Ухвала суду № 18798602, 14.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) >

< Список (При необходимости выбрать) >

14.10.2011

Справа №5002-32/3564-2011

За позовом – Привітненської сільської ради (98521, АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Леніна, 13, ідентифікаційний код 34740913).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Крим» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Г. Васильєва, 32).

Про стягнення 184 779,05 грн.

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Привітненська сільська рада звернулася до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Крим» про стягнення заборгованості по оренді земельної ділянки у розмірі 184 779,05 грн.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки тим, що на порушення умов договору відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 184779,05 грн. грн.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.09.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Зазначеною ухвалою від 06.09.2011р. суд зокрема зобов’язав позивача надати оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; документи, що підтверджують юридичний статус (оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи); власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів по даному спору; довідку Головного управління статистики про включення позивача та відповідача до ЄДРПО України на день розгляду справи; документальне та нормативне обгрунтування позовних вимог відповідно до спеціальних норм Господарського кодексу України та, у випадку необхідності, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., положення яких підлягають застосуванню до спірних відносин сторін, визначитись із розміром позовних вимог, вказаних в прохальній частині позову, а також надати докази відправки позовної заяви з доданими до неї матеріалами з описом вкладення на адресу відповідача.

Явка сторін у судове засідання була визнана обов’язковою.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, документи, витребувані судом не надав, що стало причиною відкладення розгляду справи було відкладено на 22.09.2011р.

22.09.2011р. розгляд справи був відкладений на 06.09.2011р., на сторін був покладений обов’язок виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.08.2011р. Явка знов була визнана обов’язковою.

Проте 22.09.2011р. представник позивача також в судове засідання не з’явився та вимоги суду не виконав, - витребувані судом документи не надав.

Ухвалою суду від 22.09.2011р. розгляд справи відкладено на 06.10.2011р., на позивача покладено обов’язок окрім витребуваних раніше документів надати докази з ДПІ про наявність заборгованості та її суму. Явка була визнана обов’язковою.

06.10.2011 року представник позивача в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не надав. Ухвалою Господарського суду від 06.10.2011р. розгляд справи було відкладено з вищезазначених причин на 14.10.2011р., проте 14.10.2011р. представник позивача у судове засідання не з’явився, вимоги суду щодо надання витребуваних документів не виконав.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. При цьому органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, зобов’язані до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Таким чином, згідно з законодавством, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності визнана загальнодержавним обов’язковим платежем, який самостійно обчислюється платником орендної плати на підставі договору оренди, обчислена орендна плата декларується, шляхом подання платником відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та сплачується до державного бюджету у порядку, що визначений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За приписами статті 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Пунктом 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначив, що доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, зокрема, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Суд неодноразово витребовував від позивача докази наявності заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у вигляді підтверджених податковою інспекцією даних облікової картки платника ТОВ «Оріон-Альфа-Крим», проте відповідач не виконав покладений судом обов’язок, та не надав суду витребувані документи.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо подання та заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у разі, якщо платник орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності має декілька земельних ділянок на території однієї сільської, селищної або міської ради (код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ один і той же), по яких окремо укладені договори оренди землі, то таким платником може подаватися до відповідного органу державної податкової служби одна узагальнена податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка відображає загальну суму орендної плати за такі земельні ділянки згідно укладених договорів оренди землі. При цьому: додаток 1 "Відомості із договору оренди землі" платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складається окремо по кожній земельній ділянці відповідно до укладеного договору оренди землі і подається разом із такою узагальненою податковою декларацією.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Документи, необхідні для розгляду справи, запитувались неодноразово в ухвалах Господарського суду АР Крим.

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Ненадання позивачем документів позбавляє суд можливості вивчити всі обставини справи, зробити оцінку взаємовідносинам сторін, встановити, чи є позовні вимоги обґрунтованими та чи підтверджуються вони доказами.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неодноразове невиконання позивачем покладених на нього судом обов’язків є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання позивачем доказів, якими позивач без поважних причин не скористався, у в зв’язку із чим суд вважає неможливим розгляд позовної заяви за наявними у справі матеріалами і документами.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.