Рішення № 18798381, 11.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011Справа №5002-4/3172-2011 За позовом Заступника прокурора м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13); Республіканського комітету із земельних ресурсів (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лівадійська селищна рада (98600, м. Ялта , смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 300,95 грн.

Суддя Бєлоглазова І.К.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від першого позивача ОСОБА_1, дов. від 24.02.2011 р. у справі.

Від другого позивача ОСОБА_2, дов. від 25.07.2011 р. у справі.

Від відповідача ОСОБА_3, дов. від 26.04.2011 р. у справі.

Від третьої особи не зявився

Прокурор Шехірєва Н.Ю., посв. №11016.

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення будівлі існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за його власний рахунок, та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АРК. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям спірної земельної ділянки у розмірі 300,95 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем при відсутності правовстановлюючих документів та в порушення чинного законодавства України для здійснення господарської діяльності використовується земельна ділянка площею 0,0070 га за адресою: АДРЕСА_2, на якій відповідачем збудовано обєкт нерухомості - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду. Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що протягом 2002 - 2011 р. здійснює підприємницьку діяльність в с. Охотніче. Розміщення обєкта роздрібної торгівлі на спірній земельній ділянці було погоджено в договорі, укладеному в 2002 році між відповідачем та виконавчим комітетом Лівадійської селищної ради. Після цього від Лівадійської селищної ради або ії Виконавчого комітету вимог про звільнення цієї земельної ділянки не надходило. Рішенням 18 сесії 24 скликання Лівадійської селищної ради від 04.03.2004 р. № 33 були затверджені матеріали попереднього узгодження місця розміщення торгівельного комплексу в смт. Охотніче СПД ОСОБА_5, який представляв інтереси групи підприємців, у том числі і відповідача. З 2003 року відповідач неодноразово звертався до Лівадійської селищної ради з заявами про надання спірної земельної ділянки, але вони не були розглянуті. На думку відповідача прокурором не надано доказів, що Рада міністрів АР Крим є належним позивачем у даному спорі. Крім, того, відповідач вказує, що 15.03.2011 року ним була виконана постанова Управління Державної земельної інспекції від 10.03.2011 р. № 0000603 та сплачено 510,00 грн. штрафу, а також 300,95 грн. матеріальної шкоди. З врахуванням викладеного просить у позові відмовити. Ухвалою від 04.10.2011 р. суд допустив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Лівадійську селищну раду. Лівадійська селищна рада надала пояснення, з яких вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Охотніче Лівадійської селищної ради, встановлених рішенням Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 р. № 670-3/03. Рішення Верховної Ради АР Крим від 18.06.2008 № 911-5/08, яким було скасовано вищевказане рішення № 670-3/03 від 17.09.2003 р., постановою Окружного адміністративного суду від 20.10.2009 р. визнано незаконним. Зазначена постанова суду набрала законної сили 01.06.2010 р. У судовому засіданні оголошувалася перерва. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд,- В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.1 Положення про Республіканський комітет АР Крим по земельних ресурсах, Рескомзем АР Крим є республіканським органом влади АР Крим з питань земельних ресурсів та входить до єдиної системи державних територіальних органів земельних ресурсів. П. 3 Положення визначає, що однією з основних задач Рескомзему АР Крим є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель згідно із законом. Згідно ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень Рескомзему АР Крим, як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2011 р. відділом Держінспекції України Держкомзему у м. Ялта АР Крим було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території плато «Ай-Петрі», за результатом якої було складно відповідний акт б/н (а.с. 4-5). Перевіркою було встановлено, що за адресою м. Ялта, смт. Охотніче, плато «Ай-Петрі» розташовані самовільно зайняті земельні ділянки, у тому числі ділянка площею приблизно 70 кв.м., на якій СПД ОСОБА_4 розмістив кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

03.03.2011 р. Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим стосовно громадянина ОСОБА_4 було складно акт про адміністративне правопорушення № 0000603, у якому також було зафіксовано факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки орієнтовною пл. 70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яка використовується ним для обслуговування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». У той же день 03.03.2011 р. СПД ОСОБА_4 видано припис протягом 30 днів оформити документ на земельну ділянку або звільнити ії.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2011 р. Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим було винесено постанову № 0000603 від 10.03.2011 р. про накладання адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_4 за порушення вимог ст. 125 ЗК України у вигляді самовільного зайняття та використання земельної ділянки орієнтовною пл. 70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, для обслуговування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Згідно постанови від 10.03.2011 р. самовільним зайняттям та використанням земельної ділянки заподіяно матеріальну шкоду на суму 300,95 грн. За результатом розгляду матеріалів про адміністративне порушення відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Протокол від 03.03.2011 р. та постанова від 10.03.2011 р. були отримані відповідачем без заперечень та без зауважень. Постанова від 10.03.2011 р. не була оскаржена та була добровільно виконана відповідачем 15.03.2011 р., про що свідчать копії квитанції № 1408.334.1 (про сплату штрафу 510,00 грн.) та № 1408.334.3 (про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 300,95 грн.) (а.с.31). Позивач Рескомзем у судовому засіданні теж підтвердив виконання відповідачем постанови від 10.03.2011 р. Припис позивача від 03.03.2011 р. не виконано, документи на земельну ділянку не оформлені, земельна ділянка не звільнена, що не оспорюється відповідачем.

Згідно ч. 1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 ЗК України. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою статтею 126 ЗК України. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону

Дії, які свідчать про факт використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконання влади чи органу місцевого самоврядування про ії передачу власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» вважається самовільним зайняттям земельної ділянки.

З наданих сторонами документів вбачається, що спірна земельна ділянка, знаходиться в межах с. Охотніче Лівадійської селищної ради, встановлених рішенням Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003. Лівадійська селищна рада не надавала СПД ОСОБА_4 спірну земельну ділянку ані у власність, ані в оренду.

Документи, представлені відповідачем, свідчать, що він звертався до Лівадійської селищної ради з приводу надання земельної ділянки для розміщення торгівельного центра на плато «Ай-Петрі», в с. Охотніче 22.03.2004 р. Результати цього звернення суду не відомі. Доказів оспорювання відповідачем рішень, дій чи бездіяльності Лівадійської селищної ради щодо розгляду його заяви про надання земельної ділянки не представлено. Іншу заяву, як вказує відповідач, було подано в Лівадійську селищну раду в березні 2011 р. 06.04.2011 відповідачеві було надано відповідь, що його заява про надання дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку буде розглянуто на черговій сесії Лівадійської селищної ради (а.с. 37), але на день слухання справи заява не розглянута, бездіяльність Лівадійської селищної ради не оскаржена.

Посилання відповідача на договір на право розміщення торгівельної точки роздрібної торгівлі на земельній ділянці пл. 10 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, який було укладено ним з Виконавчим комітетом Лівадійської селищної ради 08.07.2002р., є неспроможним. Цей договір не є документом, який надає право користування земельної ділянки в розумінні ст. 126 ЗК України. Крім того, дія цього договору припинилася 31.12.2002 р. Свій обовязок щодо подання проекту відведення земельної ділянки, вказаної в договорі, протягом 3 місяців з дня підпису договору на розгляд Лівадійської селищної ради, відповідачем не виконано.

Незважаючи на відсутність документа, який посвідчує право на земельну ділянку, відповідач зайняв та використовує ії шляхом розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Цей факт встановлений судом та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» такі дії вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки. За вказане порушення відповідача на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова про накладання адміністративного стягнення від 10.03.2011 р. № 0000603 відповідачем не оскаржена та добровільно виконана.

Отже, позовні вимоги прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету із земельних ресурсів про зобовязання ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення будівлі існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за його власний рахунок є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо повернення Раді Міністрів АР Крим спірної земельної ділянки, то вони не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Охотніче Лівадійської селищної ради, встановлених рішенням Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 р. № 670-3/03. Тому повноваження Ради міністрів АР Крим, визначені ст. 16 ЗК України, на неї не розповсюджуються.

Згідно ч. 1 п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому у позові має бути визначено, у чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача, і обґрунтувано позовні вимоги.

Позивач Рада Міністрів АР Крим у письмових поясненнях від 04.12.2011 р. (а.с. 87-88), обґрунтовуючи свій матеріально-правовий інтерес у спірних відносинах, посилається на те, що рішення Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 р. №670-3/03, яким були встановлені межі с. Охотниче, було скасовано, а також на те, що не було затверджено проект землеустрою, яким було б встановлено межі с. Охотниче. Аналогічні доводи містять письмові пояснення заступника прокурора м. Ялти від 30.09.2011 р. №71-Х/ІІ. Але, як встановлено судом, рішення Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 р. №670-3/03 «Про встановлення меж с. Охотниче Лівадійської селищної ради (м. Ялта) АР Крим» на час розгляду справи є чинним. З тексту цього рішення вбачається, що проект землеустрою щодо встановлення меж с. Охотниче, необхідність розроблення якого передбачена ст.. 46 Закону України «Про землеустрій» та ст.. 173 Земельного кодексу України, був розроблений ТОВ «Інститут екології, землеустрою та проектування» та погоджений Лівадійською селищною радо. Саме на підставі цього проекту були встановлені межі с. Охотниче та прийнято рішення №670-3/03 від 17.09.2003 р. Ці факти ніким не спростовані.

Таким чином на даний час не доведено, що у спірних правовідносинах законні інтереси Ради Міністрів АР Крим порушені та підлягають захисту.

В частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 300,95 грн. прокурором подано заяву про відмову від позову у звязку з оплатою відповідачем вказаної суми до подання позову. Відмова підтримана позивачем Республіканським комітетом по земельних ресурсах. Дана відмова прийнята судом як така, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Відмова від частини позову є підставою для припинення провадження у цій частині позову згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати суд відносить на відповідача згідно положень ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення підписаний та оформлений 13.10.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, ч. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника прокурора м. Ялта, м. Ялта, в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, м. Сімферополь, про звільнення земельної ділянки шляхом знесення будівлі існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за власний рахунок ОСОБА_4 та стягнення 300,95 грн. задовольнити частково.

2. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_4, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення будівлі існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свій рахунок.

3. В частині позову про повернення Раді Міністрів АР Крим земельної ділянки площею 0,0070 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 відмовити.

4. В частині позову про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_4, с. Соколіне, 300,95 грн. матеріальної шкоди провадження у справі припинити.

5. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 42,50 грн.

6. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоглазова І.К.