ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"12" жовтня 2011 р.Справа № 15/69/5022-1242/2011
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув матеріали справи
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Філії "Велико-Березовицька дорожньо-експлуатаційна дільниця", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728
про cтягнення 17.930 грн. боргу, 33.115,24 грн. пені, 778,11 грн. 3 % річних, 2.806,91 грн. інфляційних нарахувань, 8.911,21 грн. неодержаного прибутку
За участю представників:
позивача: ОСОБА_2 довіреність № 873866 від 20.12.10 р.,
відповідача: не з'явився;
Суть справи:
Приватний підприємець ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1 звернувся з позовом до Філії "Велико-Березовицька дорожньо-експлуатаційна дільниця", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення 17.930 грн. боргу, 33.115,24 грн. пені, 778,11 грн. 3 % річних, 2.806,91 грн. інфляційних нарахувань, 8.911,21 грн. неодержаного прибутку.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить стягнути з Філії " Велико-Березовицька дорожньо-експлуатаційна дільниця" 17.930 грн. боргу, 33.115,24 грн. пені, 778,11 грн. 3 % річних, 2.806,91 грн. інфляційних нарахувань, 8.911,21 грн. неодержаного прибутку.
В судове засідання відповідач не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь в судовому засіданні є правом сторін, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
У відзиві на позов № 316 від 19.09.2011р. відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Філія "Великоберезовицька дорожньо-експлуатаційна дільниця" не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду мають лише підприємства, установи та організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач ОСОБА_1, АДРЕСА_1, згідно виписки серії НОМЕР_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців являється фізичною особою - підприємцем, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Філією "Велико-Березовицька дорожно-експлуатаційна дільниця" (Покупець) 05.10.2009 року укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого Продавець зобовязується поставити пісок (надалі Товар), а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. договору).
За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу, відповідно до положень ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог документи, судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 2 від 05 жовтня 2009 року укладено між Приватним підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 16.09.1998р., в подальшому "Продавець" та Філією "Великоберезовицька ДЕД", в особі начальника ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, в подальшому "Покупець".
Згідно представленої відповідачем Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 22-223, що знаходиться в матеріалах справи, Філія "Велико-Березовицька дорожньо-експлуатаційна дільниця" за організаційно-правовою формою господарювання зазначена як філія.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 18 ГПК України встановлений склад учасників судового процесу, до якого входять сторони (позивач і відповідач), треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України (ч 1 ст. 21 ГПК України).
При цьому, згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Разом з тим, згідно ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Як вбачається із наданої представником відповідача довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 22-223 від 25.06.2002 р., Філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця", ідентифікаційний код № 26197661 не є юридичною особою, а лише філією Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор".
В судових засіданнях клопотань до суду від представника позивача щодо залучення іншого відповідача не поступало.
Таким чином, відповідач, визначений позивачем у позовній заяві, а саме: Філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" не є юридичною особою і не може самостійно виступати стороною (відповідачем) по справі, що розглядається в рамках господарського процесуального судочинства, оскільки спір за участю неюридичної особи не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак провадження у справі підлягає припиненню в порядку п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України..
Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258) встановлено, що повернення коштів внесених для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
Відповідно до ст. 47 ГПК України та п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4-2, 12, 20, 22, 43, 69, 77, 80, 86 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 15/69/5022-1242/2011 припинити.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 - державне мито в сумі 635,41 грн.
Видати довідку.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати довідку.
4. Ухвалу направити сторонам по справі.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8392
СуддяГ.Б. Бучинська
Судове рішення № 18784085, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 12.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/69/5022-1242/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: