Постанова № 1879015, 09.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1791/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» липня 2008 року

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного суду адміністративний позов  Військового прокурора Харківського гарнізону  в інтересах держави в особі військової частини 1467 східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним нарахувань штрафних санкцій та перерахунок розміру податку з власників транспортних засобів за період, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив  суд визнати нечинним у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0001391730/0 та № 0001401730/0 про стягнення штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів за період з січня 2002 року по жовтень 2006 року в розмірі 9680,07 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0004171501 від 09.12.2005 року на суму 540,00 грн. та податкове повідомлення-рішення  № 0001591501 від 27.03.2006 року на суму 170,00 грн. у стягненні штрафних санкцій по податку на прибуток за несвоєчасне подання податкового звіту за 2005 рік загальним розміром 710,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000441800/0 від 09.02.2005 року на суму 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001241800/0 від 17.03.2006 року на суму 170,00 грн. у стягненні штрафних санкцій по податку на землю за несвоєчасне подання в/ч 1467 податкових розрахунків земельного податку на 2005 і 2006 роки в розмірі 340,00 грн.; зобов’язати відповідача внести зміни в розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за період з січня 2005 по грудень 2007 року на підставі уточненого розрахунку, включивши до нього податок на автотранспортні засоби спеціального призначення, проведені під кодом 8705; а переплату  по податку з власників транспортних засобів за період з січня 2005 року по грудень 2007 року в сумі 5271,00 грн. – зарахувати в рахунок майбутніх платежів позивача по податку з власників транспортних засобів.

Під час розгляду справи позивач відмовився від свої позовних вимог в частині визнання нечинними6  податкового повідомлення-рішення № 0004171501 від 09.12.2005 року на суму 540,00 грн. та податкове повідомлення-рішення  № 0001591501 від 27.03.2006 року на суму 170,00 грн. у стягненні штрафних санкцій по податку на прибуток за несвоєчасне подання податкового звіту за 2005 рік загальним розміром 710,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000441800/0 від 09.02.2005 року на суму 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001241800/0 від 17.03.2006 року на суму 170,00 грн. у стягненні штрафних санкцій по податку на землю за несвоєчасне подання в/ч 1467 податкових розрахунків земельного податку на 2005 і 2006 роки в розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що  перевіркою фінансової діяльності у військовій частині 1467 встановлено наступне. Згідно cm. 27 Закону України «Про державну прикордонну службу», фінансування діяльності Держприкордонслужби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до цього, Харківська авіаційна ескадрилья (в/ч 1467) фінансується за рахунок державного бюджету і має рахунок в Комінтернівському відділі Управління держказначейства в Харківській області.

Як вказав представник позивача, згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 25 квітня 2007 року №0001391730/0 військова частина 1467 має порушення при сплаті податку з власників транспортних засобів в розмірі 18572,07 грн., за що повинна сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 9286,04 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 25 квітня 2007 року №0001401730/0 військова частина 1467 має порушення при сплаті податку з власників транспортних засобів в розмірі 1970,15 грн, за що повинна сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 394,03 грн.

Загальна сума штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів, заявлена до стягнення, складає 9680,07 грн.

Однак, в додатку до листа відповідача від 16.04.07 р. № 1538/17-304 «Про результати перевірки в/ч 1467 з питання несвоєчасної сплати податку з власників транспортних засобів» - розрахунку штрафних санкцій видно, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів здійснено за періодз 15.01.2002 року по 16.10.2006 року        

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Підприємницькою діяльністю в/ч 1467 не займається і податок на прибуток не сплачує. Згідно п. 3 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються "підприємства та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету". В/ч 1467 Східного регіонального Управління Державної прикордонної служби України повністю утримується за рахунок державного бюджету України.             Згідно з вимогами ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення для виплати податків на прибуток та на землю не передбачені чинним законодавством. Як вказав представник позивача в розрахунку суми податку з власників транспортних засобів, поданих позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова частина автомобільного транспорту проведена під кодом 8705, тобто транспорт спеціального призначення. Згідно ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» автомобілі спеціального призначення під кодом 8705 не є об'єктами оподаткування. Згідно ч. 7 ст. 6 вказаного вище закону, перерахування неправильно сточеного податку допускається не більш, як за три попередні роки. Представник позивача вказав, що неодноразово звертався до відповідача з проханням не нараховувати та не стягувати штрафні санкції, а також з проханням перерахувати помилково переплачений податок з власників транспортних засобів за період з 2005 по 2007 роки (вих. № 11/745 від 31.07.07 p., вих. № 41/930 від 28.09.07 p.), однак відповідач відмовив позивачу в перерахунку податкового боргу та запропонував позивачу звернутись з цього приводу до господарського суду. Згідно розрахунку з податку власників транспортних засобів за 2005 рік та платіжних доручень про сплату податку за 2005 рік: (№278 від 13.07.05р.на суму 1984,00 грн., №438 від 14.10.05 р. на суму 993,00 грн., №7 від 20.01.06р. на суму 992,00 грн.), -Позивач сплатив податок з власників транспортних засобів в розмірі 3969,00 грн. За уточненим розрахунком, без урахування спецтранспорту під кодом 8705, розмір податку з власників транспортних засобів за 2005 рік мав скласти 2201,00 грн. Розмір переплати по податку з власників транспортних засобів у 2005 році склав 1768,00 гривень. Згідно розрахунку з податку власників транспортних засобів за 2006 рік та платіжних доручень про сплату податку за 2006 рік: (№186 від 30.05.06 р. на суму 1557,00 грн., №253 від 29.06.06 р. на суму 1557,00 грн., №459 від 09.10.06р. на суму 1557,00 грн. та №69 від 28.02.07 р. на суму 1557,00 грн.), - Позивач сплатив податок з власників транспортних засобів в розмірі 6228,00 грн. За уточненим розрахунком, без урахування спецтранспорту під кодом 8705, вартість податку з власників транспортних засобів за 2006 рік мав скласти 4857,00 грн. Розмір переплати по податку з власників транспортних засобів у 2006році склав 1371,00 гривень. Згідно розрахунку з податку власників транспортних засобів за 2007 рік та платіжних доручень про сплату податку за 2007 рік: (№209 від 27.04.07 р. - за перший квартал 2007 р. 1748,00 грн., № 365 від 20.07.07 р. на суму 1112,00 грн., №376 від 20.07.07 на суму 636,00 грн., №561 від 16.10.07 р. на суму 1112,00 грн., №562 від 16.10.07 р. на суму 636,00 грн.), Позивач сплатив у 2007 році податок в розмірі 5244,00 грн. За уточненим розрахунком, без урахування спецтранспорту під кодом 8705, податок з власників транспортних засобів за 2007 рік мав скласти 3112,00 грн. Розмір переплати по податку з власників транспортних засобів за 2007 рік склав 2132,00 гривень. В результаті перерахування неправильно сплаченого податку за період з січня 2005 по грудень 2007 років, загальна сума податку з власників транспортних засобів за цей тріод має бути зменшена на 7018,00 гривень, а переплата в сумі 5271 грн. - зарахована в рахунок майбутніх платежів по податку з власників транспортних засобів.

Представник позивача в судове засідання з’явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився у повному обсязі вказавши, що податкові повідомлення рішення винесені відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена перевірка військової частини 1467 (код 14321794) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з питання несвоєчасності сплати податку з власників транспортних засобів (Акт від 16.04.2007р. №1538/17-304).

Перевіркою встановлені порушення в/ч №1467 наступних норм чинного законодавства:

- п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (несвоєчасна сплата сум податку з власників транспортних засобів, самостійно визначених платником податку).

У зв'язку з виявленням вказаних порушень начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" були винесені податкові повідомлення - рішення за формою "Ш" від 25.04.2007р. №0001401730/0 та №0001391730/0 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 394,03 грн. та 9286,04 грн. відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд  прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати подати збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. ст. 2,4,9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку таї умовах, що визначаються законами України про оподаткування

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Виходячи з аналізу положень вищезазначеного закону суд приходить до итсновку, що перелік власників транспортних засобів, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, встановлений статтею 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", не передбачає звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів військові частини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Суд зазначає, що Закон України "Про систему оподаткування" є спеціальним законом про оподаткування.

Статтею 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" встановлено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Таким чином, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яку зазначає у розрахунку суми податку на поточний рік.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання,  самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

П. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок юридичними особами сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Суд зазначає, що В/ч №1467 несвоєчасно здійснювала сплату узгоджених податкових зобов'язань, згідно наданих розрахунків по податку з власників транспортних засобів починаючи з 2002р..

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Що стосується твердження позивача, що автомобілі спеціального призначення під кодом 8705 не є об'єктами оподаткування, так як згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів" автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги) є об'єктами оподаткування, то з ним суд погодитись не може оскільки аналізуючи зміст частини 2 статті 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів" суд приходить до висновку, що вона містить вичерпний перелік транспортних засобів які не є об'єктами оподаткування транспортні засоби під кодом 8705 , а саме це автомобілі швидкої допомоги та пожежні, щодо інших автомобілів спеціального призначення то вони є об’єктом оподаткування.

Щодо вимоги позивача, а саме визнання зайво стягнутими відповідачем з позивача за актом звірки від 26.04.2007р. кошти по податку з власників транспортних засобів в розмірі 2620,40грн., сплачені позивачем платіжним дорученням №290 від 27.04.2007р., то суд зазначає, що як було встановлено судом під час розгляду справи станом на 26.04.2007 року згідно даних облікової картки Військової частини 1467 Східного   регіонального   управління   Державної   прикордонної   служби   України   за військовою частиною лічиться сума податкового боргу у розмірі 4368,40грн.

Згідно даних облікової картки Військової частини 1467 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України сума податкового боргу у розмірі 4368,40грн. складається з наступного:

- залишок несплаченої суми у розмірі 893,40грн. по розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 24.05.2006р. №23328 на 2006 рік (строк сплати 16.10.2006р.); - сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн. згідно податкового повідомлення-рішення   від   09.11.2006р.,   винесеного   на   підставі   акта   перевірки   від 09.11.2006р. №308/17-304; - сума у розмірі 1557,00грн. по розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 24.05.2006р. №23328 на 2006 рік (строк сплати 15.01.2007р.); - сума у розмірі 1748,00грн. по розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 28.02.2007р. №4067 на 2007 рік (строк сплати 16.04.2007р.). Суд зазначає, що зазначений вище борг на час розгляду справи позивачем не сплачений.  Таким чином позивачем не виконані вимоги п. 1 ст. 71 КАС України і не доведена не правомірність прийнятих відповідачем повідомлень - рішення № 0001391730/0, № 0001401730/0 від 25 квітня 2007 року, а тому позов не підлягає задоволенню. Що стосується заяви представника позивача, щодо застосування строків давності до вищезазначених сум штрафних санкцій, то суд зазначає, що згідно абзацу першому преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах визначених цим підпунктом.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як було встановлено судом заборгованість по штрафних санкціях виникла  з 16.10. 2006 року та на протязі 2007 року, отже на час подачі позову до суду  строк позовної давності, щодо стягнення вищезазначеної суми ще не сплив.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Військового прокурора Харківського гарнізону  в інтересах держави в особі військової частини 1467 східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним нарахувань штрафних санкцій та перерахунок розміру податку з власників транспортних засобів за період - відмовити.

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2008 року

Суддя

Спірідонов М.О.