Рішення № 18783150, 13.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р.Справа № 11/17-2957-2011 За позовом: Державного підприємства "Ровенькиантрацит";

До відповідача: Одеської залізниці;

про стягнення 5298,02 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: 28.07.2011 р. за вх. № 4389/2011 Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (далі Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 5298,02 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у поясненнях по справі від 26.08.2011 р. за вх. № 29705/2011.

В судовому засіданні від 10.10.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.10.2011 р. о 12 год. 30 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

27.11.2010 р. Позивачем, по залізничній накладній № 52972117 у напіввагонах № 60660172, № 67701854, № 67878876, на адресу ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" , м. Ізмаїл, вул. Портова 7 (станція Ізмаїл-експорт Одеської залізниці) було відвантажено 207000 кг вугілля Антрацит марки АС.

В ході слідування вагону 67878876 на ст. Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці була перевірена маса вантажу, виявлено нестачу вугільної продукції у кількості 8300 кг., про що було складено комерційний акт№ БМ 731166/254/334 від 28.11.2010 р.

Позивачем була розрахована вартість недостачі (з урахуванням норми нестачі), яка склала 5298,02 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та зазначає, що вантаж до перевезення був виданий 27.11.2010 р., комерційний акт БМ 731166/254/334 був складений від 28.11.2010 р., а до Господарського суду Одеської області Позивач звернувся лише 22.07.2011 р. Тому Відповідач вважає, що Позивачем було пропущено строк позовної давності.

Також відповідач зазначає, що 18.02.2011 р. на адресу Одеської залізниці було направлено претензію № 17-юр від 18.02.2011 р. про відшкодування вартості нестачі вугільної продукції у на піввагоні № 67878876, на яку 20.04.2011 р. Одеською залізницею було направлено відповідь за номером №27/4, якою претензійні вимоги були відхилені у повному обсязі на підставі ст.31, 32 Статуту залізниць України.

З урахуванням зазначеного Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.113 СЗУ за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 27.11.2010 р. Позивачем за залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №52972117 в 3-х вагонах на адресу ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт", ( станція призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці) було відвантажено 207000 кг вугілля Антрацит марки АС. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами ТУр.2 пар. 3-5 п.4.1,4.3,8 гл.1 дод. 14 до СМГС, здійснено маркування вантажу.

В ході слідування вагону № 67878876 на ст. Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було виявлено поглиблення на поверхні вантажу, про що було складено акт загальної форми № 821 28.11.2010 р.

28.11.2010 р. на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було здійснено комісійне переваження вагону № 67878876, складено комерційний акт серії БМ 731166/254/334 від 28.11.2010 р., в якому зазначено, що: „... при переваженні виявлено вага брутто 82700 кг, тара 22000 кг., нетто 60700 кг, що менше проти ваги зазначеної у документах на 8300 кг. Вагон у технічному стані справний. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 100 мм., маркування вапном. Між 5-6 люками праворуч наявне воронкоподібне поглиблення довжиною 4000 мм по ширині вагону, глибиною до дна вагону. Порушено маркування. На станції призначення різниці проти акту не виявлено (Розділ "Ж" комерційного акту БМ 731166/254/334).

Наявність поглиблень при транспортуванні та відсутність маркування, свідчить про можливу виїмку вугілля в ході слідування вантажу.

Відповідно до вимог ч. III ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

З залізничної накладної на маршрут або групу вагонів за №52972117, акту загальної форми № 821 від 28.11.2010 р., комерційного акту серії БМ 731166/254/334 від 28.11.10 р., вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж -Антрацит АС який був розміщений і закріплений згідно з параграфами ТУр.2 пар. 3-5 п.4.1,4.3,8 гл.1 дод. 14 до СМГС, з нанесеним маркуванням , що здійснено вапном, але в ході слідування вагону 67878876 на ст. Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці при перевірці маси вантажу, виявлено нестачу вугільної продукції у кількості 8300 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив контрактом № 510-2 гп від 24.03.2010 р. та специфікацією № 21 від 29.11.2010 р. до нього, а також довідкою № 115 від 18.02.2011 р. (а.с.21), вартість однієї тони антрациту АС складає 96,50 дол. США, що дорівнює станом на 27.11.2010 р. - 765,61 грн. (за офіційним курсом НБУ).

Розрахунок вартості нестачі вантажу на загальну суму 5298,02 грн., розміру недостачі вантажу 6920 кг, здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2%.

Заперечення відповідача, щодо пропуску Позивачем строків позовної давності судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що пред'явлення претензії до залізниці не перериває шестимісячний строк позовної давності, який обчислюється відповідно до статті 134 Статуту з дня встановлення обставин, що спричинили подання позову.

Статтею 315 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії мають бути розглянуті протягом сорока п'яти днів.

Якщо претензію відхилено, або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем 20.04.2011 р. було направлено на адресу Відповідача претензію № 17-юр від 18.02.2011 р. Відповідачем претензійні вимоги Позивача про відшкодування вартості нестачі вугілля на суму були відхилені, що вбачається з відповіді Одеської залізниці на претензію за вих. № 27/4 від 20.04.2011 р., яка надійшла Позивачу 26.04.2011 р.,що вбачається із штампу реєстрації, який міститься на зазначеній відповіді (а.с. 29).

Позивач звернувся до суду 25.07.2011 р., що вбачається з відтиску штампу поштового відділення, який міститься на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява. (а.с.39). Тобто позивачем не було пропущено строк передбачений ст. 315 ГК, і тому останній звернувся до суду у межах строків позовної давності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код 01071315) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, п/р 2600330193695 у Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ", МФО 304308, код 32320704) 5298,02 грн.; 102 грн. держмита; 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 18.10.2011 р. в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Власова С.Г.