Рішення № 18783448, 10.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 27/17-3200-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 1667,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1667,46 грн., з яких 1308,72 грн. - основний борг, 143,17грн. - пеня, 160,17 грн. – інфляційні, 55,40 грн. – 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору постачання товарів №ТОВ-000487 від 08.12.2009р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобов’язання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в зв’язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Представник позивача у судове засідання 10.10.2011 року не з’явився, між тим надав всі необхідні документи для розгляду справи по суті.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08 грудня 2009 року між ТОВ "ПР-ЮГ" (надалі - постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - покупець) укладено договір постачання товарів №ТОВ-000487 (надалі –договір), згідно якого постачальник зобов’язався передати (поставити) покупцеві, у зумовлені цим договором строки, товар – алкогольні напої в асортименті (надалі – товар), згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.

У відповідності до п. 1.2 договору, товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару, на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.

Згідно з п. 2.1 договору, асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що кількість товару, що постачається, визначається загальною кількістю товару, зазначеною в накладних на постачання товару, що виконується на підставі замовлень покупця.

У відповідності до п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що цей договір може бути продовжено шляхом укладення між сторонами письмової угоди на термін, зазначений в такій угоді. У випадку, якщо за відсутності письмової угоди, сторони продовжують виконувати цей договір, і від сторін не надходило пропозицій про зміну умов договору, договір вважається продовженим на три календарних місяці на тих самих умовах. Сторона, яка не підтримує продовження цього договору, повинна направити на адресу іншої сторони повідомлення про припинення договору. Сторони зобов’язані протягом одного місяця з моменту отримання такого повідомлення звірити взаємну заборгованість та провести взаємні розрахунки. За результатами звірки сторони підписують акт, який є підставою для проведення взаємних розрахунків.

На виконання умов вищезазначеного договору, 26.03.2010р. ТОВ "ПР-ЮГ" передало, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, згідно специфікації продукції, яка постачається за договором №ТОВ-000487, отримано товар на загальну суму 1608,72 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №ТОВ-001366 від 26.03.2010р., підписаною повноважною особою підприємства позивача та безпосередньо Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

В порушення вимог договору, за фактично отриманий товар –алкогольну продукцію, відповідач розрахувався частково та 27.09.2010р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "ПР-ЮГ" грошові кошти у розмірі 300,00 грн., в якості плати за поставлений товар по накладній №ТОВ-001366 від 26.03.2010р., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку станом на 27.09.2010 року. (а.с.28-29).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № ТОВ-000487 від 08.12.2009р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 5.1 договору на поставку товару №ТОВ-000487 від 08.12.2009р., встановлено, якщо сторони не домовились про інше, покупець зобов’язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Разом з тим, у накладній №ТОВ-001366 від 26.03.2010р. встановлено строк оплати до 09.04.2010р., отже, як зазначає позивач моментом виникнення заборгованості у відповідача за фактично отриманий товар - 10.04.2010р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором постачання товарів №ТОВ-000487 від 08.12.2009р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "ПР-ЮГ" у розмірі 1308,72 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "ПР-ЮГ" в частині стягнення суми боргу у розмірі 1308,72 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 6.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від обов’язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права постачальника на відшкодування за рахунок покупця непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за цим договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 143,17 грн. за період з 10.04.2010р. по 09.10.2010р. (за шість місяців), інфляційних в розмірі 160,17 грн. за період з серпня 2010 року по червень 2011 року

та 3% річних у розмірі 55,40 грн. за період з 10.04.2010р. по 29.07.2011р., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ПР-ЮГ" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1308,72 грн., пені у розмірі 143,17 грн., інфляційних у розмірі 160,17 грн. та 3% річних у розмірі 55,40 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65020, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ” (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 10, код ЄДРПОУ 32834538) 1308/одна тисяча триста вісім/грн. 72 коп. основного боргу, 143/сто сорок три/грн.17 коп. пені, 160/сто шістдесят/грн. 17 коп. інфляційних, 55/п’ятдесят п’ять/грн. 40 коп. 3% річних, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 17.10.2011р.