Рішення № 18781194, 04.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2011Справа №5002-1/2373-2011 за позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя, (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13),

до відповідача Фірми «Форвард», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, к. 414, 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, 5),

про стягнення 18684,23 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 11.01.2011р. № 2268,

від відповідач не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Фірми «Форвард» про стягнення суму боргу із урахування пені в розмірі 18684,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором оренди нежитлового приміщення в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Заявою від 15.09.2011р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8801,85грн. та пені в сумі 584,66.

Суд вважає за можливе заяву позивача задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у інформаційному листі від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» зазначив, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Отже, у даному випадку, предметом позову є стягнення з Фірми «Форвард» заборгованості в сумі 8801,85грн. та пені в сумі 584,66грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.1996р. між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та фірмою «Форвард» (орендар) укладений договір оренди № 194, дія якого неодноразово продовжувалась на підставі розпоряджень Виконавчого комітету Центральної районної рада м. Сімферополя від 19.09.1999р., 16.08.2002р., 16.08.2003р. та додаткових угод від 28.09.2004р., 27.10.2005р., 19.10.2006р., 15.05.2007р., 15.05.2008р.

Так, в останнє сторони переукладали договір оренди 26.08.2009р., строк дії якого визначений до 26.08.2010р. (аркуш справи 12-14, далі - договір).

Відповідно до умов вищевказаного договору, орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя від 18.08.2009р. № 192/6 передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 5, що знаходяться на балансі КП Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району. Загальна площа орендованого приміщення складає 76,46 кв.м., (підвал 76,46 кв.м.), вартість якого визначена згідно незалежної експертної оцінки та складає 265360,00грн.

У розділі 3 сторони обумовили, що орендна плата та експлуатаційні витрати перераховуються орендодавцю щомісяця не пізніше 25-го числа поточного місяця.

У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання в частині своєчасної сплати орендних платежів виконав частково, у звязку із чим, станом на час розгляду справи заборгованість фірми з урахуванням часткової сплати становить 8801,85грн.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Товариством не надано суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 8801,85грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Як наслідок, вимоги позивача про стягнення відповідної заборгованості у примусовому порядку підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. За несвоєчасне внесення орендної плати та експлуатаційних витрат орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати (пункт 9.2 договору).

Позивачем заявлено до відшкодування суму пені в розмірі 584,66грн., яка обчислена правомірно, через що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.10.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фірми «Форвард», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, к. 414; 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, 5; банківські реквізити: рахунок 26000326437001 у КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31284367) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя, (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13; банківські реквізити: рахунок 26009000087269 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 300023, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05480536) суму боргу в розмірі 8801,85грн., пеню в розмірі 584,66грн., державне мито в розмірі 187,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.