Рішення № 18782803, 12.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.Справа № 25/17-2943-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Облпаливо”

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 13269,54 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №04/11-25 від 04.04.2011 р.; ОСОБА_2, довіреність №22/08юр. від 22.08.2011 р.; ОСОБА_3, довіреність від 18.07.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 23.03.2011 р.; ОСОБА_5, довіреність від 04.01.2011 р.

В судовому засіданні 12.10.2011р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 18.07.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 23.03.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ДП „Одеська залізниця” на користь ДП „Одеська залізниця” збитків з нестачі вантажу у розмірі 13269,54 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 15.08.2011 р. вх.№28110/2011, де збільшив суму заявлених вимог у звязку зі здійсненням перерахунку з врахуванням даних перевізних документів та чинних нормативно-правових актів, заперечення на відзив від 05.09.2011 р. вх.№30645/2011.

Первісні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з відповідача 13137,35грн. збитків з нестачі вантажу.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що згідно договору поставки вугільної продукції №2 від 10.01.2011 р., укладеного між ТОВ „Донбаспоставка АПБ” та ПАТ „ВО „Облпаливо”, вантажовідправник відправив зі станції відправлення „Красний луч” на адресу покупця: 02.02.2011 р. - вугілля АКО у вагоні №65733545 по залізничній накладній №48768222 в обємі 68800 кг, а фактично на Котовський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в обємі 65300 кг.; 22.02.2011 р. - вугілля марки АС у вагоні №67842609 по залізничній накладній №49288277 в обємі 67500 кг, тоді як фактично на Одеський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля обємом 64700 кг.; 28.02.2011 р. вугілля марки АМ у вагоні №60923687 по залізничній накладній №49462344 в обємі 64200 кг. За поставку вугілля у вказаних вагонах позивач оплатив ТОВ „Донпоставка АПБ” 211000 грн. Посилаючись на положення ст.ст.909, 920, ч.2 ст.924 ЦК України ст.ст.22, 113, ч.3 ст.27, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України, п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 р., на вищезазначені залізничні накладні та комерційні акти №№056665/106/03, 056691/132/05, 056610/51/1, які підтверджують наявність захисного маркування у вагонах та взяття перевізником до перевезення вантажу, розміщеного і закріпленого згідно з Технічними умовами правильно, позивач вважає, що саме в ході слідування вагонів було здійснено виїмку вантажу, що призвело до нестачі вантажу. Таким чином, позивачем розраховано загальний розмір збитків від нестачі вугілля у вищевказаних вагонах, який становить 13269,54 грн.

29.08.2011 р. за вх.№29800/2011 відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначає про невизнання позовних вимог позивача, при цьому посилається на те, що як вбачається із перевізних документів навантаження вантажу проводилось на підприємстві вантажовідправника нижче бортів вагонів, засобами і силами відправника вантажу, ним же була визначена маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Одночасно комерційний акт № 056610/51 від 05.02.2011 р. свідчить про те, що вагон справний, просипання вантажу та ознаки його крадіжки відсутні, на поверхні вантажу наявне непошкоджене захисне маркування вапном. Звідси, відповідач робить висновок, що залізниця прийняла вантаж масою та у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані, у звязку з чим відповідно до п.а) ст.111 Статуту залізниць України звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Крім того, залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобовязана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Також, відповідач зазначив, що не погоджується із розрахунком збитків позивача, у звязку із застосуванням індексу інфляції, що не передбачено чинним законодавством, без врахування якого за розрахунком відповідача сума позову повинна складати 6343,91 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2010 р. за клопотанням позивача від 28.09.2011 р. згідно ч.3 ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 12.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

10.01.2011 р. між ПАТ „ВО „Облпаливо” (покупець) та ТОВ „Донпоставка АПБ” (постачальник) було укладено договір №2 поставки вугільної продукції, згідно умов якого постачальник зобовязується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, обємі, узгодженими сторонами у відповідних Специфікаціях, а покупець зобовязується належним чином прийняти продукцію та своєчасно провести оплату на умовах, передбачених договором. Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невідємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

За умовами договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, у відритих напіввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA франко-перевізник (пункт відправлення узгоджується додатково) згідно „Інкотермс” в ред.2000 р., за реквізитами, які покупець сповіщає постачальнику у письмовій формі. (п.3.1. договору від 10.01.2011 р.).

Ціна на продукцію, яка постачається за договором, встановлюється в національній валюті України та зазначається у відповідних Специфікаціях (п.5.1. договору від 10.01.2011р.).

Згідно п.10.1. договору від 10.01.2011 р. договір діє до 31.12.2011 р.

Як вбачається із специфікації від 03.02.2011 р. ПАТ „ВО „Облпаливо” було замовлено у ТОВ „Донпоставка АПБ” вугілля марки АКО (25-100), АМ (13-25), АС (6-13) на загальну суму 2007377,64 грн.,

Специфікацією від 01.02.2011 р. позивач замовив у ТОВ „Донпоставка АПБ” вугілля марки АКО (25-100) на загальну суму 158694,48 грн.

Так, ТОВ „Донпоставка АПБ” було поставлено позивачу вугілля, а саме: за видатковою накладною №РН-0000077 від 02.02.2011 р. у кількості 137800 т на суму 132053,74 грн.; за видатковою накладною №РН-0000136 від 22.02.2011 р. у кількості 67500т на суму 47810,25 грн., за видатковою накладною №РН-0000157 від 28.02.2011 р. у кількості 136200т на суму 127115,46 грн.

На оплату поставленого вантажу постачальник виставив ПАТ „ВО „Облпаливо” рахунки-фактури №СФ-0000077 від 02.02.2011 р., СФ-0000136 від 22.02.2011 р., СФ-00157/2 від 28.02.2011 р.

Платіжними дорученнями №1959 від 23.03.2011 р., №1966 від 24.03.2011 р., №2314 від 27.04.2011 р. позивачем було сплачено постачальнику вартість вугілля в сумі 211000грн.

За залізничною накладною №48768222 у вагоні №65733545 на станцію Котовськ Одеської залізниці прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто 91000 кг, нетто 68800кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

Згідно залізничної накладної №49288277 у вагоні №67842609 на станцію Одеса-Товарна Одеської залізниці прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто 89400 кг, нетто 67500 кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

Відповідно до залізничної накладної №49462344 у вагоні 60923687 на станцію Одеса-Товарна прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто 90100 кг, нетто 68000кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

У звязку з виявленням на станції Знам`янка різниці між зазначеною у накладних та фактичною вагою вантажу вагони №65733545, №67842609, №60923678 було відчеплено та відправлено на зважування, про що складено акти загальної форми №5849 від 05.02.2011 р., №5832 від 05.02.2011 р., №8448 від 02.03.2011 р., №8443 від 02.03.2011 р., №7684 від 25.02.2011 р.

Як вбачається із комерційного акту АА №056610/51/1 від 05.02.2011 р. по прибуттю поїзда на станцію Котовськ Одеської залізниці та зважуванні вагона №65733545 на тензовагах виявлено різницю в вазі вантажу, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №48768222 від 02.02.2011 р. При цьому, комерційний акт містить відомості, що: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 91000кг, тара 22200кг., нетто 68800кг. При перевірці виявлено в вагоні навантаження навалом рівномірне на рівні бортів з ухилом в головну частину вагона; вагон з глухими торцевими стінками, люка щільно закриті; просипання вантажу відсутнє; на поверхні вантажу заглиблень та ознак крадіжки не виявлено; каток не застосовувався; на поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, не пошкоджене; при переважуванні на 150 т вагах виявилось брутто 87500 кг, тара з бруса 22200 кг, нетто 65300кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3500 кг., зважування здійснювалося двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

Комерційний акт АА №056665/106/03 від 25.02.2011 р., складений по прибуттю поїзда на станцію Одеса-товарна Одеської залізниці та зважуванні вагона №67842609 на 150т вагах, встановлює виявлення різниці в вазі вантажу, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №49288277 від 22.02.2011 р.: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено навалом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 89400кг, тара 21900 кг, нетто 67500кг. При перевірці вагону виявлено навантаження вугілля рівномірно нижче бортів 200мм; на поверхні вантажу наявні заглиблення зліва за ходом поїзда між 2-3 люками довжиною 200мм, шириною 1800мм, глибиною 500мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 500мм; просипання вантажу відсутнє; поверхня вантажу маркована вапном. В місцях заглиблень доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Обєм кузова 73м.куб. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 25.02.2011 р. на 150-ти тонних вагах ст.Знам`янка Одеської залізниці (держповірка вагів 06.09.2010 р.). При зважуванні виявилось брутто 86600кг, тара з бруса 21900кг, нетто 64700кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2800кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

Відповідно до комерційного акту АА №056691/132/05 від 02.03.2011 р. по прибуттю поїзда на станцію Одеса-товарна Одеської залізниці та зважуванні вагона №60923678 на 150т вагах виявлено в вагоні на поверхні вантажу заглиблення, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №49462344 від 28.02.2011 р.: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено насипом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 90100кг, тара 22100 кг, нетто 68000кг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне нижче бортів 250мм; на поверхні вантажу наявні заглиблення над 1, 2, 3 люками довжиною 2500 мм, шириною на всю ширину вагона, глибиною 400мм. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Обєм кузова 73м.куб. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 02.03.2011 р. на електронних 150-ти тонних вагах АСТИ „Знамянськийе леватор” (держповірка вагів 01.10.2010 р.). При зважуванні виявилось брутто 87100кг, тара з бруса 22900кг, нетто 64200кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3800кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

Так, з посиланням на факти виникнення нестачі, встановлені в комерційному акті, на думку позивача, її спричинено з вини ДП „Одеська залізниця”, у звязку з чим позивач і просить суд стягнути з останнього вартість нестачі вантажу.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті зясування фактичних обставин справи, суд, дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

З наданих документів вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж у вагонах №№67842609, 60923687 згідно з параграфами 3, 4, 7, 8 гл.1 додатку 14 до розділу 2 п.3-5 Технічних умов, залізницею його було прийнято до перевезення без жодних претензій та заперечень, однак, в процесі його перевезення ДП „Одеська залізниця” не вжило заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу у розмірі 6 600 кг, на що вказують обставини, відображені у комерційних актах, а саме заглиблення на поверхні вантажу, тобто мала місце крадіжка в процесі перевезення вантажу, оскільки інші докази втрати вантажу в матеріалах справи відсутні.

Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу у вагонах №№67842609, 60923687 на ДП „Одеська залізниця”, обовязком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу позивач надав суду специфікації, платіжні доручення, видаткові накладні із яких можливо встановити вартість вугілля за 1 тону продукції, що складає: у вагоні №67842609 708,30грн./т, у вагоні №60923687 933,30 грн./т.

Вугілля було завантажено у напіввагонах у вологому стані, про що є відмітки у залізничних накладних.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні за розрахунком суду складає: у вагоні №67842609 1350 кг.; у вагоні №60923687 1360 кг.

Звідси, вартість нестачі складатиме: у вагоні №67842609 1027,03 кг.; у вагоні №60923687 2277,25 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю природою відшкодування нестачі вантажу є збитками, що випливають з договору перевезення, розмір та порядок стягнення яких передбачено положеннями Статуту залізниць України, та не є простроченим грошовим зобовязанням у розумінні приписів ч.2 ст.625 ЦК України, у звязку з чим не є правомірним нарахування на неї індексу інфляції.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Враховуючи те, що згідно комерційного акту №056610/51/1 від 05.02.2011 р. у вагоні №65733545 вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без наявних ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, ДП „Одеська залізниця” звільняється від відповідальності за недостачу вантажу у кількості 3500 кг.

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості недостачі вантажу в сумі 3304,28 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у звязку з чим з ДП „Одеська залізниця” на користь ПАТ „ВО „Облпаливо” підлягає стягненню вартість нестачі вантажу в сумі 3304,28 грн. В решті частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 33,04 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 58,77 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізниця”.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробниче об`єднання „Облпаливо” (65011, м. Одеса, провул. Онілової,26/28, код 30514975) 3304 (три тисячі триста чотири) грн. 71 коп. вартості нестачі, 33 (тридцять три) грн. 04 коп. державного мита, 58 (пятдесят вісім) грн. 77 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 13.10.2011р.