Рішення № 18783632, 19.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2011 р.Справа № 24/17-3453-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010"; до відповідача: Комунального підприємства "ХАРЧУВАННЯ"

про стягнення 107143,41 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 26.08.2011р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "ХАРЧУВАННЯ" про стягнення 107143,41 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, відзив на позов суду не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 19.10.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

16.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010" (постачальник) та Комунальним підприємством „Харчування” (покупець) був укладений договір № 33 на поставку продовольчих товарів, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобовязується своєчасно поставити і передати у власність Покупцю товар, кількість і вартість якого вказані в специфікації, що є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязується належним чином прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 1.2 та 1.3 договору №33 від 16.07.2010р. загальна сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених впродовж строку дії договору. Строк, обсяги поставки, порядок доставки узгоджується покупцем при замовленні товару.

Згідно п. 2.1 договору №33 від 16.07.2010р. постачальник повинен своєчасно поставити товар за місцем знаходження складу покупця. Доставка товару здійснюється транспортом постачальника за узгодженою заявкою покупця із зазначенням ціни товару (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4 договору №33 від 16.07.2010р. якість і кількість товару перевіряється в момент його приймання і оформляється накладною.

У відповідності з п. 2.7 договору №33 від 16.07.2010р. передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних і довіреностей. Покупець може письмово повідомити постачальника про зразки печатки (штампу), якими матеріально-відповідальна особа, що приймає товар буде завіряти свій підпис на супровідних документах.

Згідно п. 2.8 договору №33 від 16.07.2010р. передбачено, що право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі йому товару. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної.

У відповідності з умовами вказаного договору постачальник вважається таким, що виконав свої обовязки з передачі товару, коли товар і відповідна документація повністю передані покупцю (п. 2.10 договору).

Згідно п. 3.1 договору №33 від 16.07.2010р. ціна на товар встановлюється постачальником та не може бути змінена, про що за 7 днів до початку майбутньої поставки повинен бути письмово повідомлений покупець. Покупець сплачує поставлений постачальником товар по ціні, що вказана в накладній (п. 3.2 договору). Ціна одиниці товару (з урахуванням ПДВ 20%) узгоджується сторонами та вказується в накладних (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору №33 від 16.07.2010р. зазначено, що покупець зобовязаний оплатити товар на протязі 21 банківського дня з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

П. 4.2 договору №33 від 16.07.2010р. передбачено, що сторони проводять звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюють відповідним актом. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки, являються підставою для остаточних взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 4.5 договору №33 від 16.07.2010р. Розрахунки проводяться згідно виписаних товарно-транспортних накладних, видаткових накладних (накладних) або рахунків.

Вказаний договір набув чинності з дня його підписання сторонами. Строк дії договору встановлений в п. 6.1 договору та визначений до 31.12.2011 р., а в частині невиконаних зобовязань до їх повного погашення.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та зясовано судом, на виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 337304,21 грн., але відповідач оплату отриманного товару в повному обсязі не здійснив сплатив лише частково заборгованість у сумі 230160,80грн., у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 107143,41грн.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи, а саме:

-згідно видаткової накладної № РН-0000074 від 08.09.2010р. було поставлено товару на суму 46182,34 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000075 від 09.09.2010р. було поставлено товару на суму 20291,06 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000076 від 10.09.2010р. було поставлено товару на суму 8849,40 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000110 від 19.09.2010р. було поставлено товару на суму 9338 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000558 від 21.11.2010р. було поставлено товару на суму 26902,27грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000630 від 28.11.2010р. було поставлено товару на суму 14371,01 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000666 від 05.12.2010р. було поставлено товару на суму 6151,20 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000711 від 12.12.2010р. було поставлено товару на суму 2197,50 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000021 від 05.01.2011р. було поставлено товару на суму 9329,59 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000037 від 10.01.2011р. було поставлено товару на суму 38 792,52 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000101 від 20.01.2011р. було поставлено товару на суму 1457,50 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000011 від 01.02.2011р. було поставлено товару на суму 8922,01 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000019 від 02.02.2011р. було поставлено товару на суму 11 200 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000045 від 07.02.2011р. було поставлено товару на суму 52730,96 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000091 від 14.02.2011р. було поставлено товару на суму 30492,50 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000112 від 17.02.2011р. було поставлено товару на суму 10 000 грн.;

-згідно видаткової накладної № РН-0000245 від 09.03.2011р. було поставлено товару на суму 18772,15 грн.;

При цьому слід зазначити, що поставлений позивачем товар було отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на вищевказаних видаткових накладних та штамп відповідача.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про виконання позивачем своїх зобовязань за укладеним з відповідачем договором поставки.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем товару від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказаний товар відповідно до оформленої накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До того ж ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, відмовою сплатити позивачу суму заборгованості за вище вказаним договором поставки в розмірі 107143,41 грн. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, розмір якої також підтверджується складеним і підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.03.2011 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010" до відповідача: Комунального підприємства "ХАРЧУВАННЯ" про стягнення 107143,41 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Харчування” (65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 66; код ЄДРПОУ 05480364; р/р 26006311529501 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАНІЯ 2010" (65012, м. Одеса, вул Пантелеймонівська, буд. 21, офіс 8, код ЄДРПОУ 37114314, р/р 26008312019201 в АБ «Південний», МФО 328209) заборгованість в розмірі 107143,41грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1072.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.2011р.