Рішення № 18781826, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/32114.10.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Екостандарт», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт», м. Київ

про стягнення 397429,25 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 90 від 12.05.2011 року), ОСОБА_2 (дов. № 09/1401 від 30.08.2011 року);

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

публічне акціонерне товариство «Екостандарт»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт»(далі-відповідач) про стягнення 397429,25 грн., з яких 331449,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 42737,42 грн. інфляційних втрат, 11010,98 грн. 3% річних та 12231,03 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором № 450370 від 01.11.2007 р. у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 331449,82 грн. з огляду на наявність якої позивачем нараховано 42737,42 грн. інфляційних втрат, 11010,98 грн. 3% річних та 12231,03 грн. пені. Всього ціна позову становить 397429,25 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов. В судовому засіданні 14 жовтня 2011 року представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2011 року, надано розрахунок заборгованості, здійснений на підставі тарифів, встановлених діючими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, відзив на позов або заперечення до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між спільним підприємством «Укр-Кан-Пауер», яке реорганізоване у закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан-Пауер», що в наступному неодноразово змінювало назву та на сьогоднішній день має найменування - публічне акціонерне товариство «Екостандарт»(Енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт» (Покупець) укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450370, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води (далі-товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та здійснювати своєчасну оплату за нього на умовах Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що облік спожитої теплової енергії здійснюється по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності відповідача.

Згідно з п.п. 6.1., 6.4., 6.5 Договору плата за поставлену теплову енергію проводиться згідно тарифів, які затверджуються у встановленому законом порядку і розраховуються позивачем по групах споживачів та підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідач щомісячно з 12 по 14 число отримує від позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує кошти за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору позивач за період з липня 2008 року по січень 2010 року включно та з березня 2010 року по травень 2011 року включно поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді в кількості 6054,873 ГКал, що підтверджується звітами про добові параметри теплопостачання, особистими картками відповідача, актами про наповнення теплофікаційною водою систем абонента, актами приймання-передачі товарної продукції, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріалами справи в їх сукупності, а саме виписками з банківського рахунку позивача, підтверджується, що вартість спожитої теплової енергії у гарячій воді сплачена відповідачем позивачу частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 травня 2011 року між відповідачем та обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Атлант-152»укладено договір № 1 щодо розмежування заборгованості за теплопостачання, відповідно до умов якого відповідач зобовязався погасити заборгованість перед позивачем за теплопостачання за договором № 450370 від 01.11.2007 року, яка станом на 01.05.2011 року становила 363467,14 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 331449,82 грн. за спожиту теплову енергії у гарячій воді.

З пояснень позивача, наданих розрахунків ціни позову та суми боргу вбачається, що вартість спожитої відповідачем за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року теплової енергії у гарячій воді відповідач визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., № 127 від 05 лютого 2009 р. відповідно.

Позивачем, на виконання вимоги ухвали суду від 30.09.2011 року, надано розрахунок заборгованості, здійснений з врахуванням діючих розпоряджень Київської міської державної адміністрації без врахування скасованих Указами Президента України відповідно № 65/2009 від 03 лютого 2009 р., № 1199/2008 від 24.12.2008 р. та № 76/2009 від 09 лютого 2009 р., згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергії у гарячій воді, поставлену на підставі Договору № 450370 від 01.11.2007 року, становить 307821,92 грн.

Відповідачем заперечень щодо обсягів спожитої теплової енергії, її вартості та тарифів, на підставі яких визначалась вартість теплової енергії, до суду не направлено.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, належить до відання виконавчих органів міських рад.

Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

На виконання функцій, визначених Законом, Київською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., № 127 від 05 лютого 2009 р. та № 229 від 27 лютого 2009 р., якими встановлено тарифи, зокрема, на теплову енергію.

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 16.01.2009 р., № 65/2009 від 03 лютого 2009 р. та № 76/2009 від 09 лютого 2009 р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., № 127 від 05 лютого 2009 р. скасовано як такі, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки видано з перевищенням делегованих законодавством повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. були чинними тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року.

Таким чином, враховуючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем, за теплову енергії у гарячій воді, поставлену на підставі Договору № 450370 від 01.11.2007 року за період з липня 2008 року по січень 2010 року включно та з березня 2010 року по травень 2011 року згідно з наданим позивачем розрахунком, становить 307821,92 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 307821,92 грн. за спожиту у період з липня 2008 року по січень 2010 року включно та з березня 2010 року по травень 2011 року на підставі Договору № 450370 від 01.11.2007 року теплову енергію у гарячій воді на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 331449,82 грн. за теплову енергію у гарячій воді підлягає частковому задоволенню у сумі 307821,92 грн., згідно з наданим позивачем розрахунком.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 42737,42 грн., які нараховані за період з жовтня 2008 року по червень 2011 року включно та 3% річних у сумі 11010,98 грн., які нараховані за період з 01.08.2008 р. по 30.06.2011 р. включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 42737,42 грн., які нараховані за період з жовтня 2008 року по червень 2011 року включно та 3% річних у сумі 11010,98 грн., які нараховані за період з 01.08.2008 р. по 30.06.2011 р. включно з урахуванням зміни розміру заборгованості з огляду на подальше споживання теплової енергії та часткову оплату її вартості. Враховуючи, що розрахунок позивача є арифметично вірним зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 12231,03 грн., нараховану за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Відповідно до п. 9.2 договору, в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Згідно з ст. 3 Закону України від 22.11.2996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 12231,03 грн. Зазначена позовна вимога є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 35262284) на користь публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код 21661022) 307821,92 грн. (триста сім тисяч вісімсот двадцять одна грн. 92 коп.) боргу за спожиту теплову енергію, 42737,42 грн. (сорок дві тисячі сімсот тридцять сім грн. 42 коп.) інфляційних втрат, 11010,98 грн. (одинадцять тисяч десять грн. 98коп.) 3 % річних, 12231,03 грн. (дванадцять тисяч двісті тридцять одна грн. 03 коп.) пені, 3737,82 грн. (три тисячі сімсот тридцять сім грн. 82коп.) витрат по сплаті державного мита та 221,96 грн. (двісті двадцять одна грн. 96коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 18.10.2011 р.