Рішення № 18781828, 07.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/30907.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

До Військової частини А 0351

Простягнення 137283, 33 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 19.07.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А 0351про стягнення 133983, 78 грн. основного боргу, 493, 11 грн. пені, 2165, 88 грн. інфляційних втрат та 640, 56 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору № 334-8 від 27.02.2004 року позивач надав відповідачу послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд звязку, однак, останній, всупереч умовам даного Договору за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 133983, 78 грн.

Ухвалою від 11.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2011 року.

В судовому засіданні 05.09.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав уточнення позовних вимог відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 133983, 78 грн. основного боргу, 493, 11 грн. пені, 2165, 88 грн. інфляційних втрат, 640, 56 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2011 року проти задоволення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій заперечував, свою правову обґрунтував у відзиві на позов.

В судовому засіданні 05.09.2011 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.10.2011 року.

В судове засідання, яке відбулося 07.10.2011 року представник позивача не зявився, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2011 року надав усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 07.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», яке перейменовано в Публічне акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі-виконавець, позивач) та Військовою частиною А 0351 (далі замовник, відповідач) укладено договір № 334-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку (далі-Договір) та додаткова угода № 1 до нього від 01.03.2005 року.

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2 Договору, споживач доручає, а виконавець бере на себе зобовязання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку споживача, зазначених в додатку № 1 до Договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній звязку (додаток № 2).

Експлуатаційно технічне обслуговування по цьому Договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд звязку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 3 Договору, відповідно до якого вартість технічного обслуговування засобів звязку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозвязку за договірною ціною. Споживач зобовязаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Додатком № 4 до Договору (який міститься в матеріалах справи), сторонами погоджено, що щомісячна вартість послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд звязку відповідача складає 22330, 63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов Договору за актами приймання-передачі №№ 1, 2, скріплених печатками та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) передав позивачу на експлуатаційно-технічне обслуговування засоби і споруди звязку, позивач в свою чергу, прийняв замовлення та здійснив роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд звязку відповідача, зазначених в додатку № 1 до Договору, згідно з паспортами кабельних трас підземних кабельних ліній звязку (додаток № 2), а також виставив відповідачу рахунки для оплати. Загальна вартість наданих позивачем послуг, згідно наданих уточнень складає 133983, 78 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та наявними в матеріалах справи доказами.

Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд звязку протягом обумовленого в п. 3.2 Договору строку, не виконав, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 133983, 78 грн.

Отже, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 133983, 78 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1. Договору, встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим Договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 4.1. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 493, 11 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням строків розрахунку визначених додатками до Договору та дати внесення проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 474, 15 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 2165, 88 грн. та 3 % річних в розмірі 640, 56 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 640, 56 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1808, 79 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0351 (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 9965650) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) 133983 (сто тридцять три тисячі девятсот вісімдесят три) грн. 78 коп. основного боргу, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 15 коп. пені, 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 640 (шістсот сорок) грн. 56 коп. 3 % річних, 1369 (одна тисяча триста шістдесят девять) грн. 07 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

14.10.2011 року.