При проведені поверхневого огляду у ОСОБА_7 з лівої кишені куртки було вилучено: дозвіл на зберігання пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями на імя ОСОБА_1 та металеву візитницю срібного кольору, в якій знаходилась візитна картка на імя ОСОБА_16, та пластикові картки. Як пояснив ОСОБА_7, даний дозвіл знаходився в сумці, яку він викрав в середині травня з салону автомобіля «Сузукі Гранд Вітара»по вул. В. Васильківська. Після чого, даний дозвіл було упаковано в поліетиленовий пакет, який опечатаний печаткою «Для пакетів»Голосіївського РУ та завірено підписами (т.1 а.с. 185-186).

Допитана в ході судового слідства свідок ОСОБА_17 показала, що потерпілий є її рідним братом. В кінці квітня - на початку травня 2009 року брат взяв у неї в борг 10000 доларів США для придбання квартири. Вказані кошти є зберіганнями її сімї, отримані, в тому числі від продажу автомобіля, документів на підтвердження продажу автомобіля в неї не збереглось. Жодних розписок у брата вона не брала, у звязку з гарними родинними стосунками. Аналогічні покази свідок надавала і в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 188-190).

Допитана в ході судового слідства свідок ОСОБА_18 показала, що потерпілий є близьким другом її сімї, хрещеним батьком її дитини. На початку травня 2009 року потерпілий взяв у неї в борг гроші в сумі 10000 Євро та 11000 доларів США для придбання квартири. Гроші є заощадженнями її сімї, отримані, в тому числі від продажу квартири. Документи на підтвердження продажу квартири в неї не збереглися. Крім того, показала, що ОСОБА_1 з власної ініціативи написав їм розписку про отримання грошей, проте, де вона знаходиться, їй не відомо, вказаний документ не має для неї значення, у звязку з близькими дружніми стосунками з потерпілим. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавала і в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 192-194), вказавши про те, що не казала слідчому про розписку, оскільки не вважала написану потерпілим розписку юридичним документом.

Крім того, вина підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними та дослідженими судом наступними письмовими доказами:

даними протоколу предявлення свідку ОСОБА_13 для впізнання фотокарток, згідно яких останній серед представлених фотокарток впізнав особу на імя ОСОБА_8, який 12.05.2009 року приблизно о 21:00 годині спільно з ОСОБА_7, перебували біля автомобіля «Сузукі Гранд Вітара»д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на автостоянці військової частини Е 6133 Я, розташованої по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві. ОСОБА_8 на той час знаходився на спортивному мотоциклі «Сузукі»синього кольору (т. 1 а.с. 168-170);

даними протоколу предявлення свідку ОСОБА_13 для впізнання фотокарток, згідно яких останній серед представлених фотокарток впізнав особу на імя ОСОБА_19, який 12.05.2009 року приблизно о 21:00 годині спільно з ОСОБА_8 перебували біля автомобіля «Сузукі Гранд Вітара»д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на автостоянці військової частини Е 6133 Я, розташованій по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві (т. 1 а.с. 165-167);

даними протоколу предявлення свідку ОСОБА_12 для впізнання фотокарток, згідно яких останній серед представлених фотокарток впізнав особу на імя ОСОБА_19, який 12.05.2009 року приблизно о 21:00 годині спільно з ОСОБА_8 проходили повз КПП військової частини Е 6133 Я, розташованого по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві, в напрямку автостоянки даної частини. Через 5 хвилин по тому він побачив як на мотоциклі проїхали двоє осіб, серед яких був ОСОБА_7, який на той час щось тримав в руках (т. 1 а.с. 177-179);

даними протоколу предявлення свідку ОСОБА_12 для впізнання фотокарток, згідно яких останній серед представлених фотокарток впізнав особу на імя ОСОБА_8, який 12.05.2009 року приблизно о 21:00 годині спільно з ОСОБА_7 проходили повз КПП військової частини Е 6133 Я, розташованого по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві, в напрямку автостоянки даної військової частини. Через 5 хвилин по тому, він побачив як вони обоє на мотоциклі проїхали в напрямку вул. Горького в м. Києві (т. 1 а.с.180-182);

даними протоколу виїмки від 18.05.2009 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено DVD+R компакт диск «і-tech»ємкістю 4.7 ГБ, який був записаний в період часу з 17:00 години до 23:00 години 12.05.2009 року з камер відеоспостережень, розташованих на огорожі військової частини Е 6133 Я, розташованої по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві (т.1 а.с. 36);

даними протоколів перегляду знятої інформації від 03.02.2010 року, відповідно до яких 12.05.2009 року приблизно о 21:10 годині з салону автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився по вул.В.Васильківській, 96 в м. Києві, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 викрали портфель з грошовими коштами та золотими виробами (т. 1 а.с. 56-57, 58-59);

даними протоколу огляду від 09.03.2010 року, відповідно до яких були оглянуті відповіді ломбарду «Данко»ідентифікаційний код НОМЕР_2 від 15.10.2009 року за вихідним № 1-15109 та відповідь ломбарду «Данко»ідентифікаційний код НОМЕР_2 від 09.02.2010 року за вихідним № 1/90210, в яких вказано, що на паспортні дані ОСОБА_20 та ОСОБА_7 було зроблено заставу рухомого майна, а саме ювелірні вироби (т.1 а.с. 82);

даними протоколу огляду від 09.03.2010 року, відповідно до яких був оглянутий: договір № 4-614 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-1641 від 12.10.2009 року (13:58), договір № 4-667 від 13.06.2009 року (14:23), договір № 4-1642 від 12.10.2009 року (15:28), договір № 4-1640 від 12.10.2009 року (13:58), договір № 4-551-1 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-610 від 05.06.2009 року (17:38), договір № 4-1020 від 25.07.2009 року (18:29), договір № 4-801 від 27.06.2009 року (14:40), договір № 4-914 від 11.07.2009 року (17:48), згідно яких ОСОБА_7 заклав у ломбардне відділення № 4 «Данко»ювелірні вироби, які він раніше з ОСОБА_8 викрали із салону автомобіля «Сузукі Гранд Вітара»д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився по вул. В.Васильківській, 96 в м. Києві (т. 1 а.с. 83-84);

даними протоколу огляду від 05.02.2010 року, відповідно до яких була оглянута виписка з банку «Укргазбанк», згідно якої з банківського депозитного рахунку потерпілий ОСОБА_1 в лютому-березні 2009 року зняв грошові кошти в розмірі 16254 доларів США (т. 1 а.с. 104-105);

даними протоколів виявлення, огляду та вилучення від 01.02.2010 року, відповідно до яких у ОСОБА_7 виявлено та вилучено в присутності двох понятих з лівої кишені куртки, в яку він був одягнутий, дозвіл на зброю за НОМЕР_3, виданий на імя ОСОБА_1, який він спільно з ОСОБА_8 викрали із салону автомобіля потерпілого ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 26, 27-28);

первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с. 14-66);

прилученими до кримінальної справи та дослідженими судом речовими доказами, а саме:

відповідь ломбарду «Данко ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 15.10.2009 року за вихідним № 1-15109 та відповідь ломбарду «Данко - ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 09.02.2010 року за вихідним № 1/90210 (т. 1 а.с. 66, 69);

договір № 4-614 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-1641 від 12.10.2009 року (13:58), договір № 4-667 від 13.06.2009 року (14:23), договір № 4-1642 від 12.10.2009 року (15:28), договір № 4-1640 від 12.10.2009 року (13:58), договір №4-551-1 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-610 від 05.06.2009 року (17:38), договір № 4-1020 від 25.07.2009 року (18:29), договір № 4-801 від 27.06.2009 року (14:40), договір № 4-914 від 11.07.2009 року (17:48) (т. 1 а.с. 73а-81а);

виписка з банку «Укргазбанк»(т.1 а.с. 105).

Вказані вище письмові докази в повній мірі узгоджуються між собою та з показами потерпілого, свідків, які є логічними і послідовними, а також узгоджуються з показами підсудних в частині обставин вчинення крадіжки та у своїй сукупності в повній мірі підтверджують винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному висновку та вироку суду. Суд вважає правдивими покази потерпілого ОСОБА_1 щодо кількості грошових коштів та щодо кількості, різновиду та вартості золотих виробів, які були викрадені, підстав оговорювати підсудних у потерпілого суд не встановив. Раніше потерпілий не був знайомий з підсудними, не наведено такі підстави чи причини для оговору потерпілим підсудних і стороною захисту. Крім того, суд вважає, що покази потерпілого в цій частині в повній мірі підтверджені показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та вказаними вище речовими доказами: виписка з банку «Укргазбанк»(т.1 а.с. 105); відповідь ломбарду «Данко ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 15.10.2009 року за вихідним № 1-15109 та відповідь ломбарду «Данко - ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 09.02.2010 року за вихідним № 1/90210 (т. 1 а.с. 66, 69); договір № 4-614 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-1641 від 12.10.2009 року (13:58), договір № 4-667 від 13.06.2009 року (14:23), договір № 4-1642 від 12.10.2009 року (15:28), договір № 4-1640 від 12.10.2009 року (13:58), договір №4-551-1 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-610 від 05.06.2009 року (17:38), договір № 4-1020 від 25.07.2009 року (18:29), договір № 4-801 від 27.06.2009 року (14:40), договір № 4-914 від 11.07.2009 року (17:48) (т. 1 а.с. 73а-81а). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в ході судового слідства було в повній мірі підтверджено наявність, кількість та вартість викраденого у потерпілого майна, тому заявлений ним цивільний позов підлягає до задоволенню в повному обсязі.

Покази підсудного ОСОБА_7 про те, що до нього під час затримання та проведення досудового слідства застосовувались недозволені методи слідства є безпідставними, оскільки були спростовані в ході судового слідства. Так, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, вказали про те, що жодного психологічного чи фізичного тиску, насильства до затриманих, а в подальшому підозрюваних і обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ні вони, ні у їх присутності інші особи, не застосовували, останні надавали всі пояснення та покази добровільно. Слідчі ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вказали про те, що жодних скарг чи заяв як письмових, так і усних з приводу застосування недозволених методів до них не надходило. Крім того, допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_14 також підтвердив той факт, що при проведенні первинних слідчих дій, а саме огляду, виявлення та вилучення у ОСОБА_7 речей жодного тиску з боку працівників міліції не було, скарг чи зауважень від учасників слідчої дії, в тому числі підозрюваного, не надходило. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були розяснені їх процесуальні права, в тому числі право на захист, яким вони не скористались, вказавши про це власноручно у відповідних протоколах (т. 1 а.с. 119-121, 126-128, 142-144, 149-151). Крім того, в ході всього досудового слідства свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнавали частково, змінювали покази щодо ролі кожного з них у вчиненні злочину та щодо суми викрадених ними грошей, жодних скарг щодо застосування до них недозволених методів слідства не заявляли та не подавали, в тому числі в ході проведення очної ставки між ними та при ознайомленні з матеріалами справи. Вказане вище у своїй сукупності свідчить про те, що в ході досудового слідства не було допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі права на захист, не мало місце і застосування недозволених методів слідства. Покази ОСОБА_7 в частині застосування до нього недозволених методів слідства та покази підсудних щодо розміру викраденого ними майна суд вважає неправдивими та такими, що спрямовані на зменшення ступеню кримінальної відповідальності підсудними за вчинене з метою помякшення покарання. Вказані покази ОСОБА_7 та ОСОБА_8. суд розцінює як позицію захисту підсудних та їх захисників.

Не дивлячись на повне визнання своєї вини підсудним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд вважає, що його вина у вчиненні вказаного злочину за обставин, викладених в обвинувальному висновку підтверджується наступними доказами.

Згідно оголошених судом за згодою всіх учасників процесу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, показів свідка ОСОБА_10 останній вказував про те, що 30.01.2010 року приблизно о 12:00 годині під час несення служби по охороні громадського порядку в Голосіївському районі в складі ГШР «Консул 103», в складі сержанта міліції Гайдука І.О. та сержанта міліції ОСОБА_26, ними був затриманий ОСОБА_8, 1985 р.н., який на той момент перебував біля магазину «Фуршет», по вул. Інженерній, 1 в м.Києві. Підійшовши до останнього, вони запропонували йому предявити свої документи, але ОСОБА_8 сказав, що їх при ньому немає. Тоді вони провели поверхневий огляд останнього на предмет наявності заборонених предметів чи інших небезпечних речей, так як ОСОБА_8 вів себе збентежено. В ході огляду вони знайшли в зовнішній кишені куртки ОСОБА_8 одноразовий медичний шприц місткістю 5 мл із рідиною коричневого кольору, яка була заповнене до поділки 2 мл. Після чого вони викликали слідчо-оперативну групу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з метою подальшого розбору. По приїзду черговий слідчий в присутності двох понятих, які були запрошені ними, провів поверхневий огляд ОСОБА_8, в ході чого було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц із рідиною коричневого кольору. Як пояснив ОСОБА_8, вилучений у нього шприц з рідиною коричневого кольору це наркотик (опій ацетильований), який він придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту. По завершенню огляду слідчим Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві було складено протокол огляду місця події, який було прочитано вголос. У понятих заяв та зауважень до викладеного у ньому не виникло, після чого поняті розписалися у протоколі огляду місця події, підтвердивши правильність викладеного у документі (т. 2 а.с. 60-62).

Згідно оголошених судом за згодою всіх учасників процесу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, показів свідка ОСОБА_27, останній показав, що 30.01.2010 року приблизно о 13:40 годин він перебував біля магазину «Фуршет», по вул. Інженерній, 1 в м. Києві, де його було запрошено в якості понятого працівниками міліції для проведення поверхневого огляду ОСОБА_8 При чому крім нього був запрошений ще один понятий. Далі в присутності нього та іншого понятого був проведений огляд ОСОБА_8, в ході чого з лівої зовнішньої кишені куртки, в яку був одягнутий останній, виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц, обємом 5 мл, до поділки 2 мл заповнений рідиною коричневого кольору. Як пояснив ОСОБА_8, в даному медичному шприці знаходиться опій ацетильований. Після чого даний шприц було упаковано в поліетиленовий пакет, який опечатаний печаткою «Для пакетів»Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Після чого всі розписалися у протоколі огляду місця події, підтвердивши правильність викладеного в ньому (т. 2 а.с. 64).

Аналогічні за своїм змістом покази в ході досудового слідства надав і свідок ОСОБА_28. (т. 2 а.с. 65), покази якого також за згодою всіх учасників процесу були оголошені судом в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України.

Крім вказаних вище показів свідків та підсудного, вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:

даними протоколу огляду місця події від 30.01.2010 року з фототаблицею до нього, відповідно до яких у ОСОБА_29 було виявлено та вилучено медичний шприц місткістю 5 мл із вмістом рідини темно - коричневого кольору, яку останній зберігав при собі (т. 2 а.с. 3-7);

даними висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України № 069 від 04.02.2010 року, згідно яких в поданій на дослідження речовині, яку 30.01.2010 року було вилучено у ОСОБА_8, виявлено опій ацетильований, який є наркотичною речовиною, обіг якої обмежений. Маса опію ацетильований в перерахунку на суху речовину становить 0,26 г (т. 2 а.с. 22);

даними, що містяться у первинно зібраних матеріалах кримінальної справи (т. 2 а.с. 1-2, 8-16).

Враховуючи викладене, суд, проаналізувавши та оцінивши вказані вище докази, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, кваліфіковані вірно.

Дії ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, та за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, активну роль підсудного у вчиненому злочині, думку потерпілого, який у судових дебатах підтримав запропоновану прокурором міру покарання підсудному ОСОБА_7 у виді 10 років позбавлення волі, дані про особу підсудного, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, раніше судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є особою, яка була евакуйована із зони відчуження, не працює, обставину, що помякшує покарання, - часткове визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що виправлення винного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 5 ст. 185 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, що належить підсудному ОСОБА_7 на праві приватної власності.

При призначенні покарання ОСОБА_8 суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину (ч. 5 ст. 185 КК України) та злочину середньої тяжкості (ч. 1 ст. 309 КК України), обставини вчинення злочину, роль підсудного у вчиненому злочині, передбаченому ч. 5 ст. 185 КК України, думку потерпілого, який вважав за необхідне призначити ОСОБА_8 більш мяке покарання у порівнянні з підсудним ОСОБА_7, дані про особу підсудного, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, раніше не судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, страждає на тяжке хронічне захворювання, не працює, обставину, що помякшує покарання, - часткове визнання вини за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та повне визнання своєї вини і щире каяття у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що виправлення винного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі, за ч. 5 ст. 185 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 5 ст. 185 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, що належить підсудному ОСОБА_8 на праві приватної власності, із врахуванням вимог ст. 70 КК України. Суд вважає, що при визначенні підсудному остаточного покарання на підставі вимог ст. 70 КК України, враховуючи дані про особу підсудного, слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З наведених вище у вироку підстав суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі та стягнути завдані потерпілому збитки з обох підсудних солідарно.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України. Долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_7 на праві приватної власності.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з 25 жовтня 2011 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

за ч. 5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_8 на праві приватної власності.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_8 на праві приватної власності.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 обчислювати з 25 жовтня 2011 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 з уточненням задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду на користь потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 541 500 (пятсот сорок одну тисячу пятсот) гривень солідарно.

Речові докази по справі:

DVD+R компакт диск «і-tech»ємкістю 4.7 ГБ, який був записаний в період часу з 17:00 годин до 23:00 годин 12.05.2009 року з камер відео спостережень, розташованих на огорожі військової частини Е 6133 Я по вул. Великій Васильківській, 96 в м. Києві;

відповідь ломбарду «Данко ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 15.10.2009 року за вихідним № 1-15109 та відповідь ломбарду «Данко - ідентифікаційний код НОМЕР_2»від 09.02.2010 року за вихідним № 1/90210;

договір № 4-614 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-1641 від 12.10.2009 року (13:58), договір № 4-667 від 13.06.2009 року (14:23), договір № 4-1642 від 12.10.2009 року (15:28), договір № 4- 1640 від 12.10.2009 року (13:58), договір №4-551-1 від 06.06.2009 року (11:10), договір № 4-610 від 05.06.2009 року (17:38), договір № 4-1020 від 25.07.2009 року (18:29), договір № 4-801 від 27.06.2009 року (14:40);

виписка з банку «Укргазбанк», які зберігаються при матеріалах кримінальної справи зберігати при матеріалах кримінальної справи;

наркотична речовина (опій - ацетильований) загальною масою 0.26 г, яка знаходиться в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

металеву биту, яка обмотана поліетиленовим пакетом чорного кольору та липкою стрічкою «Речові докази», яка зберігається в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_30 за належністю;

дозвіл на зброю за НОМЕР_3, виданий на імя ОСОБА_1, переданий останньому на відповідальне зберігання, - залишити ОСОБА_1 за належністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_7 частину судових витрат за проведення судової фотопортретної експерти № 4732 від 3.06.2009 року на користь КНДІСЕ Міністерства юстиції України в розмірі 306 (триста шість) грн. 40 коп.

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 частину судових витрат за проведення судової фотопортретної експерти № 4732 від 3.06.2009 року на користь КНДІСЕ Міністерства юстиції України в розмірі 306 (триста шість) грн. 40 коп.

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 069 від 4.02.2010 року в розмірі 963 (девятсот шістдесят три) грн. 28 коп. на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВСУЗТ, р/р 31257272210703/3, код 25576445, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за проведення хімічної експертизи.

Судові витрати за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/ 31253272210699, експертизи холодної зброї № 61 від 4.02.2010 року в розмірі 243 (двісті сорок три)грн. 38 коп. прийняти на рахунок держави.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 строк перебування його під вартою з 2.02.2010 року по 24 жовтня 2011 року включно.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 строк перебування його під вартою з 2.02.2010 року по 24 жовтня 2011 року включно.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити у виді взяття під варту для утримання під вартою у Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко