Рішення № 18782537, 03.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-1797-2011 За позовом: Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Міністерства інфраструктури України;

2. відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство";

до відповідача: Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;

про визнання права власності.

Суддя Цісельський О.В.

В судовому засіданні приймали участь представники

від прокуратури: ОСОБА_1- посвідчення №184 від 21.10.2010р.;

від позивача 1: не зявився;

від позивача 2: ОСОБА_2 - довіреність від 17.03.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3- довіреність від 07.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Дунайський транспортний прокурор (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (надалі ВАТ "УДП") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (надалі Тузлівська сільрада) про визнання права власності ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" на нерухомість майнового комплексу - бази відпочинку "Восток" у с. Лебедівка, без номера, Татарбунарського району Одеської області, що складається з наступних об'єктів: будинок відпочинку (літера А), вбиральня (літера А1), душеві (літера Б), будинок відпочинку (літера Б1), сарай (літера В), будинок відпочинку (літера В1), будинок відпочинку (літера Г), будинок відпочинку (літера Г1), будинок відпочинку (літера Д), будинок відпочинку (літера Д1), навіс (літера Е), будинок відпочинку (літера Е1), навіс (літера Ж), будинок відпочинку (літера Ж1), медпункт (літера З), будинок відпочинку (літера З1), будинок відпочинку (літера И), будинок відпочинку (літера И1), будинок відпочинку (літера К), вбиральня (літера К1), столова (літера Л), будинок відпочинку (літера Л1), культпавільйон (літера М), будинок відпочинку (літера М1), душові (літера Н), підвал-склад (літера О), вбиральня (літера О1), кінотеатр (літера П), столова (літера П1), будинок відпочинку (літера Р), склад (літера Р1), навіс (літера С), вбиральня (літера С1), сарай (літера Т), сарай (літера Т1), столова (літера У), сарай (літера У1), трансформаторна (літера X), свердловина з фільтром, покриття території (загальною площею 7630 кв. м.), водонапірна башта, каналізаційні мережі (загалом 527 м.), водопровідні мережі (загалом 2524 м.), огородження території (загалом 1443 п/м).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та їй присвоєно № 12/17-1797-2011.

22.06.2011р. Прокурор надав до суду уточнення позовних вимог від 20.06.2011р. відповідно до яких Прокурор просить суд визнати право власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України на правах господарського відання ВАТ "УДП" на нерухомий майновий комплекс базу відпочинку "Восток" ВАТ "УДП" у с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області, що складається з наступних обєктів: будинок відпочинку (літера А), вбиральня (літера А1), душеві (літера Б), будинок відпочинку (літера Б1), сарай (літера В), будинок відпочинку (літера В1), будинок відпочинку (літера Г), будинок відпочинку (літера Г1), будинок відпочинку (літера Д), будинок відпочинку (літера Д1), навіс (літера Е), будинок відпочинку (літера Е1), навіс (літера Ж), будинок відпочинку (літера Ж1), медпункт (літера З), будинок відпочинку (літера З1), будинок відпочинку (літера И), будинок відпочинку (літера И1), будинок відпочинку (літера К), вбиральня (літера К1), столова (літера Л), будинок відпочинку (літера Л1), культпавільйон (літера М), будинок відпочинку (літера М1), душові (літера Н), підвал-склад (літера О), вбиральня (літера О1), кінотеатр (літера П), столова (літера П1), будинок відпочинку (літера Р), склад (літера Р1), навіс (літера С), вбиральня (літера С1), сарай (літера Т), сарай (літера Т1), столова (літера У), сарай (літера У1), трансформаторна (літера X), свердловина з фільтром, покриття території (загальною площею 7630 кв. м.), водонапірна башта, каналізаційні мережі (загалом 527 м.), водопровідні мережі (загалом 2524 м.), огородження території (загалом 1443 п/м).

22.06.2011р. ВАТ "УДП" надав до суду клопотання про призначення експертизи від 20.06.2011р.

01.07.2011р. суд отримав від Міністерства інфраструктури України позицію щодо заявлених позовних вимог від 23.06.2011р., відповідно до яких Міністерства інфраструктури України підтримує заявлені Прокурором вимоги та просить суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2011р., було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

07.09.2011р. суд отримав від товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" висновок №1/2011 від 05.09.2011р., відповідно до якого: майновий комплекс - база відпочинку "Восток", розташована за адресою: с. Лебедівка, без номера, Татарбунарського району Одеської області відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил зведення; подальша експлуатація обстежуваних будівель можлива за умови проведення ремонтних робіт; тимчасовими обєктами майнового комплексу - база відпочинку "Восток", яка розташована за адресою: с. Лебедівка, без номера, Татарбунарського району Одеської області, є: душеві літера "Б"; сарай літера "В"; навіси для відпочинку під №49; навіс для відпочинку літера "С"; дім відпочинку літера "Еґ";дім відпочинку літера "Дґ"; культпавільйон літера "М"; дім відпочинку літера "Мґ"; сарай літера "Т"; навіс для відпочинку літера "Тґ"; навіс літера "Е"; навіс літера "Ж".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує та наполягає на її задоволенні.

Представник позивача 1 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача 2 позовну заяву підтримує та наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у запереченні на позов від 01.07.2011р.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

Згідно п.6 ст.20 Закону України «Про прокуратуру»прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

У відповідності зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою для представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно із ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 09.04.99 р. № З-рп/99, прокурори вправі звертатися в господарський суд з позовними заявами в інтересах держави в особі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади. Під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, необхідно розуміти орган, на який державою покладено обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади.

Згідно ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006 N185-V управлінням об'єктами державної власності є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Міністерства та інші органи виконавчої влади є суб'єктами управління об'єктами державної власності

Відкрите акціонерне товариство «УДП»є акціонерним товариством, що засновано відповідно до наказів Міністерства транспорту України № 625 від 09.12.1994р. та № 325 від 04.09.1997р. через перетворення державного підприємства «Українське Дунайське пароплавство»у відкрите акціонерне товариство шляхом корпоратизації, де засновником та єдиним акціонером пароплавства виступає держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступник - Міністерство інфраструктури України, що утворено відповідно до Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 р.).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. N 265-р про питання управління Міністерством інфраструктури України об'єктами державної власності, затверджено, зокрема, перелік відкритих акціонерних товариств, серед яких є і ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(Код згідно з ЄДРПОУ 1125821 ), функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Міністерство інфраструктури України (згідно з додатком № 2 до Розпорядження).

Таким чином Міністерство інфраструктури України, яке діє на підставі Положення про Міністерство інфраструктури України, є суб'єктом управління майном, що закріплене за ВАТ "УДП" на праві господарського відання, та здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням.

В ході проведеної Дунайською транспортною прокуратурою загальнонаглядової перевірки встановлено, що ВАТ "УДП" з 1950-х років володіє базою відпочинку "Восток" у с. Лебедівка Татарбунарського р-ну Одеської області та безперервно здійснює її експлуатацію.

Як зазначає Прокурор, ВАТ "УДП" неодноразово зверталося до Тузлівської сільської ради, на землях якої знаходиться база відпочинку, із заявами про оформлення права власності на нерухомість майнового комплексу - бази відпочинку "Восток" з видачею свідоцтва про право власності. Проте, на всі звернення були отримані відмови із посиланням або на відсутність актів про прийняття та введення всіх об'єктів бази відпочинку «Восток»в експлуатацію, або з вимогою надання висновків територіального БТІ про технічний стан споруд.

Прокурор вважає майновий комплекс - базу відпочинку "Восток"»у с. Лебедівка Татарбунарського р-ну Одеської області власністю ВАТ "УДП", оскільки його було збудовано пароплавством за власні кошти, він знаходиться на балансі ВАТ "УДП" та експлуатується виключно пароплавством протягом тривалого часу.

Враховуючи вищевикладене, Прокурор звернувся до суду із відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Частиною 5 ст.22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо субєктів господарювання, які належать цьому сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно ч.3 ст.73, ч.2 ст.74 Господарського кодексу України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи права оперативного управління.

Частина 1 ст. 4, ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N1952-IV передбачають, що речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Пунктом 1.4. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/6 (далі - Положення) визначено, що реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав зокрема є: акти прийому нерухомого майна до експлуатації (якщо будівництво та введення в експлуатацію нерухомого майна відбувалося власником) та інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Пунктом 6.1. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно»передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності, які видаються зокрема місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам:

- на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;

- юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Будівництво майновий комплекс - базу відпочинку "Восток"»у с. Лебедівка Татарбунарського р-ну Одеської області здійснювалося ВАТ "УДП" самостійно, обєкт введений в експлуатацію, однак акти про введення до експлуатації обєкта у позивачів не збереглися.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею (серії ОД-24 від 23 березня 1995 р.), виданого на підставі рішення Татарбунарської районної Ради від 27 вересня 1994 р. № 3-ХХІІ, ВАТ "УДП" надана земельна ділянка площею 7,2 га для розміщення б/в «Восток». З викопіровки ділянки смуги відводу вбачається, що спірний обєкт знаходиться на земельній ділянці, яка надана ВАТ "УДП" у користування.

База відпочинку "Восток" у с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області як цілісний майновий комплекс знаходиться на балансі ВАТ "УДП", є відокремленим структурним підрозділом пароплавства без права юридичної особи, знаходиться на обліку платників податків як база відпочинку "Восток" ВАТ "УДП" та здійснює свою діяльність на підставі Положення про базу відпочинку "Восток", затвердженого керівництвом ВАТ "УДП".

Зазначене свідчить про те, що у ВАТ "УДП" існує право господарського відання відносно базу відпочинку "Восток", а у Міністерства інфраструктури України право власності, оскільки згідно з:

- ч.3 ст.397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду;

- ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом;

- ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що база відпочинку "Восток", перебуває у ВАТ "УДП" на праві повного господарського відання.

Таким чином, нерухомий майновий комплекс база відпочинку "Восток" ВАТ "УДП" у с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області, що складається з наступних обєктів: будинок відпочинку (літера А), вбиральня (літера А1), будинок відпочинку (літера Б1), будинок відпочинку (літера В1), будинок відпочинку (літера Г), будинок відпочинку (літера Г1), будинок відпочинку (літера Д), будинок відпочинку (літера Ж1), медпункт (літера З), будинок відпочинку (літера З1), будинок відпочинку (літера И), будинок відпочинку (літера И1), будинок відпочинку (літера К), вбиральня (літера К1), столова (літера Л), будинок відпочинку (літера Л1), будинок відпочинку (літера М1), душові (літера Н), підвал-склад (літера О), вбиральня (літера О1), кінотеатр (літера П), столова (літера П1), будинок відпочинку (літера Р), склад (літера Р1), вбиральня (літера С1), сарай (літера Т1), столова (літера У), сарай (літера У1), трансформаторна (літера X), свердловина з фільтром, покриття території (загальною площею 7630 кв. м.), водонапірна башта, каналізаційні мережі (загалом 527 м.), водопровідні мережі (загалом 2524 м.), огородження території (загалом 1443 п/м) належить до власності держави Україна.

Враховуючи, що обєкти майнового комплексу - база відпочинку "Восток", яка розташована за адресою: с. Лебедівка, без номера, Татарбунарського району Одеської області, а саме: душеві літера "Б"; сарай літера "В"; навіси для відпочинку під №49; навіс для відпочинку літера "С"; дім відпочинку літера "Еґ";дім відпочинку літера "Дґ"; культпавільйон літера "М"; дім відпочинку літера "Мґ"; сарай літера "Т"; навіс для відпочинку літера "Тґ"; навіс літера "Е"; навіс літера "Ж" є тимчасовими спорудами, суд, робить висновок, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна субєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх субєктів господарювання.

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора є законними й обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за державою в особі Міністерства Інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 00017584) право державної власності на правах господарського відання відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код 0112581) на нерухомий майновий комплекс базу відпочинку "Восток" відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" у с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області, що складається з наступних обєктів: будинок відпочинку (літера А), вбиральня (літера А1), будинок відпочинку (літера Б1), будинок відпочинку (літера В1), будинок відпочинку (літера Г), будинок відпочинку (літера Г1), будинок відпочинку (літера Д), будинок відпочинку (літера Ж1), медпункт (літера З), будинок відпочинку (літера З1), будинок відпочинку (літера И), будинок відпочинку (літера И1), будинок відпочинку (літера К), вбиральня (літера К1), столова (літера Л), будинок відпочинку (літера Л1), будинок відпочинку (літера М1), душові (літера Н), підвал-склад (літера О), вбиральня (літера О1), кінотеатр (літера П), столова (літера П1), будинок відпочинку (літера Р), склад (літера Р1), вбиральня (літера С1), сарай (літера Т1), столова (літера У), сарай (літера У1), трансформаторна (літера X), свердловина з фільтром, покриття території (загальною площею 7630 кв. м.), водонапірна башта, каналізаційні мережі (загалом 527 м.), водопровідні мережі (загалом 2524 м.), огородження території (загалом 1443 п/м).

3. Стягнути з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68160, Одеська область, Татрбунарський район, с. Тузли, вул. Завгороднього, 29, код 23214985) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 85 грн.

4. Стягнути з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68160, Одеська область, Татрбунарський район, с. Тузли, вул. Завгороднього, 29, код 23214985) на користь Державного бюджету (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31213264700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 10.10.2011р.

Суддя Цісельський О.В.