Рішення № 18799157, 18.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-28/3711-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент Севастополь» (99024, м. Севастополь, вул. Бухта Козача, б. 13 А, кв. 16).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіт Інвест - Строй» (95017, м. Сімферополь, вул. Рубцова, 44).

Про стягнення 56054,75 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

17.10.2011р.

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність № 07/4 від 11.07.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, представник. довіреність № 47 від 15.09.2011 р.

18.10.2011р.

Від позивача не зявився, повідомлений належним чином.

Від відповідача ОСОБА_2, представник. довіреність № 47 від 15.09.2011 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінструмент Севастополь» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіт Інвест - Строй» про стягнення суми заборгованості за договором купівлі продажу від 20.05.2008 р. в розмірі 27533,49 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 15277,67 грн., індексу інфляції 8975,91 грн., 3 % річних 2340,34 грн. та штрафу у розмірі 1927,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив кошти за поставлений позивачем, на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2008 р. товар, у звязку з чим, за останнім склалась заборгованість.

18.10.2011 р. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить: стягнути суму основного боргу у розмірі 27533,49 грн. та суму індексу інфляції в розмірі 9233,71 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму боргу у розмірі 27533,49 грн. та суму індексу інфляції в розмірі 9233,71 грн.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінструмент Севастополь» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квіт Інвест - Строй» (Покупець) був укладений договір купівлі продажу (а. с. 10-11).

Відповідно до ст. 655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець поставляє покупцю товар відповідно специфікаціям, узгодженими сторонами на протязі строку дії цього договору, а покупець приймає та оплачує вартість товару на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору поставка товару буде здійснюватися по узгодженим між сторонами цінами, включаючи упаковку або без упаковки, залежно від характеру поставлених товарів. Ціни на товари, які поставляються вказуються в узгоджених між сторонами специфікаціях на товари. (п. 2.2.).

В розділі 5 договору узгодженні строки поставки товару, відповідно до яких поставка товару проводиться в строки, вказані в узгоджених специфікаціях товарів. Датою поставки рахується дата, вказана у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 7.1. договору оплата за товари проводиться покупцем на користь продавця не пізніше 7 (семи) днів, шляхом перерахування продавцю сум, які йому належать, на його рахунок або в касу. Платіж рахується проведеним після того, як продавець підтвердить його отримання і правильність.

Згідно п. 12.1. договору строк дії договору встановлюється на один рік з моменту його підписання. Після закінчення строку дії цього договору умови його залишаються дійсними по відношенню всіх партій товару, який до моменту припинення дії даного договору буде знаходитися у покупця та розрахунок по якому не закінчився.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, відповідно до наступних накладних: видаткова накладна № КР 0000032 від 26.08.2008 р. на суму 425,00 грн., видаткова накладна № КР 0000033 від 26.08.2008 р. на суму 3238,00 грн., видаткова накладна № КР 0000031 від 19.08.2008 р. на суму 9312,00 грн., видаткова накладна № КР 0000105 від 19.08.2008 р. на суму 2965,01 грн., видаткова накладна № КР 0000011 від 18.08.2008 р. на суму 4731,01 грн., видаткова накладна № КР 0000027 від 18.08.2008 р. на суму 8432,00 грн., видаткова накладна № КР 0000098 від 01.10.2008 р. на суму 1820,00 грн., видаткова накладна № КР 0000097 від 01.10.2008 р. на суму 3462,50 грн., видаткова накладна № КР 0000096 від 01.10.2008 р. на суму 7956,00 грн., видаткова накладна № КР 000084 від 01.10.2008 р. на суму 10382,00 грн., видаткова накладна № КР 0000083 від 01.10.2008 р. на суму 10913,00 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 63636,52 грн.

Проте, відповідач умови договору виконав не в повному обсязі та частково сплатив за отриманий товар, у звязку з чим у нього склалась заборгованість у розмірі 27533,49 грн.

31 жовтня 2008 р. позивач направив відповідачу претензію № 2/08 з вимогою сплатити заборгованість (а. с. 30).

Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 24.06.2011 р. (а.с. 31), відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 27533,49 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За викладених обставин та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, позов щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27533,49 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 9233,71 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за отриманий товар, суд визнає вимоги позивача про стягнення збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 9233,71 грн. обґрунтованими.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості, у звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 18.10.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 21.10.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіт Інвест - Строй» (95017, м. Сімферополь, вул. Рубцова, 44, код ЄДРПО України 35052948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент Севастополь» (99024, м. Севастополь, вул. Бухта Козача, б. 13 А, кв. 16, код ЄДРПО України 3580047) суму основного боргу у розмірі 27553,49 грн., суму індексу інфляції у розмірі 9233,71 грн., державне мито у розмірі 367,67 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.