Рішення № 18782002, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/63810.10.11 За позовом

До

ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради

стягнення 7498,56 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № Д07/2009/07/10-13 від 10.07.09 р.

ОСОБА_2 дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення 6276,14 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 1015,36 грн. інфляційної складової боргу та 207,06 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 912601 від 01.10.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.08 р. до 01.08.09 р.

Ухвалою суду від 07.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/638 та призначено її розгляд на 30.09.09 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 30.09.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 07.09.09 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 30.09.09 р. у справі № 37/638 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої повязаної з нею справи №8/588; зобовязано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/588 від 04.03.09 р. було передано адміністративну справу № 8/588 на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято до провадження справу № 8/558 та присвоєно їй № 2а-1552/11.

25.06.11 р. Шевченківським районним судом м. Києва прийнято постанову у справі № 2а-1552/11 про відмову в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Київгума»до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання нечинними розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у звязку з чим ухвалою суду було поновлено провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 10.10.11 р.; повторно зобовязано відповідача надати відзив на позовну заяву у порядку передбаченому ст.59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, докази його надіслання позивачу; зобовязано позивача надати суду довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді.

У судовому засіданні 10.10.11 р. представник позивача надав суду заяву про заміну найменування сторони, додаткові документи у справі, які було залучено до матеріалів справи, а також позивач надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.11 р. не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 22.09.11 р., згідно з яким відповідач отримав 29.09.11 р. ухвалу суду від 20.09.11 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №912601 від 01.10.2008 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 912601 від 01.10.2008 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №912601 від 01.10.2008 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 4 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №912601 від 01.10.2008 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору №912601 від 01.10.2008 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, тел. 456-12-73, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктом 4 додатку № 4 до договору № 912601 від 01.10.2008 р. визначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з грудня 2008 р. до травня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.08 р. до 01.08.2009 р. становила 16488,14 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №912601 від 01.10.2008 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 10212,00 грн., у звязку з чим станом на 01.08.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 6276,14 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення 6276,14 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 1015,36 грн. інфляційної складової боргу та 207,06 грн. річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 912601 від 01.10.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.08 р. до 01.08.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 912601 від 01.10.2008 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Розпорядження КМДА № 1662 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.08 р., № 127 від 05.02.09 р., № 758 від 30.06.09 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1333 від 30.11.09 р., № 1192 від 15.10.09 р., № 520 від 29.04.09 р., № 981 від 31.08.09 р., № 643 від 30.05.07 р., № 392 від 31.05.10 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»були видані з порушенням процедури їх прийняття, оскільки в них були відсутні відомості про державну реєстрацію, у звязку з чим вони не набрали чинності і не могли застосовуватися.

Господарський суд м. Києва встановив, що при зверненні з позовною заявою, вартість поставленої позивачем відповідачу в спірний період теплової енергії позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.08 р. та № 1780/1 від 25.12.08 р.

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.08 р., № 65/2009 від 03.02.09 р., № 76/2009 від 09.02.09 р. зазначені розпорядження КМДА були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

До 01.12.08 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р. (а.с.99-100).

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Враховуючи наведене, Господарським судом міста Києва було виконано власний розрахунок позовних вимог із застосуванням тарифів, які діяли на підставі розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р. (а.с.99-100).

Згідно з цим розпорядженням, відповідачем за період з 01.12.2008 р. до 01.08.2009 р. було спожито теплової енергії на загальну суму 6237,16 грн.

При цьому, Господарським судом міста Києва встановлено, що протягом спірного періоду ним було сплачено 10212,00 грн., у звязку з чим станом на день звернення до суду переплата становила 3974,84 грн.

Крім того, як вбачається з наданого позивачем розрахунку основного боргу, після подачі позову за спожиту теплову енергію за спірний період за договором № 912601 від 01.10.2008 р. КП «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради було сплачено 300,38 грн.

Таким чином, загальна сума переплати відповідачем за спожиту теплову енергію за договором № 912601 від 01.10.2008 р. складає 4275,68 грн.

Враховуючи наведене, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 6276,14 грн., у звязку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 29692,43 грн. інфляційної складової боргу та 5388,49 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 8242026 від 01.05.2001 р. за період з вересня 2006 р. до вересня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

У звязку з вищенаведеним, оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 912601 від 01.10.2008 р. та позивачем були застосовані недіючі тарифи, то судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у відповідності до якого стягненню з КП «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради за період з січня 2009 р. до липня 2009 р. підлягають 294,71 грн. інфляційних нарахувань та 39,88 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 720,65 грн. інфляційних нарахувань та 167,18 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 42, код ЄДРПОУ 35756924) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 294 (двісті девяносто чотири) грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 39 (тридцять девять) грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 4 (чотири) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 10 (десять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 14.10.11 р.