Рішення № 18784022, 24.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.Справа № 25/17-2552-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Україна»

до відповідача: Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»

про стягнення 878820,76 грн.

Головуючий суддя Малярчук І.А.

Суддя Оборотова О.Ю.,

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №Д-01/26 від 26.01.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №536 від 16.03.2011 р.

В засіданні 24.10.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №Д-01/26 від 26.01.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №536 від 16.03.2011 р.

Суть спору: про стягнення з КП «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»на користь ТОВ «Ремондіс Україна» 878820,76 грн. заборгованості за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів населення.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 22.08.2011 р. вх.№29124/2011, пояснення від 05.09.2011 р. вх.№30647/2011, в їх обґрунтування зазначає, що в період з 20.03.2011 р. по 12.05.2011 р. на підставі усної домовленості між сторонами спору позивачем відповідачу були надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів населення, підтвердженням чого слугують акти здачі-приймання робіт №ОУ-0000073 від 31.03.2011 р., №ОУ0000100 від 30.04.2011 р., №ОУ-0000128 від 31.05.2011 р. Виставлені позивачем рахунки на суму 878820,76 грн. відповідачем не оплачені.

Відповідач надав суду заперечення від 22.08.2011 р. вх.№29218/2011, від 26.09.2011р. вх.№33298/2011, де просить суд у позові позивачу відмовити, посилаючись на те, що між сторонами спору не існувало усної домовленості стосовно надання/отримання таких послуг та в силу ч.1 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.215, ч.4 ст.203 ЦК України правочин між сторонами мав бути укладений у письмовій формі, а усний правочин є нікчемним. Крім того, відповідач відмічає, що згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»сплата за комунальну послугу по вивезенню твердих побутових відходів є обовязком споживача цієї послуги, яка проводиться шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок КП «ЖКС «Черьомушки».

Клопотання відповідача від 08.08.2011 р. вх.№26799/2011 та позивача від 08.08.2011р. вх.№26785/2011 про відкладення розгляду справи було судом задоволено, про що свідчить ухвала суду від 08.08.2011 р.

За клопотанням позивача від 22.08.2011 р. вх.№29215/2011 згідно ч.3 ст.69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 05.09.2011 р.

Ухвалою суду від 05.09.2011 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Ухвалою від 08.09.2011 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий Малярчук І.А., судді Оборотова О.Ю., Погребна К.Ф.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, колегія суддів встановила наступне:

КП «ЖКС «Черьомушки»відповідно до п.4 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»рішенням Одеської міської ради №1173-V від 05.04.2007 р. визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, що знаходяться на території Малиновського району м. Одеси.

Відповідно до п.2.2.1. Статуту КП «ЖКС «Черьомушки»предметом діяльності підприємства є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, повязаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового і нежитлового фонду і одержання прибутку в інтересах замовника.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20.07.2011 р. Панкову Ю.М. надано право вчиняти юридичні дії від імені КП „ЖКС „Черьомушки” без довіреності, у тому числі підписувати договори, у звязку з чим, суд робить висновок, що видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт, якими позивач підтверджує позовні вимоги, підписані Панковим Ю.М. як повноважною особою від імені відповідача.

Листами №664 від 05.04.2011 р., 921/1 від 05.05.2011 р., №921 від 05.05.2011 р. відповідач поінформував позивача про кількість осіб, що проживають на ввіреній відповідачу території та користуються послугою «Вивіз твердих побутових відходів».

Із акту №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт від 30.04.2011 р., підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками ТОВ «Ремондіс Україна»та КП «ЖКС «Черьомушки», вбачається, що товариство надало та підприємство прийняло послуги по вивезенню твердих побутових відходів в період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. на суму 497126,50грн.

Згідно акту №ОУ-0000128 здачі-прийняття робіт від 31.05.2011 р., підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками ТОВ «Ремондіс Україна»та КП «ЖКС «Черьомушки», вбачається, що останній прийняв надані позивачем послуги по вивезенню твердих побутових відходів в період з 01.05.2011 р. по 12.05.2011 р. на суму 189346,26грн.

За актом №ОУ-0000073 здачі-прийняття робіт від 31.03.2011 р., підписаним повноважними представниками та скріпленим печатками ТОВ «Ремондіс Україна» та КП «ЖКС «Черьомушки», товариство надало, а підприємство прийняло послуги по вивезенню твердих побутових відходів з 20.03.2011 р. по 31.03.2011 р. на суму 192348 грн.

Претензій щодо кількості, якості, вартості наданих послуг КП „ЖКС „Черьомушки” не предявляв.

Відповідно до цього, позивачем відповідачу було виставлено рахунки-фактури на оплату наданих послуг №СФ-0000112 від 30.04.2011 р. на суму 497126,50 грн., №СФ-0000084 від 31.03.2011 р. на суму 192348 грн., №СФ-0000143 від 31.05.2011 р. на суму 189346,26 грн., які надсилались рекомендованими листами із описом вкладення, докази відправлення наявні в матеріалах справи.

Із дослідженої судом тендерної документації на закупівлю КП «ЖКС «Черьомушки»послуг з вивезення твердих побутових відходів, встановлено, що договір із переможцем конкурсу ТОВ «Ремондіс Україна»було укладено 13.05.2011 р., тобто після припинення правовідносин, які склались між сторонами в період з 20.03.2011 р. по 12.05.2011 р., тому правовідносини, що виникають із договору від 13.05.2011 р. до уваги за даним предметом спору, судом не приймаються.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ „Ремондіс Україна” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

За положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями ч.2 ст.14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч.1 ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу. Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Положеннями п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, має місце в даних правовідносинах усна угода сторін стосовно надання та отримання послуг з вивезення твердих побутових відходів, фактичне виконання якої позивачем, як і прийняття відповідачем підтверджується наявними в справі актами здачі-приймання робіт.

Судом також досліджувалися обставини виникнення зобовязань у відповідача по оплаті вартості набутих послуг відповідно до чого судом було встановлено, що по рахунку-фактурі №СФ-00000112, який надісланий за 11.06.2011 р., відповідач повинен був здійснити оплату в строк до 20.06.2011 р., по рахунку-фактурі №СФ-0000084, надісланому 05.05.2011 р., в строк до 15.05.2011 р., по рахунку-фактурі №СФ-00000143, надісланому 13.06.2011 р., в строк до 23.06.2011 р., що судом розраховано з врахуванням триденного строку поштового перебігу по Україні.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на звернення позивача до суду із даним позовом 25.06.2011 р. та строків, визначених ч.2 ст.530 ЦК України для погашення зобовязання відповідачем, позивачем дотримано строк для подання цього позову.

Позиція відповідача про обовязок споживачів комунальних послуг, тобто населення, сплачувати їх вартість, судом до уваги не приймається, оскільки у позивача відсутні договірні відносини із споживачами послуг по вивезенню твердих побутових відходів, натомість наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що існування договірних відносин з приводу безпосереднього виконання зазначеного виду комунальних послуг саме позивачем та як наслідок їх прийняття відповідачем без жодних зауважень, виникає обовязок у останнього щодо їх оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає існування правовідносин ТОВ „Ремондіс Україна” з КП „ЖКС „Черьомушки” по наданню послуг з вивезення твердих відходів, які виникли відповідно до ч.1 ст.207, ч.2 ст.640 ЦК України шляхом обміну сторін листами та підписання актів здачі-приймання виконаних послуг, у звязку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 878820,76грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені ТОВ «Ремондіс Україна»позовні вимог, тому стягненню з КП «ЖКС «Черьомушки»підлягає заборгованість за набуті послуги в сумі 878820,76 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 8788,21грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара,38А, код 35303278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Україна»(03040, м. Київ, вул. Васильківська,14, код 35391427) 878820 (вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 76 коп. заборгованості, 8788 (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 21 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Головуючий суддяІ.А.Малярчук

СуддяО.Ю. Оборотова

СуддяК.Ф. Погребна

Повний текст рішення складено 26 .10.11 р.

Суддя Малярчук І.А.