Рішення № 18799589, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/17204.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства страхова компанія "Сатіс"

ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

Про відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 13 614,76 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачане зявився

Від відповідачане зявився

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством страхова компанія “Сатіс” заявлений позов до Приватного акціонерного товариства “Страхова Група “ТАС” про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 13614,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011р. було порушено провадження у справі №12/172 та призначено розгляд справи на 10.08.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2011 розгляд справи було відкладено на 13.09.2011.

12.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у відзиві.

У звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. у відпустці, судове засідання призначене на 13.09.2011 не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 справу було передано в провадження судді Підченко Ю.О.

Оскільки, 13.09.2011 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання було відкладено на 04.10.2011

У звязку із виходом судді Прокопенко з відпустки розпорядженням Заступника голови Господарського суду міст Києва від 19.09.2011 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В.

В судове засідання 04.10.2011 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 04.10.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та обєктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2010 року о 11 год. 10 хв. в м. Києві на проспекті Григоренка, 12, сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «ДЕО», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобілем «ШКОДА», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Винуватцем вищенаведеної ДТП, згідно Поставнови Дарницького районного суду м. Києва є водій автомобіля «ДЕО»д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1

Автомобіль «ШКОДА», д.р.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 застрахований в страховій компанії «САТІС»(договір добровільного страхування наземного транспорту Серія 24-10-Т № 03-006699 від 02.04.2010р.)

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»№С10-604 від 17.11.2010 року, сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «ШКОДА», д.р.н. НОМЕР_2 складає: 15 405,13 грн.

Страхова компанія «САТІС»відповідно до видаткового касового ордеру № 0000303 від 03.12.2010 року на підставі страхового акту № 03-006699/01-М від 02.12.2010 року сплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 12 837,61 грн.

Загальні витрати СК «САТІС»склали: 12 837,61 грн. (страхове відшкодування), 533,00 грн. (додаткові витрати страховика: 450 грн. вартість експертизи, 83,00 грн. довідка ДАІ), а всього 13 370,61 грн.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1, який керував на момент ДТП автомобілем «ДЕО»д.р.н. НОМЕР_1, застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС»поліс ВЕ/8116188.

01.04.2011 року позивач направив регресну вимогу (вих.. № 94 від 01.04.2011 р) та пакет документів до відповідача, з вимогою виплатити суму страхового відшкодування. Зазначені документи були отримані відповідачем 04.04.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач проти позову заперечив, проте доказів, що спростовують твердження позивача суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат, переходить право вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 37 «Порядок виплати страхового відшкодування» Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - власник Застрахованого автомобіля має до Відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 244,15 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідають матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 244,15 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65, код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Сатіс" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22, оф. 4, код 22963118) 12 837 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 61 коп. - страхове відшкодування, 533 (пятсот тридцять три) грн. 00 коп. витрати на проведення експертизи, 244 (двісті сорок чотири) грн. 15 коп. пені, 136 (сто тридцять шість) грн. 15 коп. державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко