Рішення № 18782224, 20.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 28/160/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засіданні Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк

до Приватного підприємства торгового дому "Експохім ТМ", м. Сєвєродонецьк

про стягнення 20 349 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, заступник начальника юридичного відділу за дов. № 12-01-135/1136 від 28.07.2011;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9945 грн. 15 коп., інфляційних нарахувань у сумі 360 грн. 44 коп., пені у сумі 9905 грн. 44 коп., 3% річних у сумі 138 грн. 91 коп.

Заявою від 20.10.2011 № 12-03-193 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг за спожиту енергію у сумі 8 779 грн. 68 коп., інфляційні нарахування у сумі 359 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 137 грн. 88 коп. та пені у сумі 9 779 грн. 68 коп., виключивши з нарахувань квітень 2011 року.

Судом встановлено, що дана заява не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає дану заяву до розгляду.

Відповідач до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, відзив на позов не надав, надіслав телеграму від 13.10.2011, в якій просить розгляд справи відкласти на 10.11.2011.

Дане клопотання судом відхиляється, оскільки строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України, спливає 25.10.2011, тому відкласти розгляд справи неможливо.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обовязковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між сторонами у справі - Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” та Приватним підприємством Торговим домом "Експохім-ТМ" був укладений договір № 638 від 01.01.2009 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року поставив теплову енергію в гарячій воді на суму 9 945 грн. 15 коп. у приміщення, яке займає відповідач, яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 46а/9.

Відповідно до умов договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період /місяць/, встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької ради /п.6.1/.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми /сальдо/ розрахунків на початок місяця /п. 6.4/.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку /п. 6.5/.

Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим /п. 6.6/.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: за квітень 2011 року на суму 165 грн. 47 коп., березень 2011 року на суму 1887 грн. 80 коп., лютий 2011 року на суму 2188 грн. 64 коп., січень 2011 року на суму 2184 грн. 71 коп., грудень 2010 року на суму 1807 грн. 94 коп., листопад 2010 року на суму 1098 грн. 67 коп., жовтень 2010 року на суму 611 грн. 92 коп., усього на суму 9 945 грн. 15 коп.

Відповідач дані послуги оплатив за квітень 2011 року у сумі 165 грн. 47 коп., за лютий березень 2011 року у сумі 1000 грн., несплаченими залишились послуги у сумі 8 779 грн. 68 коп., позивач неодноразово направляв відповідачу претензії з вимогами погасити заборгованість за надані послуги (а.с. 24-30).

Відповідач залишив претензії без відповіді, надані послуги без оплати, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Суд приймає до уваги той факт, що сума 165 грн. 47 коп. за квітень 2011 року погашена відповідачем до подання позову, а сума 1000 грн. за лютий - березень 2011 року після подання позову, про що зазначено у заяві позивача та підтверджується виписками банку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у сумі 8 779 грн. 68 коп. за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року, тому ці вимоги підлягають задоволенню (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.10.2011).

Позивачем також заявлені до стягнення 9 779 грн. 68 коп. пені, 359 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань, 137 грн. 88 коп. 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.10.2011).

Суд враховує те, що в дані нарахування увійшли періоди лютий та березень 2011 року, які оплачені відповідачем, однак ці оплати здійснені 08.09.2011, тобто після подання даного позову, тому відповідачем допущено порушення по оплаті наданих послуг за лютий, березень 2011 року, а отже нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за ці періоди є обґрунтованими.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем пеня обрахована за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 08.08.2011 у загальній сумі 9 779 грн. 68 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.10.2011).

Даний розрахунок пені відповідає умовам договору та приписам Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»№ 686 від 22.05.1999.

Відповідно до п. 7.2.4 договору за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 08.08.2011 складають 137 грн. 88 коп., а інфляційні нарахування за період з грудня 2010 року по червень 2011 року складають 359 грн. 78 коп. /з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог/.

Дані вимоги є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов /з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог/ підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 20.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Приватного підприємства торгового дому "Експохім ТМ" задовольнити повністю

2.Стягнути з Приватного підприємства торгового дому "Експохім-ТМ", м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 46а/9, ідентифікаційний код 35549049, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 8 779 грн. 68 коп., пеню у сумі 9 779 грн. 68 коп., інфляційні втрати у сумі 359 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 137 грн. 88 коп., витрати на державне мито у сумі 190 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 221 грн. 01 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.10.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу(рекомендованою з повідомленням):

Вих. №

2 прим.

25.10.2011