Рішення № 18781231, 12.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2011Справа №5002-32/3710-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Сакського міжрайонного прокурора (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 34) в особі Новофедорівської селищної ради (96574, АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка, вул. героїв, 2).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссо» (95034, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 47, ідентифікаційний код 25153041).

Про розірвання договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. б/н 07.07.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2, представник, дов. № 03/10-01 від 03.10.2011р.

ОСОБА_3, представник, дов. № 04/01 від 04.01.2011р.

Іванов С.Ю., генеральний директор, наказ № 64 від 24.07.2006р.

Від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 11016.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Сакський міжрайонний прокурор в особі Новофедорівської селищної ради звернулися до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссо» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.06.2008 року, укладеного між Новофедорівською селищною радою та ТОВ «Іссо» для будівництва та обслуговування бази відпочинку, яка розташована в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 01:243:555:00:01:001:0774 площею 4,7319 га строком на 7 років, зареєстрований у Сакському відділу Кримської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 06.04.2009 року №040901500002; про розірвання додаткової угоди від 18.06.2009 року, укладеної між Новофедорівською селищною радою та ТОВ «Іссо» до договору оренди від 15.06.2008 року, яка зареєстрована 07.07.2009 року під №040901500003; про зобовязання ТОВ «Іссо» повернути зазначену земельну ділянку Новофедорівській селищній раді відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених пунктами 21-25 договору оренди від 15.06.2008 року.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.09.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 12.09.2011р., від 06.10.2011р. розгляд справи відкладений, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач порушив умови договору оренди земельної ділянки від 15.06.2008р., укладеного з Новофедорівською селищною радою, а саме, не приступив до будівництва бази відпочинку на орендованій ділянці в строк до 01.04.2010р. , визначений в Додатковій угоді до Договору від 18.06.2009р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що виготовлення проектної документації займає багато часу, крім того відповідачем укладений договір підряду № 18/п від 19.01.2011р. Проте генпідрядник переніс строк початку виконання робіт на вересень 2011р. з поважних причин.

12.10.2011р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від Прокуратури надійшло клопотання про залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Республіканський комітет по земельних ресурсах.

Проте суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на таке:

Стаття 27 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін.

Пунктом 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Прокурор не зазначив того, яким саме чином рішення може вплинути на права та обовязки Комітету, зазначивши у заяві, лише, що Республіканський комітет є органом, що здійснює функції контролю за використанням та охороною земель, проте не визначивши як саме зачіпатимуться права та обовязки Комітету Рішення суду зі спору, предметом розгляду в рамках якого є розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення власникові земельної ділянки.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2008 року між Новофедорівською селищною радою (Орендодавець) ( Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іссо» ( Орендар) ( Відповідач) був укладений договір оренди землі ( а.с. 7 -9).

У відповідності до пункту 1 Договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в селищі міського типу Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради.

У відповідності до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 4, 7419 га .

Пунктом 15 Договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування бази відпочинку.

Рішенням 47 сесії 5 скликання Новофедорівської селищної ради № 1279 рада вирішила внести зміни в рішення № 615 та викласти абзац 3 пункту 4 в новій редакції: «- зобовязати ТОВ «Іссо» приступити до будівництва бази відпочинку на орендованій земельній ділянці до 01.04.2010р.» ( а.с. 28).

На підставі викладеного вище рішення 18.06.2009р. сторонами укладено додаткову угоду до Договору оренди від 15.06.2008р., який і був погоджений новий термін початку виконання будівництва ( а.с. 35).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобовязані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 25 Закону України «Про орендну землі» передбачено, що орендар зобовязаний: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо обєкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про орендну землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про орендну землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування своїх позовних вимог, в якості доказу, що орендована земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, подано Акт № б/н від 08.07.2011р. ( а.с. 12).

Проте, зазначений акт, суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зокрема належать і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням (стаття 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається наказом Держкомзему від 12.12.2003 N 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", в пункті 4.1 якого зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п. 5.3 вказаного Порядку, акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5.5. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Відповідно до пункту 5.6. Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте зазначений Акт від 08.07.2011р., який прокурор поклав в обґрунтування своїх позовних вимог, не відповідає ані за своєю формою та змістом, ані за порядком його складання, вимогам, які до такого документу визначені вищезазначеними нормативними актами, а саме: його складено за відсутності представника юридичної особи, що перевірялася, на акті відсутні підписи представника відповідача та свідків, що мали бути присутніми під час проведення перевірки. Докази його надсилання відповідачу також суду надані не були.

Окрім того, зазначений Акт, складено особами, які не входять до переліку уповноважених на його складання осіб, чітко визначених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до якого державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Натомість, наявні в матеріалах справи документи, взагалі спростовують обставини, на яких наполягає прокурор та доводи, викладені у позовній заяві.

Так у відповідності до статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Тобто всі перелічені вище стадії в комплексі складають поняття робіт зі створення об'єкта архітектури.

Підставою для визнання договору недійсним Прокурор вважає неналежне виконання відповідачем обовязку щодо початку будівництва. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповідності до вимог діючого законодавства розпочав роботи, а саме займався розробкою проектної документації, яка є необхідною для отримання дозволу безпосередньо на будівництво.

Крім того, для виконання робіт, передбачених умовою оспорюваного договору та Додаткової угоди до нього, відповідачем укладений договір Підряду № 18/П ( а.с. 31-32).

У відповідності до пункту 2.2.7 Договору початок підготовчих та будівельно-монтажних робіт 1 квітня 2011р.

Проте Генпідрядник порушив умови договору підряду та не розпочав роботи.

Таким чином, враховуючи факт того, що відповідач почав роботи з будівництва обєкту, хоче й не в буквальному змісті, а підготовку та погодження необхідної документації, яка є невідємною частиною процесу будівництва , враховуючи готовність відповідача виконувати прийняті на себе за договором оренди та Додаткової угоди до нього обовязки, враховуючи те, що підготовчі роботи як з погодження документів так і безпосередньо з підготовки будівельного майданчику відповідачем вже здійснені, суд вважає, що розірвання договору оренди та додаткової угоди до нього є безпідставним, необґрунтованим, та грубо порушуватиме права відповідача.

Крім того, 12.10.2011р. до канцелярії Господарського суду АР Крим Прокуратурою направлено копію Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.10.2011р., складеного Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель АР Крим Державного комітету України по земельних ресурсах, в якому зафіксовано , що на спірній земельній ділянці виконуються роботи з відновлення капітальної огорожі, разбірка вже існуючих капітальних будівель, на земельній ділянці знаходяться 4 одиниці будівельної техніки та механізмів. Будь-яких порушень земельного законодавства виявлено не було.

Перелічені вище роботи, що проводяться відповідачем відносяться до підготовчих робіт - робіт з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень у відповідності до Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011р.

Зафіксований факт проведення робіт на ділянці Інспекцією ДАБК в АР Крим в акті перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 10.11.2011р., копія якого додана до матеріалів справи.

Таким чином, вищенаведені роботи, у відповідності до Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000 (із змінами, внесеними у відповідності до Додатку №3 затвердженими наказом Держбуду України від 07.05.2002р. №80, змінами №2, затвердженими наказом Держбуду України від 17.06.2003р. №85, наказом Держбуду України від 13.06.2005р. №84, ) відносяться до нульового циклу будівництва.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Приписи статті 143 Земельного кодексу України встановлюють, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Зарано твердити про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Цільовим призначенням земельної ділянки є рекреаційне призначення, що вказано в пункті 16 Договору. Тобто на теперішній час відсутні будь-які підстави твердити, що відповідачем земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, зробивши детальний аналіз документів, наявних в матеріалах справи та взаємовідносин сторін, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 13.10.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.