Ухвала суду № 18782856, 14.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" жовтня 2011 р.

№ 21/17-2011-2046

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 13.10.2011р. за зареєстровані за № 6283/2011, за заявою: Приватного підприємства (надалі –ПП) ) „ОНІС-МАРІН” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, офіс 161. Код ЄДРПОУ 37137331);

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі – ТОВ) „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” (65026, м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, офіс 7. Код ЄДРПОУ 30747983);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 11.10.2011р. ПП „ОНІС-МАРІН” звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму у розмірі 327 368 грн. 98 коп. після настання встановленого строку їх сплати.

Заява ПП „ОНІС-МАРІН” про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ), яка подана до господарського суду на одному аркуші без доданих документів у ксерокопії, підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство заявник зазначає, що відсутність ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” підтверджується актом виїзду на місце знаходження державного виконавця від 11.08.2011р.

Заявник не надав довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з записом про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Таким чином, Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА”.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором поставки товару № ПР0202 від 02.02.2011 р., актом звірки взаємних розрахунків, але до заяви не надав. Також підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2011р. по справі № 5016/1667/2011 (12/65) про стягнення 323 894,08 грн.

Частина 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА”, а тому заява ПП „ОНІС-МАРІН” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Крім того, до заяви ПП „ОНІС-МАРІН” не надано доказів знаходження юридичної особи ПП „ОНІС-МАРІН” у місті Одесі чи Одеській області.

Відповідно до системи діловодства господарського суд ПП „ОНІС-МАРІН” з 11.10.2011р. по 13.10.2011 р. до господарського суду подав десять аналогічних заяв про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” зазначені безпідставні заяви господарським судом були повернені у зв’язку з порушення вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та діючого законодавства, у зв’язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд зазначає, що директор ПП „ОНІС-МАРІН” –Гаркава Л.В. зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду в порушення вимог діючого законодавства безпідставні заяви, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п.п. 3,4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ПП „ОНІС-МАРІН” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, офіс 161. Код ЄДРПОУ 37137331) про визнання банкрутом ТОВ „ЕЛЕВАТОР-ВИГОДА” (65026, м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, офіс 7. Код ЄДРПОУ 30747983) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 02 аркушах.

Суддя < /підпис/ > Зеленов Г.М.