Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/41118.10.11 За позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Трансмост» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Експопромтехніка»
простягнення 575081, 50 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
позивача:юрист ОСОБА_1 (довіреність № 216-1/33 від 03.04.2011 року)
відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з додатковою відповідальністю «Трансмост»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Експопромтехніка»575081, 50 грн., (у тому числі 446421, 63 грн. сума основного боргу, 44470, 92 грн. пеня, 62945, 44 грн. інфляційні втрати та 21243, 51 грн. 3 % річних).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.
25.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/411 та призначено її до розгляду на 20.09.2011 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні длявирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем 21.05.2009 року укладено договір підряду № 006-06/09, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати підрядні роботи з реконструкції транспортної розвязки на перетині вулиці Дніпровська Набережна та проспект Воззєднання у Дніпровському районі м. Києва, а Відповідач зобовязався прийняти та оплатити їх.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Факт виконання реконструкції транспортної розвязки на перетині вулиці Дніпровська Набережна та проспект Воззєднання у Дніпровському районі м. Києва у повному обсязі з боку Позивача у період з травня по грудень 2009 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором підряду № 006-06/09 від 21.05.2009 року на суму 14392412, 04 грн.
Відповідно до пункту 5.2.2 договору підряду № 006-06/09 від 21.05.2009 року Відповідач до пятого числа кожного місяця сплачує Позивачу аванс в розмірі 30 % від вартості робіт, запланованих до виконання на поточний місяць згідно сумісного графіку виконання та оплати робіт. Оплату залишку вартості виконаних в поточному місяці робіт Відповідач здійснює протягом пяти банківських днів з моменту підписання актів, а у випадку затримки фінансування замовника протягом трьох банківських днів з моменту проведення фінансування замовником (пункт 5.2.3).
Відповідач свої зобовязання щодо сплати за виконані Позивачем роботи виконав частково.
Згідно пункту 5.7 договору підряду № 006-06/09 від 21.05.2009 року Відповідач має право на отримання підрядних послуг в розмірі 2, 5 % від вартості фактично оплачених робіт. Генпідрядні послуги оплачуються в наступному порядку 10 % підрядних послуг перераховуються Позивачем Відповідачу протягом трьох банківських днів з моменту надходження коштів від Відповідача на розрахунковий рахунок Позивача за виконані роботи згідно щомісячних актів (пункт 5.8).
На виконання умов договору підряду № 006-06/09 від 21.05.2009 року Позивач перерахував Відповідачу 30000, 00 грн. за послуги генпідряду, що підтверджується платіжним дорученням № 352 від 16.07.2009 року.
Крім того, на підставі видаткових накладних № РН-0000007 від 30.11.2009 року та №РН-0000008 від 30.12.2009 року Відповідачем було поставлено Позивачу бетон на загальну суму 5089, 03 грн.
Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент розгляду спору становить 446421, 63 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобовязання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості в розмірі 446421, 63 грн. підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 12.2 договору підряду № 006-06/09 від 21.05.2009 року встановлено, що за несвоєчасне виконання фінансових зобовязань (затримка більше ніж на 15 днів) Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення порушення від фактичної суми невиконаних фінансових зобовязань за кожний день прострочення.
Таким чином, позовна вимога про стягнення пені (за період з 15.01.2010 року по 14.07.2010 року) підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з приписів вищезазначеної статті, суд погоджується з наданим у додатку до позовної заяви розрахунком 3 % річних у розмірі 21243, 51 грн. (за період з 15.01.2010 року по 16.08.2011 року) та інфляційними втратами у розмірі 62945, 44 грн. (за період з січня 2010 року по липень 2011 року).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з додатковою відповідальністю «Трансмост»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експопромтехніка»(02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Марини Раскової, будинок, 11, ідентифікаційний код 34477047) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост»(58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Гагаріна, будинок 4, ідентифікаційний код 14262749)
446421 (чотириста сорок шість тисяч чотириста двадцять одна) грн. 63 коп. сума основного боргу, 44470 (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 92 грн. пеня, 62945 (шістдесят дві тисячі девятсот сорок пять) грн. 44 коп. інфляційні втрати, 21243 (двадцять одна тисяча двісті сорок три) грн. 51 коп. 3 % річних, 5750 (пять тисяч сімсот пятдесят) грн. 82 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Судове рішення № 18782024, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/411. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: