Постанова № 18770032, 27.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р. Справа № 5023/5616/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №30 від 01.04.11)

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду відповідача (вх. №3909 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.11 у справі № 5023/5616/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс - п/ф "Зоря", с.Хроли Харківського району Харківської області

про стягнення 20 172,96 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.11 (суддя Сальнікова Г.І.) здійснено заміну вибулої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-п/ф "Зоря" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Кросс-п/ф "Зоря". Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кросс-п/ф "Зоря" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" 18360,58 грн. основного боргу; 1432,09 грн. інфляційних втрат; 380,29 грн. - 3% річних; 201,73 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 18360,58 грн. основного боргу; 1432,09 грн. інфляційних втрат; 380,29 грн. - 3% річних; 201,73 грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем письмового відзиву на апеляційну скаргу не надано, в судовому засіданні 26.09.11 представник позивача зазначив, що ТОВ "Основа Папір" проти вимог апелянта заперечує та, посилаючись на відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у судове засідання 26.09.11 не направив свого представника та не повідомив суд про причину його неявки. З огляду на те, що ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання (відповідне повідомлення відділення звязку долучено до матеріалів справи) колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем, ТОВ "Основа Папір" (постачальник), та правопопередником відповідача, ТОВ "Кросс - п/ф "Зоря" (покупець) був укладений договір поставки №1/Х-10 від 12.01.10 (а.с.12), за яким постачальник зобовязався поставляти товар, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах даного договору. При цьому строку (терміну) виконання покупцем обовязку щодо оплати отриманого товару даним договором не встановлено.

Згідно з видатковою накладною №00093 від 03.02.10 та довіреністю №55 від 02.02.10 на отримання матеріальних цінностей (а.с.14), позивачем 03.02.10 було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 63360,58 грн. В ході апеляційного провадження вищевказаний факт сторонами не заперечувався.

Місцевим господарським судом також встановлено та сторонами не заперечується, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 45000,00 грн.

Позивачем в порядку ст. 530 ЦК України 02.08.10 було направлено відповідачеві лист-вимогу №417 (а.с.15), в якому позивач просив відповідача в семиденний термін з дня отримання даної вимоги оплатити заборгованість за отриманий товар. Як вбачається з наявних у матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.20, 21), відповідачем отримано вказаний лист 10.08.10. Отже, у відповідності до ч. 2 статті 530 ЦК України, зазначена дата є днем предявлення вимоги, відповідно, обовязок щодо оплати товару боржником мало бути виконано у семиденний строк, останнім терміном якого є 17.08.11.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем в апеляційній скарзі, станом на час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не здійснено оплату отриманого від позивача товару у повному обсязі та заборгованість за поставлений товар становить 18360,58 грн. Даний факт підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами (а.с.46), підписаним уповноваженими особами сторін та скріпленим їх печатками.

В апеляційній скарзі заявником не наведено жодних заперечень щодо вищевказаної суми заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на ст. 526, ч.1 ст. 612, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, визнано основний борг у сумі 18360,58 грн. таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правомірно, з огляду на приписи вищенаведеної норми та обставини даної справи (зокрема, той факт, що оплату товару відповідачем прострочено з 18.08.10) визнано обґрунтованим наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 1432,09 грн., та 3% річних у сумі 380,29 грн. (а.с.11), та зроблено висновок про задоволення позовних вимог у цій частині.

В апеляційній скарзі відповідачем не наведено будь-яких заперечень або контррозрахунків щодо розміру вищевказаних нарахувань.

Натомість відповідач, не заперечуючи факт виникнення заборгованості перед позивачем за договором поставки №1/Х-10 від 12.01.10, стверджує про відсутність у ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" обовязку щодо погашення вказаної заборгованості, посилаючись на те, що в п.8.1 договору №1/Х-10 від 12.01.10 вказано строк його дії до 31.12.10. За таких обставин, на думку відповідача, станом на час судового розгляду справи (у 2011 році) усі зобовязання, що виникли з договору №1/Х-10 від 12.01.10 припинилися.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаному твердженню, яке було висловлено відповідачем в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву (а.с.47), місцевим господарським судом надано відповідну правову оцінку та зазначено в оскаржуваному рішенні, що згідно з умовами договору, а саме п. 8.1, а також ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором та відповідальності за його порушення.

В апеляційній скарзі заявником не наведено жодного аргументу, який би спростовував зазначений висновок. Зокрема, відповідач наводить лише законодавчі визначення строку дії договору, що містяться в Цивільному та Господарському кодексах України, а також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.604 ЦК України та ч.1 ст.204 ГК України зобовязання припиняється за домовленістю сторін.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, між сторонами не було жодної домовленості щодо припинення грошового зобовязання відповідача в розмірі 18360,58 грн., яке виникло та не було погашено в межах строку дії договору поставки №1/Х-10 від 12.01.10, при цьому суму боргу фактично визнано відповідачем шляхом підписання відповідного акту звірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що, посилаючись в апеляційній скарзі на ст. 631 ЦК України та п. 8.1 договору, апелянт не враховує, що в зазначеній правовій нормі та у пункті договору прямо вказано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (як уже зазначалося, на дану обставину було вказано в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду).

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 35, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.11 у справі №5023/5616/11 - залишити без змін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 26.09.11.