Рішення № 18798539, 10.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

10.10.2011Справа №5002-28/3118-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі Сімферопольського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 172).

До відповідача Державного підприємства «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне» (97544, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, буд. 74).

Про стягнення 2 972,40 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1 ю/к., довіреність № 395-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі Сімферопольського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного комплексного торгового підприємства «Хрещатик» філія № 24 «Сонячне» про стягнення 2972,40 грн., з яких 2573,69 грн. - заборгованість за використану активну електроенергію, 125,84 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за активну електроенергію, 45,32 грн. - 3% річних за активну електроенергію, 227,55 грн. збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції за активну електроенергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином умови договору про постачання електричної енергії № 9 від 28.10.2003р. щодо своєчасного розрахунку за електроенергію, у звязку з чим, за ним склалася заборгованість у розмірі 2573,69 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що на підприємстві не використовується електроенергія, оскільки відсутня виробничо-фінансова діяльність.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.08.2011р. здійснено заміну відповідача по справі - Філію № 24 «Сонячне» Державного комплексного торгового підприємства «Хрещатик» на його правонаступника Державне підприємство «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне».

10 жовтня 2011р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з відсутністю можливості забезпечити явку представника.

Враховуючи встановлений ст. 69 ГПК України процесуальний строк розгляду справ у господарському суді, суд не знайшов підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача, з огляду на відсутність належних доказів, які підтверджують неможливість використання відповідачем прав передбачених ст. 28 ГПК України, в частині забезпечення участі своїх представників у справі, кількість яких цією нормою не обмежена.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків.

28 жовтня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (найменування якого змінено на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 154 VI від 17.09.2008р. на Публічне акціонерне товариство «Крименерго») та Державним комплексним торговим підприємством «Хрещатик» філія № 24 «Сонячне» (правонаступником майнових прав та обовязків якого виступає Державне підприємство «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне», про що свідчить статут підприємства (а. с. 46-50) укладено договір про постачання електричної енергії № 9 (а. с. 13-16).

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов даного договору і додатків до нього, які є його невідємною частиною.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобовязується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1 або № 4.2. «Порядок розрахунків».

Відповідно до додатку № 4.2 «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію» (а. с. 17), розрахунковим вважається період з 7 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових приладів у відповідності до Переліку обєктів та точок комерційного обліку фіксуються 6 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» в 2-х примірниках, по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 2 додатку № 4.2, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, враховуючи розрахункову величину втрат на ділянці мережі від місця встановлення приладів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії». Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів обліку, на обумовлену п. 1 даного додатку дату, оформляє «Акт про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня.

У випадку неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у зазначений строк (незалежно від підстав) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Пунктом 3 додатку № 4.2 визначено, що сума коштів, яку має сплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається наступним чином: обсяг переданої (спожитої) електричної енергії між датами зняття показників засобів обліку розкладується у відповідності з продовженням дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума множення тарифів на відповідні обсяги електричної енергії.

Рахунок на сплату електричної енергії має бути сплачено споживачем до дати, зазначеної в платіжному документі. У випадку несплати в зазначений строк споживачу припиняється постачання електроенергії шляхом її відключення/обмеження.

Відповідно до п. 6 зазначеного додатку, у випадку несвоєчасної сплати обумовлених даним Порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочки: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума заборгованості за спожиту електроенергію має бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з п. 9.5 договору про постачання електричної енергії № 9, даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2003р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Даний договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до завершення строку дії договору жодної зі сторін не буде заявлено про розірвання даного договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший строк за ініціативою будь-якої зі сторін в порядку, визначеним законодавством України.

Суду не надано доказів зміни або розірвання договору про постачання електричної енергії № 9 від 28.10.2003р., а в судовому засіданні сторони пояснили, що даний договір є дійсним.

Судом встановлено, що при підписанні договору про постачання електричної енергії сторонами підписано, зокрема, акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін на КТП-644, КТП-733 та КТП-617 (а. с. 63-69).

Крім того, сторонами було погоджено та підписано Перелік обєктів та точок комерційного обліку споживача (а. с. 70), з якого вбачається, що вищезазначені КТП виступають комерційними обєктами обліку відповідача.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що відповідач не повідомляв постачальника електричної енергії про зміну кількості обєктів обліку, у звязку з чим, зміни в договір № 9 від 28.10.2003р. не вносились.

Як пояснив відповідач, на балансі ДП «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне» значаться трансформаторні підстанції у кількості 3 штук, а саме: ТП-733, яка не була підключена до електромережі та була демонтована; ТП-617, яка обслуговує СТФ, яке передано в оренду, відповідно до договору оренди № 1044 від 07.05.2010р. (а. с. 54-56); КТП-644, яка знаходиться на території вин заводу, та з дозволу бувшого начальника РЕМ обслуговує біля 10 років мешканців вулиці Південна у с. Скворцове.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2011р. відповідача було зобовязано надати суду докази, що ТП не працюють, акти опломбування ТП та пояснення відносно того, з якого моменту відповідач не користується електроенергією. Проте, представник відповідача у судове засідання не зявився, вимоги суду про надання витребуваних доказів не виконав.

Згідно з розрахунком Сімферопольського РЕМ заборгованість відповідача за спожиту електроенергію з 21.07.2008р. по 11.07.2011р. (а. с. 18-20) складає 2573,69 грн. - за активну електроенергію. При цьому, з зазначеного розрахунку вбачається, що відповідач здійснював часткову оплату за електроенергію протягом липня 2008р.-липня 2011р., оскільки всього за даний період було нараховано до сплати 8 188,91 грн., а сплачено 5216,51 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснюється споживання електричної енергії та відповідна оплата постачальнику, проте, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати за спожиту електричну енергію, за останнім склалася заборгованість у розмірі 2573,69 грн., яку позивач просить стягнути.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 2573,69 грн.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача 125,84 грн. пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.4 даного договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у звязку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 125,84 грн. за період з 11.01.2011 року по 11.07.2011 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 45,32 грн. 3% річних та 227,55 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за спожиту електроенергію, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими.

За таких обставин матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача 3% річних в розмірі 45,32 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 227,55 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 10.10.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 17.10.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне» (97544, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, буд. 74, код ЄДРПО України 33655492) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, р/р 260303071142 з спеціальним режимом по сплаті за активну електроенергію у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805) в особі Сімферопольського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 172) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 2 573,69 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за активну електроенергію у розмірі 125,84 грн., 3% річних за активну електроенергію в розмірі 45,32 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 227,55 грн.

3.Стягнути з Державного підприємства «Державне сільськогосподарське підприємство «Сонячне» (97544, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, буд. 74, код ЄДРПО України 33655492) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, р/р 26005301320239 у Кримському центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 324430) в особі Сімферопольського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 172) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.