Постанова № 18781072, 25.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5015/2333/11

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від 28 липня 2011 року

у справі№ 5015/2333/11 господарського суду Львівської області

за позовомПриватного підприємства "ТрастТер"

до ТОВ "Компанія "Лізинговий дім"

провідновлення становища залізничних напіввагонів

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.06.2011 року (суддя Кітаєва С.Б.) в позові відмовлено.

Суд дійшов висновку, що відповідачем прав позивача не порушено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року (судді: Кузь В.Л., Юркевич М.В., Желік М.Б.) рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011 року залишено без зміни.

Позивач в касаційні скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вимоги позову задовольнити.

Заявник доводить, що судом порушено вимоги ст. 35 ГПК України, оскільки неправомірно враховано судові рішення у справах № 22/241, № 32/166, № 17/154, які не мають значення для даного спору; неправильно застосовані ст.ст. 15, 16 ЦК України, оскільки заявлений позов є по суті вимогою про відновлення становища, яке існувало до порушення права, тобто відновлення становища трьох залізничних напіввагонів.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду скарги відповідно до вимог ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачем заявлено вимоги про відновлення становища п'яти залізничних напіввагонів шляхом зняття з реєстрації станції приписки ст. Скнилів, встановити місцезнаходження станція Стрий, зняти з курсування, зняти з реєстрації з юридичної особи на яку вони рахуються, повернути напіввагони на баланс Приватного підприємства "ТрастТер".

В обґрунтування підстав позову заявник посилається на договір поставки № 07/0308-КП від 11.03.2008 р., не виконання відповідачем як покупцем умов договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За умовами п.4 ч.2 ст.16 ЦК України такий спосіб захисту порушеного права, як відновлення становища, яке існувало до порушення права пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Після з'ясування фактичних обставин справи, суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Тобто, для того, щоб звернутися із даним позовом необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було б відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Відповідно до норм процесуального права порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено, що правових підстав для висновку про наявність у позивача права щодо спірного майна не має, оскільки умови договору поставки № 07/0308-КП від 11.03.2008 р. сторонами виконані. В подальшому майно передано відповідачу по акту від 01.07.2009 р. з огляду на умови договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що позивачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів про те, що у нього існувало право щодо спірного майна і воно було порушене відповідачем, тому у задоволенні позовних вимог відмовлено правомірно.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2011 року у справі № 5015/2333/11 господарського суду Львівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий, суддя                                         В. Овечкін

судді                                        Є. Чернов

                                        В. Цвігун