Рішення № 18768036, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/5839/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів)

до відповідача:Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чорний віл” (м.Львів)

про:стягнення заборгованості в сумі 54 030,14 грн.

Суддя:В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1-представник, довіреність від 09.07.2010 року

від відповідача:ОСОБА_2-представник, довіреність від 05.04.2011 року

від прокуратури:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чорний віл” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 54 030,14 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.10.2011 року. Ухвалою від 11.10.2011 року розгляд справи відкладено до 17.10.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 17.10.2011 року розгляд справи відкладено до 18.10.2011 року, для надання доказів по справі.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.10.2011 року, про відкладення від 11.10.2011 року, від 17.10.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

18.10.2011 року за вх.№23702/11 прокурор подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем було здійснено оплату суми основного боргу в розмірі 46296,38 грн., що було враховано сторонами при підписанні акту звірки взаєморозрахунків, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1032,95 грн., 3% річних в розмірі 1896,50 грн., інфляційні втрати 4801,31 грн.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.10.2011 року, про відкладення від 11.10.2011 року, від 17.10.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

11.10.2011 року за вх.№23091/11 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.10.2011 року за вх.№23489/11 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.10.2011 року, про відкладення від 11.10.2011 року, від 17.10.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

17.10.2011 року за вх.№23594/11 відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.10.2011 року відповідач подав акт звірки взаєморозрахунків, а також клопотання по справі, згідно якого просить суд розтермінувати стягнення 3% річних та інфляційних втрат строком на 12 місяців. Позивач підтримав заявлене клопотання в частині розтермінування стягнення заборгованості строком на 3 місяці. Прокурор підтримав заявлене клопотання.

Позов розглянуто в присутності представників сторін, з-за відсутності прокурора, за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 18.10.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

За результатами перевірки, проведеної прокуратурою Шевченківського району м. Львова в ЛМКП «Львівтеплоенерго», встановлено, що, відповідно до договору № 4300/Ш від 18.12.2008 року, ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач, на думку позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Відтак, станом на день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідача за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2011 р. складає 46 296,38 грн. згідно розрахунку позивача.

Крім цього, за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідачу нараховано 3% річних в сумі 1 896,50 грн., інфляційні щодо заборгованості за теплову енергію загалом на суму 4 804,31 грн., пеню - 1 032,95 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача, за підрахунком позивача, становить 54 030 грн. 14 коп.

18.10.2011 року за вх.№23702/11 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1032,95 грн., 3% річних в розмірі 1896,50 грн., інфляційні втрати 4801,31 грн., оскільки відповідачем погашено суму основного боргу в добровільному порядку.

В судовому засіданні 17.10.2011 року відповідач подав клопотання по справі, згідно якого просить суд розтермінувати стягнення 3% річних та інфляційних втрат строком на 12 місяців. Позивач підтримав заявлене клопотання в частині розтермінування стягнення заборгованості строком на 3 місяці. Прокурор підтримав заявлене клопотання.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20. ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального Кодексу України.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк.

Відповідно до п. п. З, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відтак, оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго»створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить Підприємство, невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, в контексті з вимогами рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Однак, ЛМКП "Львівтеплоенерго" несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже це ще раз підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань завдає значної шкоди економічним та соціальним інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За підрахунком позивача, 3% річних становить 1896,50 грн., інфляційні втрати 4801,31 грн., що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем нараховано пеню, яка, відповідно до розрахунку, складає 1032,95 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні по сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобо”язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов”язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов”язанні, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов”язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Враховуючи відсутність збитків, тобто добровільне погашення відповідачем до прийняття судового рішення всієї суми основного боргу, у позивача та значний розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що наявні обставини є поважними для зменшення штрафних санкцій на 50%. Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню, становить 516,48 грн.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В судовому засіданні відповідач підтримав заявлене клопотання про розтермінування сплати боргу на 12 місяців. Позивач підтримав заявлене клопотання в частині розтермінування стягнення заборгованості строком на 3 місяці. Тому, суд дійшов до висновку, що, за клопотанням сторін, заяву щодо розтермінування стягнення заборгованості строком на 3 (три) місяці слід задоволити.

На час розгляду справи, відповідач подав докази часткового погашення боргу, подав акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.10.2011 року, яким погоджено розмір пені, 3% річних, інфляційних втрат, а також підтверджує відсутність основного боргу станом на час проведення судового засідання, в якому було прийнято та оголошено судове рішення, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем виконані не повністю, а також відповідач в судовому засіданні 18.10.2011 року визнав факт заборгованості перед позивачем, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав і не подав докази погашення боргу в повному обсязі, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чорний віл” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 7217,29 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2.Стягнути із Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорний віл»(79035, м.Львів, пр.-т.В.Чорновола,67-«Б»; код ЄДРПОУ 35817232; р/р26006301008954980, МФО 385316 Львівська філія ВАТ ВТБ Банк; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79408, м.Львів, вул.Д.Апостола,1, р/р 26000130262 у Львівському ЦПВ ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 05506460) 7 217 (сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 29 коп. боргу.

3.Стягнути із Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорний віл»(79035, м.Львів, пр.-т.В.Чорновола,67-«Б»; код ЄДРПОУ 35817232; р/р26006301008954980, МФО 385316 Львівська філія ВАТ ВТБ Банк; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Розстрочити виконання судового рішення по справі №5015/5839/11, здійснивши стягнення суми 7214,29 грн. в рівних частинах помісячно у термін на 3 (три) місяці.

5.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.