Рішення № 18782102, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/62512.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»

ДоПриватного акціонерного товариства «ОТІС»

Простягнення 124653,17 грн. та примусове повернення майна Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № Д07/2011/04/26-19 від 26.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 57 від 02.08.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»звернулась до Закритого акціонерного товариства «ОТІС»про стягнення 81044,00 грн. збитків; 39073,54 грн. заборгованості по орендній платі, 1755,80 грн. пені, 274,93 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 34/2008 від 26.06.08 р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва; 2451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 53,86 грн. пені та про зобовязання відповідача повернути позивачу орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м.

Ухвалою суду від 21.12.10 р. було порушено провадження у справі № 37/625 та призначено її розгляд на 07.02.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 07.02.11 р. надали суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОТІС»81044,00 грн. збитків; 39073,54 грн. заборгованості по орендній платі, 1755,80 грн. пені, 274,93 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 34/2008 від 26.06.08 р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва; 2451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 53,86 грн. пені та зобовязати відповідача повернути позивачу орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м..

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.12.10 р., яке підтверджує отримання відповідачем 30.12.10 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

З наданої позивачем у судовому засіданні 07.02.11 р. довідки з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що внаслідок процесу реорганізації Закрите акціонерне товариство «ОТІС»було змінене на Приватне акціонерне товариство «ОТІС», у звязку з чим судом було замінено відповідача ЗАТ «ОТІС»його правонаступником ПрАТ «ОТІС».

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 21.12.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 07.02.11 р. розгляд справи № 37/625 було відкладено до 21.02.11 р., замінено відповідача Закрите акціонерне товариство «ОТІС»на Приватне акціонерне товариство «ОТІС», зобовязано позивача надати суду докази направлення листа від 14.07.08 р. № 0912260 та докази у підтвердження факту залиття, внаслідок якого позивачу завдано збитків; відповідача відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 21.02.11 р. представники позивача надали суду документи на виконання вимог ухвали суду від 07.02.11 р. та письмове клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання:

1)які пошкодження (дефекти) мають місце в приміщенні буд. 7 по вул. Симиренка в Києві;

2)що стало причиною пошкоджень, які мають місце у приміщеннях буд. 7 по вул. Симиренка в Києві;

3)який технічний стан приміщень у буд. 7 по вул. Симиренка в Києві, а саме, чи придатні приміщення до експлуатації чи потребують ремонту;

4)якщо потребують ремонту, то визначити перелік, обсяги робіт та їх вартість для повернення приміщень в стан, придатний для експлуатації.

Суд повідомив, що дане клопотання буде вирішено у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що ухвала від 07.02.11 р. надійшла на його адресу 21.02.11 р., що не дало йому можливості виконати вимоги ухвали суду, та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представники позивача проти задоволення клопотань відповідача заперечень не навели.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд їх задовольнив з метою реалізації процесуальних прав відповідача.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 21.02.11 р. було оголошено перерву до 28.02.11 р.

Представники позивача у судовому засіданні 28.02.11 р. підтримали подане ними у судовому засіданні 21.02.11 р. клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача проти задоволення зазначеного клопотання заперечень не навів, надав витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в стягненні 81044,00 грн. збитків та 1755,80 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.11 р. у даній справі було призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зобовязати сторін надати експерту на його вимогу всі необхідні документи для проведення експертних досліджень, в тому числі зобовязати позивача надати експерту докази оплати судової експертизи; судову експертизу ухвалено провести за участю сторін; витрати на проведення експертизи покладено на Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго», яку зобовязати оплатити судову експертизу відповідно до рахунку КНДІСЕ; провадження у справі № 37/625 на час проведення експертизи було зупинено.

16.08.11 р. супровідним листом (вихідний № 15 2739/11-15 від 12.08.11 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/625 без виконання експертизи, у звязку з несплатою проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.11 р. у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. було поновлено провадження у даній справі № 37/625, призначено її розгляд на 14.09.2011 р., зобовязано ПАТ «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»надати суду докази належного виконання вимог суду, викладених у пункті 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. № 37/625, або у письмовій формі повідомити суду про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду з доказами у підтвердження таких причин.

Представник позивача у судовому засідання 14.09.2011 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості вирішити спір мирним шляхом.

Представник ПрАТ «ОТІС»заперечень не навів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву у судовому засіданні до 21.09.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2011 р. повідомив, що спір вирішити мирним шляхом не можливо та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості представити суду докази сплати на проведення експертизи.

Представник відповідача заперечень на заявлене клопотання не подав.

Судом було задоволене клопотання позивача та оголошено перерву у судовому засіданні до 03.10.11 р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2011 р. повідомив, що позивач не в змозі оплатити експертизу.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

Судом було оголошено у даному судовому засіданні перерву до 12.10.2011 р. з метою дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 12.10.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, повторно надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «ОТІС»(орендар) 26.06.2008 р. був укладений договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2006 р. № 548/605 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, далі обєкт оренди, за адресою: вулиця Симиренка, 7, для розміщення опорних пунктів електромеханіків по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів (виробничі приміщення інших юридичних осіб).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2.1. цього договору, обєктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 118,20 кв.м, в т.ч. на першому поверсі 58,70 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невідємну частину цього договору (додатки № 1.1 та № 1.2); устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2 даного договору встановлено, що вартість обєкта оренди, згідно із затвердженим 25.06.2008 р. звітом про експертну (незалежну) оцінку, станом на 31.05.2007 р.ё, становить 558879,00 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договором оренди № 34/2008 від 26.06.2006 р. встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради, та на дату підписання договору становить 27,80 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 3286,21 грн. на місяць без ПДВ.

Згідно з пунктами 3.2 та 3.6 договору оренди, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 9.1 сторони погодили, що цей договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами і діє з 26 червня 2008 р. по 24 червня 2009 р. включно.

Факт передачі орендарю вказаного вищезазначеного приміщення підтверджується актом приймання-передачі приміщень, що надаються в оренду від 26.06.2008 р., який підписаний представниками сторін (копія в матеріалах справи).

Після закінчення терміну дії договору Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»надіслав на адресу відповідача лист від 14.07.2009 р. № 09/2260, яким закрите акціонерне товариство «ОТІС»було повідомлено про закінчення строку дії даного договору, а також про необхідність до 20.07.2009 р. повідомити дати звільнення орендованого приміщення в добровільному порядку, в іншому разі буде порушено питання про щодо примусового виселення з орендованих приміщень.

Умовами пункту 7.5 договору оренди сторони погодили, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні орендар зобовязаний за актом приймання-передачі повернути обєкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував обєкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії цього договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан обєкта оренди.

Пунктом 7.2 договору оренди передбачено, що орендар зобовязаний протягом дії договору до передачі обєкта оренди орендодавцю по акту за свій рахунок проводити поточний та капітальний ремонт обєкту оренди (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення) згідно з дефектним актом, що є невідємною частиною цього договору.

Представник позивача пояснив, що 18.11.2009 р. представниками орендодавця проведено огляд орендованого приміщення у будинку 7 на вулиці Симиренка у м. Києві та виявлено, що внаслідок порушенням відповідачем пунктів 4.3, 4.13, 7.2. 7.5 договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р. орендоване приміщення перебуває у незадовільному стані, а саме: на стінах та на стелі грибком зруйновано штукатурку, шпалери, олійне фарбування, тому приміщення потребує виконання внутрішніх ремонтних робіт згідно зі складеним дефектним актом.

Враховуючи викладене та те, що відповідач мав намір повернути обєкт оренди, проте його стан не відповідав стану, передбаченому пунктом 7.5 договору оренди, то обєкт оренди не був прийнятий позивачем, про що складений відповідний акт.

Листом від 19.01.2010 р. № 09/09/166, позивач повідомив відповідача про необхідність приведення обєкту оренди у стан, в якому він перебував на момент передачі його в оренду, тобто проведенні ремонтних робіт, передбачених дефектним, згідно умов договору.

Відповідач листом від 02.02.2010 р. № 4-37 повідомив, що на початку січня 2010 р. в будівлі по вул. Симиренка, 7, у м. Києві сталася аварія. У відповідності до цього листа працівниками позивача було проведено огляд зазначеного місця, складено дефектний акт та локальний кошторис на суму 81044,00 грн.

У звязку з тим, що відповідачем було допущено погіршення стану орендованого майна, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою зобовязати відповідача відшкодувати збитки у розмірі 81044,00 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОТІС»заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції та ПДВ за період з березня до жовтня 2010 р. у розмірі 39073,54 грн., 1755,80 грн. пені та 274,93 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 34/2008 від 26.06.08 р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Також позивач просить Господарський суд міста Києва зобовязати Приватне акціонерне товариство «ОТІС»повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м.

Пунктом 3 Додатку 1 до договору № 34/2008 від 26.08.2008 р. встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання здійснюються згідно з табуляграмою постачальника відповідно до площі приміщення, яка орендується.

Постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та центрального опалення приміщень, орендованих відповідачем, здійснюється на підставі договору від 01.12.1998 р. № 810037, укладеного між філіалом «Теплові розподільчі мережі Київенерго»та енергопостачальною організацією згідно листа енергопостачальної організації від 14.03.2007 р. № Д07/2-34-457 номер договору було змінено на № 710179.

Пунктом 5 додатку № 4 до договору № 710179, філіал «Теплові розподільчі мережі Київенерго»сплачує енергопостачальній організації вартість теплової енергії на підставі табуляграм фактичного споживання теплової енергії фактичного споживання теплової енергії за попередній період.

За період з лютого по квітень 2010 р. відповідачу нараховано за спожиту теплову енергію 2451,04 грн. з ПДВ.

Позивач пояснив, що відповідач як орендар споживав теплову енергію, проте оплати за надані послуги не здійснював, внаслідок чого за період з лютого до квітня 2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 2451,04 грн., що підтверджується табуляграмами споживання.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 2451,04 грн. основного боргу, 203472,77 грн. та 53,86 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 3710179 від 01.12.1998 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стосовно позовної вимоги про стягнення 39073,54 грн. заборгованості по орендній платі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 Господарського кодексу встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Пунктом 3.5 договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р., що орендна плата сплачується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

Судом встановлено, що дія договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р. була припинена 24.06.2009 р. у звязку з закінченням строку на який його було укладено.

Таким чином, оскільки відповідач як після закінчення строку дії договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р. не виконав своїх зобовязань щодо повернення приміщення відповідно до умов пункту 7.5 даного договору, суд приходить до висновку, що вимога позивача у відповідності до пункту 3.5 договору оренди про стягнення з відповідача 39073,54 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з березня до жовтня 2010 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому приймається до уваги, що відповідач не звертався до суду для вчинення дій щодо передачі орендованого майна.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу орендної плати у розмірі 39073,54 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позовна вимога Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»в частині стягнення 39073,54 грн. орендної плати з Приватного акціонерного товариства «ОТІС»за користування приміщенням визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Також Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»просить стягнути з Приватне акціонерне товариство «ОТІС»1755,80 грн. пені за неналежне виконання своїх зобовязань за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, штрафу вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 6.2 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р. встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач зобовязаний сплачувати на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

У звязку з тим, що своє підтвердження знайшло несвоєчасне виконання відповідачем зобовязання стосовно сплати суми основного боргу за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р., а саме орендарем не сплачувалась орендна плата за орендоване майно в повному обсязі, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, то з відповідача підлягає стягненню пеня за неналежне виконання грошового зобовязання за даним договором за період з 10.05.2010 р. до 10.09.2010 р. у розмірі 1755,80 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача за період з 10.05.2010 р. до 10.09.2010 р. 274,93 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягають 274,93 річних відсотків.

Також судом задовольняється вимога позивача про зобовязання відповідача повернути позивачу орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м. з наступних підстав.

Частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України визначені істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Також статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.5 договору оренди сторони погодили, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні орендар зобовязаний за актом приймання-передачі повернути обєкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував обєкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обєкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії цього договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан обєкта оренди.

Судом встановлено, що дія договору оренди житлового приміщення про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р. припинив свою дію 24.06.2009 р. у звязку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідач після закінчення строку дії договору № 34/2008 від 26.06.2008 р. не виконав своїх зобовязань щодо повернення обєкту оренди відповідно до умов договору та статті 795 Цивільного кодексу України, не здійснив передачу орендованого приміщення та не підписав акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, то за таких обставин відповідач зобовязаний повернути орендоване майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м.

Також позивач просить стягнути з відповідача 81044,00 грн. збитків за погіршення обєкту оренди, які сталися з його вини.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає обєктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобовязань.

Обовязковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний звязок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобовязань причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань (виключає його відповідальність).

Збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Судом зазначається, що позивач не обґрунтував та не надав жодних доказів наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданими збитками та наявність вини відповідача в заподіянні шкоди його майну.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення 81044,00 грн. збитків, у звязку з чим відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.

Позовна вимога про стягнення 2451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 4.9 договору оренди встановлено, що орендар зобовязаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж. У місячний термін після укладання цього договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Судом встановлено, що відповідачем окремо не укладались договори на надання послуг з постачання теплової енергії, у звязку з чим останнім споживалася теплова енергія за договором № 710179 від 01.12.1998 р., укладеним між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та філіалом «Теплові розподільчі мережі Київенерго».

Пунктом 5 додатку 4 до договору № 710179 від 01.12.1998 р. зазначено, що філіал «Теплові розподільчі мережі Київенерго», сплачує енергопостачальній організації вартість теплової енергії на підставі табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період.

ПАТ «ОТІС»користувалося центральним опаленням приміщенням та гарячим водопостачанням за адресою вул. Симиренка,7, особовий рахунок № 820058. Відповідно до табуляграм відповідачу було нараховано за період лютого до квітня 2010 р. 2451,04 грн. за спожиту теплову енергію, тоді як відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2451,04 грн. боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 53,86 грн. пені у звязку простроченням оплати по комунальним послугам, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»субєкти підприємницької діяльності, які використовують на нежилі будинки і приміщення, належні їм на право власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

-сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території ;

-за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки матеріалами справи підтверджене прострочення відповідачем оплати, то вимога позивача про стягнення 53,86 грн. пені за несвоєчасне внесення оплати за спожиті комунальні послуги є правомірною, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, Приватного акціонерного товариства «ОТІС»зобовязане сплатити Публічному акціонерному товариству «Київенерго»39073,54 грн. заборгованості з орендної плати, 1755,80 грн. пені, 274,93 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 34/2008 від 26.06.08 р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва; 2451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 53,86 грн. пені та повернути позивачу орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м., у звязку з чим позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 546, 549, 551, 611, 614, 651, 653, 625, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 283, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Приватне акціонерне товариство «ОТІС»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(01033, м. Київ, вул. Володимирівська, 82 Г, ідентифікаційний код 25665500) орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м.

3.Стягнути Приватного акціонерного товариства «ОТІС»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(01033, м. Київ, вул. Володимирівська, 82 Г, ідентифікаційний код 25665500) 39073 (тридцять девять тисяч сімдесят три) грн. 54 коп. заборгованості з орендної плати, 2451 (дві тисячі чотириста пятдесят одну) грн. 04 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 93 коп. трьох відсотків річних, 1809 (одна тисяча вісімсот девять) грн. 66 коп. пені, 521 (пятсот двадцять одну) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

17.10.2011 р.