Постанова № 18769778, 05.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011 № 8/69

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників сторін:

Від позивача - Хасін І.Б. ( довір. №46/02.11 від 14.02.11);

Від відповідача - не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Деліція”

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011р.

у справі № 8/96 (суддя Оленич Т.Г.)

за позовом Приватного підприємства „Деліція”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянспродукт

Трейд”

про стягнення 113140,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.07.11р. у справі №8/69 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альнспродукт Трейд” на користь Приватного підприємства „Деліція” 55364 грн. 84 коп. боргу, 563 грн. 65 коп. державного мита та 117 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1213 грн. 64 коп. пені в задоволенні позову відмовлено.. Провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. боргу припинено. В частині стягнення 44561 грн. 76 коп. боргу та 901 грн. 62 коп. пені позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011р. в частині залишення позову без розгляду щодо позовних вимог про стягнення 44561,76 грн. боргу та 901,62 грн. пені та в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 1213,64 грн. пені та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову, залишивши без змін рішення в частині задоволенні позову про стягнення 55364,84 грн. боргу та припинення провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. боргу, (з врахуванням заяви позивача від 23.08.2011р.) просить стягнути пеню за договором №08/10 в сумі 688,30 грн.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що на виконання ухвали суду позивачем було надано витяги з ЄДР стосовно відповідача та його Ніжинської і Прилуцької філій. В поясненнях позивач зазначав суду про те, що не має можливості надати суду Положення про філії відповідача та довіреності на керівників філій відповідача, оскільки ці документи у нього відсутні. У звязку з тим, що позивач обґрунтував причини неможливості подання витребуваних матеріалів та наявність їх у відповідача, суд витребував їх у відповідача. Відповідачем такі документи подані не були, хоча вони є установчими документами, а суд безпідставно залишив позов без розгляду, звільнивши відповідача від обовязку доказування.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає й про те, що до позовної заяви позивачем було додано обґрунтований та детальний розрахунок ціни позову, в т.ч. пені за кожним з договорів, однак суд необґрунтовано зазначив про те, що в розрахунку не враховано момент виникнення основного боргу за деякими з накладних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2011р.

23.08.2011рр. у звязку з неявкою в судове засідання апеляційного суду представника відповідача розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2011р.

05.10.2011р. в судове засідання апеляційного господарського суду не зявився представник відповідача.

Враховуючи те, що представники сторін про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою судова колегія ухвалила розглядати справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила.

01 січня 2010р. між Приватним підприємством “Деліція” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянспродукт Трейд” укладено договір дистрибюції № 08/10, відповідно до умов якого позивач зобовязувався відвантажити відповідачу, а відповідач зобовязувався прийняти та оплатити товари, які є власністю компанії “Деліція”.

При цьому, відповідно до ст.13 вказаного договору право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від позивача до відповідача з моменту поставки товару на склад відповідача та підписання сторонами видаткової і товарно-транспортної накладних, які засвідчують отримання відповідачем товару.

Відповідно до п.1.3. даного договору всі продажі товарів позивачем відповідачу протягом терміну даного договору регулюються умовами цього договору, якщо інше додатково не узгоджено з позивачем.

Згідно зі ст.10 договору термін дії договору встановлено сторонами з 01.01.10р. по 31.12.10р. Договір вважається автоматично продовженим на аналогічний термін, якщо за один місяць до завершення терміну його дії жодна з сторін письмово не повідомить про намір припинити дію договору.

01.01.2011р. між сторонами договору підписано додаткову угоду №5 до договору дистрибюції №08/10 від 01.01.10р., в якій сторони домовилися про продовження дії договору до 31.12.2011р.

01 січня 2010р. між Приватним підприємством “Деліція” та Прилуцькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянспродукт Трейд” в особі директора філії Бурдело В.М., який діє на підставі Положення про філію, укладено договір дистрибюції №09/10, відповідно до умов якого позивач зобовязувався відвантажити Дистрибютору, а Дистрибютор зобовязувався прийняти та оплатити товари, які є власністю компанії “Деліція”.

01 січня 2010р. між Приватним підприємством “Деліція” та Ніжинською філією Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянспродукт Трейд” в особі директора філії ОСОБА_1., який діє на підставі доручення №1 від 10.11.09р., укладено договір дистрибюції №10/10, відповідно до умов якого позивач зобовязувався відвантажити Дистрибютору, а Дистрибютор зобовязувався прийняти та оплатити товари, які є власністю компанії “Деліція”.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічна норма міститься у ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні (покупцеві) товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст.265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути субєкти господарювання, зазначені у п.п.1,2 частини 2 ст.55 цього ж Кодексу.

В ч.2 ст.55 Господарського кодексу України наведений вичерпний перелік субєктів господарювання, до яких віднесені господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що договори дистрибюції №09/10 та №10/10 укладені позивачем з Прилуцькою та Ніжинською філіями ТОВ “Альянспродукт Трейд”.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Господарський суд Чернігівської області ухвалами від 01.06.11р. та від 14.06.11р. вимагав від позивача представити документи, що підтверджують повноваження директорів філії на укладення договорів.

Залишаючи позов без розгляду на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 44561грн.76коп. боргу за товар, переданий Ніжинській та Прилуцькій філіям по договорах №09/10 від 01.01.10р. та №10/10 від 01.01.10р., а також в частині стягнення пені в сумі 901грн.62коп., нарахованої за неналежне виконання зобовязань по договорах №09/10 від 01.01.10р. та №10/10 від 01.01.10р. місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем не виконані вимоги ухвал суду без поважних причин, а за наявними у справі матеріалами не представляється можливим встановити правомірність укладення договорів філіями, позов підлягає в цій частині залишенню без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2011р. позивачем було надано витяг з єдиного державного реєстру стосовно відповідача та його Ніжинської і Прилуцької філій, що підтверджується протоколом судового засіданні від 14.06.2011р.

В клопотанні (а.с.3 т.2) позивач, окрім іншого, повідомив суд про те, що документів, які підтверджують повноваження директорів Ніжинської та Прилуцької філій відповідача у позивача немає.

Відповідач в судові засідання не зявився, витребуваних судом документів на підтвердження наявності повноважень у керівників філій відповідача не надав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Згідно до п.11 листа Вищого господарського суду від 13.08.2008р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, згідно з пунктом 5 частини першої статті 81 ГПК є підставою для залишення позову без розгляду. Проте, якщо позивач належним чином обґрунтував неможливість подання ним таких матеріалів і документів та наявність їх у відповідача (чи іншої особи, яка не бере участі у справі), господарський суд з огляду на приписи частини третьої статті 43 та частини першої статті 38 ГПК витребовує їх у відповідача або інших підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, а в разі ухилення відповідача або зазначених підприємств та організацій від виконання вимог суду вживає відповідних заходів (див. також пункт 12 цього листа).

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не мав достатніх правових підстав для залишення позову без розгляду в частині стягнення 44561грн.76коп. боргу за товар, переданий Ніжинській та Прилуцькій філіям по договорах №09/10 від 01.01.10р. та №10/10 від 01.01.10р., а також в частині стягнення пені в сумі 901грн.62коп., оскільки документи, які підтверджують повноваження директорів Ніжинської та Прилуцької філій відповідача є установчими документами саме відповідача, позивач повідомив суд в згаданому вище клопотанні, що такі документи у нього відсутні.

Таким чином, рішення в частині залишення позову без розгляду щодо стягнення 44561грн.76коп. боргу за товар, переданий Ніжинській та Прилуцькій філіям по договорах № 09/10 від 01.01.10р. та №10/10 від 01.01.10р., а також в частині стягнення пені в сумі 901грн.62коп. підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 66463грн.67коп. боргу та 1213грн.64коп. пені, обчисленої за період з 04.04.11р. по 16.05.11р. , заявлених на підставі договору №08/10 від 01.01.10р., укладеного з юридичною особою ТОВ “Альянспродукт Трейд” судова колегія залишає без змін рішення в цій частині з огляду на наступне.

На виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №08/10 від 01.01.10р. позивач в період з 28.02.2011р. по 04.04.2011р. по видатковим накладним №РН-0000728 від 28.02.11р., №РН-0000729 від 28.02.11р., №РН-0000883 від 07.03.11р., №РН-0000884 від 07.03.11р., №РН-0000885 від 07.03.11р., №РН-0000987 від 14.03.11р., №РН-0000989 від 14.03.11р., №РН-0001116 від 21.03.11р., №РН-0001117 від 21.03.11р., №РН-0001118 від 2103.11р., №РН-0001119 від 21.03.11р., №РН-0001244 від 28.03.11р., №РН-0001246 від 28.03.11р., №РН-0001247 від 28.03.11р., №РН-0001392 від 04.04.11р., №РН-0001393 від 04.04.11р., №РН-0001395 від 04.04.11р. передав відповідачу продукцію на загальну суму 66463грн.63коп.

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та відбитками штампів на видаткових та товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.40-90). Повноваження осіб на отримання товару визначені у Генеральній довіреності від 03.01.11р. (т.2, а.с.12), в якій засвідчено відбиток штампу Товариства та підписи осіб, що уповноважені на одержання товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування) по накладних.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1. договору відповідач зобовязувався розраховуватися за отриманий товар на 28 календарний день, який починає відраховуватися з дати отримання продукції та підписання видаткових і товарно-транспортних накладних.

Виходячи із приписів ст.253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку, та враховуючи вимоги ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України в частині визначення дня закінчення строку, суд правомірно зазначив про те, що останнім днем платежів по оплаті вартості отриманої відповідачем продукції є:

по накладних №РН-0000728 від 28.02.11р., №РН-0000729 від 28.02.11р. 28 березня 2011р.;

по накладних №РН-0000883 від 07.03.11р., №РН-0000884 від 07.03.11р., №РН-0000885 від 07.03.11р. 04 квітня 2011р.;

по накладних №РН-0000987 від 14.03.11р., №РН-0000989 від 14.03.11р. 11 квітня 2011р.;

по накладних №РН-0001116 від 21.03.11р., №РН-0001117 від 21.03.11р., №РН-0001118 від 21.03.11р., №РН-0001119 від 21.03.11р. 18 квітня 2011р.;

по накладних №РН-0001244 від 28.03.11р., №РН-0001246 від 28.03.11р., №РН-0001247 від 28.03.11р. 26 квітня 2011р. (на 25 квітня 2011р. припадає вихідний день);

по накладних №РН-0001392 від 04.04.11р., №РН-0001393 від 04.04.11р., №РН-0001395 від 04.04.11р. 03 травня 2011р.

Відповідач свої зобовязання по оплаті поставленої продукції належним чином не виконав.

Як свідчать наявні у справі копії банківських виписок з рахунку позивача (т.2, а.с.70-82,121-126) відповідачем у період з 03.03.11р. по 25.05.11р. (після отримання продукції по накладних від 28.02.11р.) сплачено позивачеві грошові кошти в сумі 54502грн.98коп. Відповідач у реквізиті “призначення платежу” вказував, що оплата здійснюється за кондитерські вироби згідно з договором №08/10 від 01.01.10р.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку основного боргу (акту звірки взаємних розрахунків на 08.06.11р.(т.2, а.с.127-129), позивачем здійснювалися поставки продукції відповідачу на підставі договору №08/10 від 01.01.10р. й до 28.02.11р., в звязку з чим станом на 28.02.11р. у відповідача існували зобовязання по оплаті продукції в сумі 43404грн.22коп.

Оскільки відповідачем в період з 03.03.11р. платежі здійснювалися без посилання на конкретні накладні, по яких отримано товар, позивач правомірно направляв отримані грошові кошти на оплату попередніх поставок.

Разом з тим, в платіжних документах №1248 від 17.05.2011р. на суму 3000грн. (т.2, а.с.121), №1262 від 20.05.2011р. на суму 2000грн. (т.2, а.с.123), №1270 від 23.05.2011р. на суму 5098грн.80коп. (т.2, а.с.126) відповідачем зазначено, що кошти перераховуються як оплата продукції згідно з накладною №728 від 28.02.2011р. В платіжному документі №1286 від 25.05.2011р. на суму 1000грн. (т.2, а.с.125) відповідачем зазначено про оплату продукції згідно з накладною №884 від 07.03.2011р.

Відповідно до п.3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у вказаному реквізиті платіжного доручення.

Чинним законодавством не передбачається право отримувача грошових коштів на власний розсуд змінювати призначення платежу, визначеного платником, та направляти отримані грошові кошти на оплату інших зобовязань.

Вартість продукції, переданої позивачем відповідачу по видатковій накладній №РН-0000728 від 28.02.11р. становить 10098грн.80коп. (т.1, а.с.40). Відповідачем на оплату продукції за цією накладною також сплачено 10098грн.80коп., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача від 17.05.11р., від 20.05.11р. та від 24.05.11р. Отже, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що продукція, отримана відповідачем по вказаній накладній, оплачена останнім в повному обсязі 24.05.2011р.

Вартість продукції, переданої позивачем відповідачу по видатковій накладній №РН-0000884 від 07.03.11р. становить 145грн.61коп. (т.1, а.с.49). Відповідачем на оплату продукції за цією накладною сплачено 1000грн., тобто на 854грн.39коп. більше, ніж вартість отриманого товару, про що свідчать банківська виписка з рахунку позивача від 25.05.11р. Отже, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що продукція, отримана відповідачем по вказаній накладній, оплачена останнім в повному обсязі саме 25.05.11р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості по оплаті продукції, переданої відповідачу по накладних, які покладені позивачем в основу даного позову, в сумі 55364грн.84коп.

Крім того, місцевим господарський судом вірно досліджено те, що позовна заява була надіслана до господарського суду 24.05.11р., а останній платіж в сумі 1000грн. здійснено відповідачем 25.05.11р. Тобто на момент звернення позивача до суду заборгованість становила 56364грн.84коп., що є меншим від суми боргу, заявленої до стягнення позивачем (66463грн.67коп).

У звязку зі сплатою відповідачем 25.05.2011р. грошових коштів в розмірі 1000 грн., місцевим господарським судом в силу п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу України обґрунтовано провадження у справі в цій частині припинено, у звязку з чим рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманої продукції у встановлений договором строк, а тому рішення в частині стягнення з відповідача 55364грн.84коп. боргу підлягає залишенню без змін.

Посилаючись на п.6.2. договору №08/10 позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви, наданої апеляційному суду (вх.№02-7.2/298 від 23.08.2011р.) 688,30 грн.. пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, яка нарахована за період з 04.04.11р. по 16.05.11р.

Положеннями ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті боржником неустойки.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної оплати відповідачем отриманої продукції за договором №08/10 від 01.01.10р. , тому вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 04.04.2011р. по 16.05.2011р. за розрахунком наданим позивачем та перевіреним судом є правомірними та підлягають задоволенню. Оскільки місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні вимог про стягнення пені за договором № 08/10 від 01.01.10р , рішення в цій частині підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Деліція” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 р. у справі №8/69 змінити.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянспродукт Трейд” вул. Боженка, 106, м.Чернігів (ідентифікаційний код 36823357, п/р 26003057001963 в ЧФ КБ “Приватбанк”, МФО 353586) на користь Приватного підприємства „Деліція” вул. Заводська, 2-В, м.Буча, Київська область (ідентифікаційний код 31202174, п/р 26009059731900 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 55364 грн.84 коп. боргу, 563 грн. 65 коп. державного мита та 117 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 р. у справі №8/69 залишити без змін.

В частині стягнення 1213 грн. 64 коп. пені рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 р. у справі №8/69 скасувати. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянспродукт Трейд” вул. Боженка, 106, м.Чернігів (ідентифікаційний код 36823357, п/р 26003057001963 в ЧФ КБ “Приватбанк”, МФО 353586) на користь Приватного підприємства „Деліція” ” вул. Заводська, 2-В, м.Буча, Київська область (ідентифікаційний код 31202174, п/р 26009059731900 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 688,30 грн. пені.

В частині припинення провадження у справі по стягненню боргу в сумі 1000 грн. рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 р. у справі №8/69 залишити без змін.

В частині залишення без розгляду вимог про стягнення 44561 грн. 76 коп. боргу та 901 грн. 62 коп. пені скасувати та направити на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи №8/69 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді