Рішення № 18799550, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/62610.10.11 За позовом

До

ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «КВАРТЕТ»ЛТД

стягнення 81638,05 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2 дов. № 18 від 13.01.09 р., № 20 від 11.01.11 р.

ОСОБА_3 дов. № 12335 від 26.11.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «КВАРТЕТ»ЛТД про стягнення 75309,58 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5072,71 грн. інфляційної складової боргу та 1255,76 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.08 р. до 01.08.09 р.

Ухвалою суду від 01.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/626 та призначено її розгляд на 30.09.09 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 30.09.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 01.09.09 р.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, а також клопотання про зупинення провадження у справі № 37/626 до вирішення повязаних з нею справ № 8/131 та 8/588.

Представник позивача проти наданого клопотання заперечень не навів, на виконання вимог ухвали суду від 01.09.09 р. надав витребувані документи.

Ухвалою суду від 30.09.09 р. у справі № 37/626 було зупинено провадження у даній справі до вирішення інших повязаних з нею справ № 8/131 і №8/588; зобовязано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/588 від 04.03.09 р. було передано адміністративну справу № 8/588 на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято до провадження справу № 8/558 та присвоєно їй № 2а-1552/11.

25.06.11 р. Шевченківським районним судом м. Києва прийнято постанову у справі № 2а-1552/11 про відмову в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Київгума» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання нечинними розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у звязку з чим ухвалою суду від 20.09.11 р. було поновлено провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 10.10.11 р.; зобовязано позивача надати суду довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді.

У судовому засіданні 10.10.11 р. представник відповідача заявив письмове клопотання, в якому просив зобовязати позивача надати детальний помісячний розрахунок за період з листопада 2008 р. по день розгляду справи в суді з указанням обсягу поставленої теплової енергії, тарифів, нормативно-правових документів про встановлення тарифів; зобовязати позивача надати розрахунок штрафних санкцій: інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а також надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи, які було долучено до матеріалів справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання та надав суду заяву про заміну найменування сторони, довідку про надходження грошових коштів, які було залучено до матеріалів справи, а також позивач надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «КВАРТЕТ»ЛТД (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3070014 від 01.01.2002 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 340830 від 01.03.06 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 3070014 від 01.01.2002 р., постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-9 не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-9 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 5-а оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 3070014 від 01.01.2002 р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з вересня 2005 р. до липня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.08 р. до 01.08.2009 р. становила 167035,61 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №3070014 від 01.01.2002 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 90414,73 грн., у звязку з чим станом на 01.08.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 75309,58 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «КВАРТЕТ»ЛТД про стягнення 75309,58 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5072,71 грн. інфляційної складової боргу та 1255,76 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.08 р. до 01.08.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3070014 від 01.01.2002 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Розпорядження КМДА № 1662 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.08 р., № 127 від 05.02.09 р., № 758 від 30.06.09 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1333 від 30.11.09 р., № 1192 від 15.10.09 р., № 520 від 29.04.09 р., № 981 від 31.08.09 р., № 643 від 30.05.07 р., № 392 від 31.05.10 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»були видані з порушенням процедури їх прийняття, оскільки в них були відсутні відомості про державну реєстрацію, у звязку з чим вони не набрали чинності і не могли застосовуватися.

Господарський суд м. Києва встановив, що при зверненні з позовною заявою, вартість поставленої позивачем відповідачу в спірний період теплової енергії позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.08 р. та № 1780/1 від 25.12.08 р.

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.08 р., № 65/2009 від 03.02.09 р., № 76/2009 від 09.02.09 р. зазначені розпорядження КМДА були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

До 01.12.08 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Враховуючи наведене, Господарським судом міста Києва було виконано власний розрахунок позовних вимог із застосуванням тарифів, які діяли на підставі розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р. (а.с.99-100).

Згідно з цим розпорядженням, відповідачем за період з 01.12.2008 р. до 01.08.2009 р. було спожито теплової енергії на загальну суму 165014,75 грн.

При цьому, Господарським судом міста Києва встановлено, що станом на початок спірного періоду (листопад 2008 р.) існувала переплата відповідача за теплову енергію у розмірі 1311,30 грн., а протягом спірного періоду ним було сплачено 90414,73 грн., у звязку з чим станом на день звернення до суду борг становив 73288,72 грн.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач неправомірно нарахував відповідачу за спірний період за нечинними тарифами 2020,86 грн., у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2020,86 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 3070014 від 01.01.2002 р.

Крім того, як вбачається з довідки про надходження грошових коштів, після подачі позивачем позовної заяви, за спожиту теплову енергію за спірний період за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. ТОВ Фірма «КВАРТЕТ»ЛТД було сплачено 56725,38 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 56725,38 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 16563,34 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «КВАРТЕТ»ЛТД суми основного боргу за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 16563,34 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 5072,71 грн. інфляційної складової боргу та 1255,76 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. за період з грудня 2006 р. до липня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

У звязку з вищенаведеним, оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 3070014 від 01.01.2002 р. та позивачем були застосовані недіючі тарифи, то судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у відповідності до якого стягненню з ТОВ Фірма «КВАРТЕТ»ЛТД за період з грудня 2008 р. до липня 2009 р. підлягають 4943,18 грн. інфляційних нарахувань та 1224,21 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 129,53 грн. інфляційних нарахувань та 31,55 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ТОВ Фірма «КВАРТЕТ»ЛТД підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КВАРТЕТ»ЛТД (03127, м. Київ, вул. Василківська, 53, корп. 1, код ЄДРПОУ 13670073) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 16563 (шістнадцять тисяч пятсот шістдесят три) грн. 34 коп. основного боргу, 4 943 (чотири тисячі девятсот сорок три) грн. 18 коп. інфляційних нарахувань, 1 224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 794 (сімсот девяносто чотири) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять девять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 56725,38 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 14.10.11 р.